Ухвала

від 17.06.2024 по справі 340/5809/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5809/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альма-Буд до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альма-Буд до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

07.02.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на зазначене рішення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали від 04.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху.

25.04.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 340/5809/23, апеляційну скаргу залишено без руху до надходження справи з суду першої інстанції.

Адміністративна справа № 340/5809/23 надійшла до апеляційного суду 10.05.2024.

Ухвалою суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; належних доказів сплати судового збору до повного розміру за подачу апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником 22.05.2024 подано до апеляційного суду клопотання про:

- поновлення строку апеляційного оскарження на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23;

- продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обгрунтування поданої заяви в частині поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що податковим органом 07.02.2024 подано первинну апеляційну скаргу на рішення суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23, яку повернуто ухвалою від 04.04.2023, 25.04.2023 подано апеляційну скаргу повторно, що свідчить про виконання скаржником його процесуальних обов`язків. Апелянт також зазначив, що найближчим часом кошти будуть сплачені, у зв`язку з чим Головне управління матиме можливість належним чином виконати вимоги суду.

Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення суду від 27.12.2023 по справі № 340/5809/23 закінчився 26.01.2024, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (29.12.2023) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (25.04.2024) минуло чотири місяці, а з дати отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 про повернення апеляційної скарги (05.04.2024) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло двадцять днів, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Суд зазначає, що адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття «повторна апеляційна скарга», а відповідно і строків для її подання. Статтею 295 КАС України передбачено єдиний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду 30 днів з дня його проголошення, а тому будь-яка апеляційна скарга вперше, вдруге чи втретє подана повинна подаватися саме в цей строк. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає неважливим, в який строк після повернення апеляційної скарги апелянт звернувся з новою скаргою, оскільки, якщо така скарга подана у строк, який перевищує 30 днів, то це означає, що вона подана після спливу строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Крім того, недоліки апеляційної скарги, викладені в ухвалі апеляційного суду від 04.03.2024, скаржником при потворному зверненні до апеляційного суду усунені не були.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Щодо продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження таких строків на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкту владних повноважень, що є неприпустимим.

У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

З урахуванням викладеного, суд не знайшов обґрунтованих підстав для продовження апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23 слід відмовити.

Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23 та продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в адміністративній справі № 340/5809/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альма-Буд до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов