Рішення

від 17.06.2024 по справі 500/1651/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1651/24

17 червня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС у Тернопільській області до Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД", про арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку у розмірі податкового боргу в сумі 138820,39 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача є податковий борг у розмірі 138820,39 грн, який виник внаслідок несплати платником податків узгоджених грошових зобов`язань. Рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду від 06.07.2023 №167/4-1900 на суму 135260,39 грн та від 11.10.2023 №342/4-1900 на суму 3560,00 грн, здійснено стягнення податкового боргу з Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" на загальну суму у розмірі 138820,39 грн. Проте, борг не перераховано до бюджету. У відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. При цьому позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом виставлення податкової вимоги, після рішення контролюючого органу- виставлення інкасових доручень, які повернуті банками без виконання, вживались дії для виявлення майна відповідача, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Оскільки вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем, то позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, платника податків Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" у розмірі податкового боргу.

Ухвалою судді від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

До суду повернувся конверт з ухвалою суду та довідкою відділення поштового зв`язку із зазначенням "повертається, за закінченням терміну зберігання".

Отже, судом здійснені передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.

Відзиву у встановлений судом строк до суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Приватне Підприємство "РЕМБУДЗАХІД", перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу єдиний податок з юридичних осіб в сумі - 138820,39 грн.

Вказана сума заборгованості відображена в інтегрованій картці.

У зв`язку з несплатою податкового боргу згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України відповідачу виставлялась та була надіслана податкова вимога форми "Ю" №0000369-1302-1900 від 28.03.2023, доказів оскарження якої судом не здобуто, а відповідачем не представлено (арк. справи 6).

Рішенням заступника керівника ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.07.2023 №167/4-1900 та від 11.10.2023 №342/4-1900 здійснено стягнення податкового боргу з Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" у розмірі - 138820,39 грн.

Також судом встановлено, що контролюючим органом здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу на підставі вказаного рішення, були виставленні платіжні інструкції на примусове списання (стягнення): від 13.10.2023 №47341-13, №47342-13, №47343-13, №47345-13, від 13.11.2023 №48410-13, №48411-13, №48412-13, №48413-13 та від 24.11.2023 №48920-13, № №48921-13, №48922-13, №48923-13.

Однак, зазначені платіжні інструкції на примусове списання повернені без виконання.

На підставі рішення "Про опис майна у податкову заставу" Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29.03.2023 №4489/6/19-00-13-14, податковим керуючим складено акт опису майна ПП "РЕМБУДЗАХІД" від 28.08.2023 за №58 та від 14.02.2024 №16, згідно якого встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу.

Наведені вище обставини та докази підтверджують відсутність у платника податків Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" майна, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, як підстава для накладення арешту на кошти платника податку у банку, має бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у контролюючого органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом коштів.

В свою чергу, оскільки відповідно до пункту 95.2 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, контролюючі органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

У даній справі належними і достатніми доказами, які наведені, підтверджено вжиття Головним управлінням ДПС у Тернопільській області заходів, передбачених ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, а саме: направлення податкової вимоги, звернення до суду після закінчення 30 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги з вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків у банках платника податків, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, після ухвалення судового рішення - виставлення інкасових доручень, вчинення дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна платника податків.

З досліджених у цій справі доказів вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу. В свою чергу, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань стосовно погашення податкового боргу.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 138820,39 грн щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у Приватного Підприємства "РЕМБУДЗАХІД" для погашення цього податкового боргу, то наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача.

При цьому арешт коштів накладається у межах суми податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття цього судового рішення, а саме 138820,39 грн, оскільки арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов`язань платника податків щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням цих положень витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та належать Приватному Підприємству "РЕМБУДЗАХІД" у розмірі податкового боргу в сумі 138820,39 грн (сто тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять гривень тридцять дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 червня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003 код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- Приватне підприємство "Рембудзахід" (місцезнаходження: вул. Галицька, 5/1, м. Підгайці, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 48000 код ЄДРПОУ 36212386).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.