Ухвала
від 17.06.2024 по справі 523/9707/24
СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9707/24

Провадження №2/523/4449/24

У Х В А Л А

"17" червня 2024 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Далеко К.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, яким просить:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 23.06.2023 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., та зареєстрованим в реєстрі за №3090 в сумі 70000 доларів США;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 747,94 доларів США та судовий збір;

Разом із позовною заявою, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просив: накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

-земельну ділянку, кадастровий номер 5122783200:01:002:2583, площею 0,0353 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1963753251227;

земельну ділянку, кадастровий номер 5122783200:01:002:2585, площею 0,0322 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1919189851227;

-земельну ділянку, кадастровий номер 3223186801:13:009:0241, площею 0,0308 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882397932231;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5122783200:01:002:2379, площею 0,0484 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1532360751227;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:01:002:3517, площею 0,016 га, розташовану за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, «Дайберг», житлово-будівельний кооператив, земельна ділянка 1/17.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526487951237;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:01:002:3516, площею 0,016 га, розташовану за адресою:Одеська області, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, «Дайберг», житлово-будівельний кооператив, земельна ділянка 1/16.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526477351237;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:01:002:3513, площею 0,0298 га, розташовану за адресою:Одеська області, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, «Дайберг», житлово-будівельний кооператив, земельна ділянка 1/13.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526459151237;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:01:002:3507, площею 0,0342 га, розташовану за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, сщ/рада Таїровська, «Дайберг», житлово-будівельний кооператив, земельна ділянка 1/7.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526459151237;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3221483301:01:009:0562, площею 0,05 га, розташовану за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с.Іванковичі. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1504645632214;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3221483301:01:009:0183, площею 0,1га, розташовану за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1504629332214;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5123981400:04:001:0020, площею 0,25га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 номер об`єкта нерухомого майна 1228395851239;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5122783200:01:002:1853, площею 0,0364га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349420951227;

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що предметом заявленого позову є вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики від 23.06.2023 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрованим в реєстрі за №3090, в сумі 70000 доларів США, та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 747,94 доларів США. Так, ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 150000 доларів США, та зобов`язувався її повернути. Відповідно до пункту 5 Договору позики, з урахуванням змін внесених договором про внесення змін №1 від 23.02.2024, сума позики повертається частинами, а саме: грошова сума у гривні, що еквівалентна 80000 доларів США, з моменту скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.11.2022 у справі № 523/14924/22, та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування арештів, але не пізніше 90 календарних днів від відповідної реєстрації; грошова сума у гривні, еквівалентній 70000 доларів США, повертається позичальником не пізніше 22 травня 2024 року. Проте, ОСОБА_3 свої грошові зобов`язання за договором позики не виконав, отримані у позику грошові кошти в повному обсязі ОСОБА_1 не повернув. Вірогідність неправомірних дій ОСОБА_2 з власним майном, направлених на ухилення від сплати боргу за договором позики, позивач обгрунтував вже вчиненими ОСОБА_2 діями відносно належного йому майна. За період з 23 січня 2024 року по 22 травня 2024 року ОСОБА_2 відчужив загалом 12 об`єктів нерухомості, продавши всі раніше належні йому житлові квартири, 1 нежитлове приміщення та 3 земельні ділянки.

Сторони до суду не викликались, в порядку ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, без виклику учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір стосовно стягнення суми боргу в розмірі 70 000 доларів США, за договором позики від 23 червня 2023 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрованим в реєстрі за №3090, із урахуванням: договору про внесення змін №1 від 23.02.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 679, та заяви про отримання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 80000 доларів США, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області від 23.02.2024 року, зареєстрованої в реєстрі за №263.

Під-час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19, які суд в силу вимог ч.4ст. 263 ЦПК Українивраховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд виходить із того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.09.2020 № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджується, що строк виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань з повернення суми боргу, за договором позики від 23 червня 2023 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрованим в реєстрі за №3090, із урахуванням договору про внесення змін №1 від 23.02.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №679, настав, зобов`язання мало бути виконано в строк до 22 травня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 із вимогою про настання строку виконання зобов`язань, у позасудовому порядку, що підтверджується заявою від 21.05.2024 року та вимогою від 23.05.2024 року, а також фіскальними чеками та описами вкладення про їх направлення.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_2 , станом на 22.05.2024 року, підтверджується належність відповідачу ОСОБА_2 на праві власності майна, стосовно якого позивач ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову.

Також, наданою позивачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_2 , підтверджуються доводи щодо вчинення дій ОСОБА_2 дій з відчуження належного йому на праві власності майна, з 23.01.2024 року.

Метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача також від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 19 лютого 2021 року по справі № 643/12369/19.

Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 та постанові від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22 дійшов висновку, що у справах де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову.

Разом із тим, співмірним, адекватним, достатнім та необхідним заходом забезпечення позову щодо заявлених вимог, суд вважає захід забезпечення позову, який просить позивач, у вигляді арешту належного відповідачу нерухомого майна, однак в межах суми предмета позову 70000 доларів США.

На думку суду, застосування заявленого заходу забезпечення позову не порушить прав відповідача ОСОБА_2 , або третіх осіб, а лише сприятиме запобіганню невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову, виходячи із ризику укладення відповідачем фраудаторних правочинів.

За викладених обставин, суд дійшов висновків, що забезпечення позову у даній справі, в наведений вище спосіб накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , в межах суми предмета позову, не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди як сторонам по справі, так і третім особам.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ч. 1ст.154ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, за винятком випадків, визначених частиною третьою статті 154ЦПК України (постанова КЦС ВС від 30.05.2019 року, справа № 456/2438/17).

Інформація щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову предмету позову, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову, в межах суми предмета позову.

Керуючись ст.ст.149-154,259-261,353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , у межах суми предмета позову 70000 доларів США, а саме на: