Ухвала

від 17.06.2024 по справі 400/4089/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2024 р. Справа № 400/4089/23 Головуючий у суді І інстанції: Величко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрігрейн" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2022 № 7964737/34034074; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 10.09.2022 № 132, -

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2022 № 7964737/34034074; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 10.09.2022 № 132.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 7964737/34034074 від 28.12.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 132 від 10.09.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 132 від 10.09.2022 року, поданою товариством з обмеженою відповідальністю «Агрігрейн», код ЄДРПОУ 34034074, за датою фактичного подання 10.09.2022 року.

Головне управління ДПС у Волинській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 05 жовтня 2023 року по справі № 400/4089/23 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведено моніторинг стану розгляду справ, що перебувають на супроводженні у працівників управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Волинській області, було виявлено відсутність апеляційного оскарження по справі №400/4089/23. Апелянт посилається на воєнний стан. Крім того, апелянт зазначає, що Наказом ДПС України №173 затверджено закріпити виконання повноважень ГУ ДПС у Миколаївській області за ГУ ДПС у Волинській області. Враховуючи, що ГУ ДПС у Волинській області займається супроводженням справ, які надійшли до 24.04.2023 та справами платників податку Миколаївської області, рішення відносно яких були винесені Комісією ГУ ДПС у Волинській області, та судовим супроводом справ щодо платників податку, що знаходяться на обліку у Волинській області, вважає даний факт поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що вказані апелянтом обставини в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду не є об`єктивно непереборними, тобто такими, що не залежали від його волевиявлення та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Так, зокрема, відповідно до приписів положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/18388/18.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вказані позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі № 400/4089/23, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати вказані Головним управлінням ДПС у Волинській області підстави поновлення строку неповажними.

2.Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі № 400/4089/23, залишити без руху. 3.Надати Головному управлінню ДПС у Волинській області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. 4.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою. 5.Роз`яснити апелянту, що вразі невиконання вимог ухвали суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький