Постанова

від 13.06.2024 по справі 727/9873/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року містоЧернівці справа №727/9873/23

провадження №22-ц/822/456/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВисочанської Н.К.,

суддів:Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Буковинський державний медичний університет

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Буковинського державного медичного університету на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 березня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Буковинського державного медичного університету про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, стягнення моральної шкоди, стягнення надбавки за складність та напруженість, головуючий в суді першої інстанції суддя Одовічен Я.В.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Буковинського державного медичного університету про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, стягнення моральної шкоди, стягнення надбавки за складність та напруженість.

Посилалася на те, що вона працює на посаді провідного бухгалтера бухгалтерської служби у Буковинському державному медичному університеті з 01 листопада 2002 року.

Наказом Буковинського державного медичного університету №314-Адм. від 14 липня 2023 року позивачці оголошено догану за порушення трудової дисципліни: систематичне невиконання посадових обов`язків. У наказі не зазначено які саме обов`язки не було нею виконано та не надано їй для ознайомлення додатки, які стали підставою оголошення догани.

Із вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його незаконним, таким, що винесений із особистих мотивів головного бухгалтера, оскільки вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала свої посадові обов`язки, визначені Посадовою інструкцією, яку вона підписала 21 вересня 2016 року.

Так, у бухгалтерській службі даного навчального закладу є ряд відділів. Вона працює бухгалтером у матеріальному відділі. За штатним розкладом до 01 січні 2023 року у цьому відділі було передбачено три штатні одиниці бухгалтерів, між якими розмежовано обов`язки.

Однак, адміністрацією навчального закладу було скорочено одну посаду, а інша посада залишилась вільною, у відділі позивач залишилась працювати одна. Вона неодноразово вказувала головному бухгалтеру, що фізично не встигає виконувати всі обов`язки.

03 січня 2023 року відбулись загальні збори працівників бухгалтерської служби, на яких вирішувалось погодження нової Посадової інструкції із нею. Проте, вона із новою Посадовою інструкцією не погодилась та не підписала її. Розроблений нею варіант Посадової інструкції з умовою виконання тих обов`язків, які вона фізично зможе виконати, адміністрацією до уваги взято не було.

Вказувала на те, що отримує одну ставку за одну штатну одиницю і продовжує виконувати ті обов`язки, які були покладені на неї при існуванні у відділі трьох штатних одиниць провідних бухгалтерів. ЇЇ примушують виконувати обов`язки всього відділу, що не відповідає навантаженню годин на неї. Така завантаженість є наднормовою. Їй відомо, що при скороченні штатних одиниць адміністрація закладу не проводила розрахунок чисельності працівників у матеріальному відділі служби бухгалтерії за умови загальної трудомісткості виконаних робіт на одного працівника.

Отже, Посадова інструкція, що була змінена без її згоди, не може нею виконуватись. Наказ про її затвердження їй ніхто не надав, у зв`язку з чим вона не має змоги його оскаржити.

Вважає, що у відповідача не було жодних підстав оголошувати їй догану, оскільки їй незаконно розширили трудові обов`язки, що можливо за згодою працівника, тобто без її згоди, або в порядку, встановленому ч.3 ст.32 КЗпП України.

Внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності їй було завдано моральних страждань, які полягають у негативному відношенні до неї колективу, цькуванні, приниженні її професійних якостей. У неї виникли душевні страждання, внаслідок порушення її трудових прав, зниження престижу та ділової репутації. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 30000 гривень.

Також зазначила, що роботодавець порушує її права при оплаті праці.

Так, п.7 Колективного договору передбачено, що працівники мають право на отримання кожного місяця надбавки за складність та напруженість у розмірі 50 % від посадового окладу провідного бухгалтера матеріального відділу бухгалтерської служби БДМУ за період з 01 по 08 місяць 2023 року. Проте її незаконно було позбавлено такої надбавки.

Просила визнати незаконним та скасувати наказ №314-адм від 14 липня 2023 року Буковинського державного медичного університету про оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни. Стягнути з Буковинського державного медичного університету на її користь надбавку за складність та напруженість у розмірі 50 % від посадового окладу провідного бухгалтера матеріального відділу бухгалтерської служби Буковинського державного медичного університету за період з 01 по 08 місяць 2023 року, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 30000 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Буковинського державного медичного університету про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, стягнення моральної шкоди, стягнення надбавки за складність та напруженість задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Буковинського державного медичного університету №314-адм від 14 липня 2023 року про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни.

Стягнуто з Буковинського державного медичного університету на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 3000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зБуковинського державного медичного університету на корить ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.

Повний текст рішення складено 12 березня 2024 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги на рішення суду

Не погоджуючись із рішенням суду, Буковинський державний медичний університет подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вказав, що суд першої інстанції не врахував усі обставини по справі, а саме той факт, що у зв`язку із воєнним станом в Україні значно змінились умови праці в університеті, а саме значне скорочення працівників через зменшення матеріально-технічної бази. Так, в частині ведення справ щодо матеріальних активів до війни в бухгалтерській службі було 3 штатних одиниці, проте одну ставку було скорочено і, як наслідок, відбувся перерозподіл обов`язків між двома ставками, що залишились. Проте, жодним чином не було неправомірної зміни істотних умов праці, оскільки нова посадова інструкція повністю відповідає статтям Положення про бухгалтерську службу та освітньо-кваліфікаційним навикам ОСОБА_1 .

Судом не зазначено в чому саме є така неправомірність, а лише посилання на судову практику, яка жодним чином не враховує особливості даної справи.

В ході судових засідань було встановлено, що позивачка не виконувала п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.9 та п.2.10 розділу 2 «Завдання та обов`язки» старої Посадової інструкції, що повністю відповідає наказу про оголошення догани. Також було зафіксовано та позивачкою в суді підтверджено особисто, що посадові обов`язки вона не виконувала. Крім того, позивачка прокоментувала і нову Посадову інструкцію, вказавши, що посадові обов`язки не змінились, що вони просто більш конкретизовані.

Судом невірно було зазначено, що оскаржуваний наказ про оголошення догани керівництвом ВУЗу було винесено з огляду на положення нової Посадової інструкції. При винесенні догани адміністрація керувалась виключно старою Посадовою інструкцією, оскільки нова Посадова інструкція позивачкою не була підписана, хоча за своїм змістом та обсягом не відрізняється від старої, лише більш конкретизована.

Також, Держпрацею при перевірці не встановлено порушень при викладенні положень нової Посадової інструкції.

Судом не було надано належної правової оцінки документам, що були винесені в період з 13 червня 2023 року по 14 липня 2023 року. У рішенні суду лише зазначено перелік цих документів без належного висновку щодо їх змісту, що є неповним дослідженням доказів по справі і, як наслідок, винесення неправомірного рішення.

Також, суд не врахував доказ по справі, а саме, лист Чернівецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я Професійної спілки працівників охорони здоров`я від 06 квітня 2023 року.

Також, судом не було враховано, що ОСОБА_1 за період з 13 червня 2023 року по 14 липня 2023 року не виконувала вимоги як старої посадової інструкції, з якою вона була належним чином ознайомлена, так і вимоги нової інструкції, зміст якої було належним чином позивачці доведено.

Також, суд зазначає, що у наказі про винесення догани не має чіткого формулювання суті і обставин проступків, допущених позивачем, проте це не вірна оцінка наказу. Додатками до наказу є документи, які чітко фіксують усі факти порушень. Дані документи є невід`ємною частиною наказу, а отже наказом повністю відображається позиція роботодавця щодо неправомірності дій ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що акти та доповідні записки, що стали причиною винесення догани не містять обставин проступків та дані про конкретні винні діяння позивача. Така позиція суду є невірною, оскільки дані документи цю інформацію відображають, а законодавство не визначає форми таких документів.

Вважають не обґрунтованим є стягнення моральної шкоди з відповідача в сумі 3000 грн., оскільки судом жодним чином не встановлено факту моральних страждань та негативних наслідків для ОСОБА_1 , а лише надано суб`єктивну оцінку її морального стану без належних на те доказів.

У своїй роботі бухгалтери бухгалтерської служби керуються Положенням про бухгалтерську службу, затвердженим ректором 21 вересня 2016 року із змістом якого ОСОБА_1 знайома, жодних зауважень та заперечень не подавала у процесі виконання своєї роботи.

Провідний бухгалтер ОСОБА_1 не забезпечувала ведення бухгалтерського обліку матеріальних цінностей в повному обсязі, оскільки не виконувала роботу, передбачену Посадовою інструкцією провідного бухгалтера.

Діяльність бухгалтерської служби в частині роботи позивачки була фактично заблокованою, а усні зауваження її керівників були повністю проігноровані. Результатом такої поведінки позивачки і стало те, що їй було оголошено догану.

Твердження про те, що їй нібито мали повідомити про зміни в умовах праці за два місяці суперечать ст.32 КЗпП України, а саме пункту: у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року.

Також надбавка за складність та напруженість надається на розсуд керівника та не є обов`язковою виплатою працівнику, тому така вимога позивачки щодо відшкодування їй цієї надбавки за певний період є нікчемною.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Вказала, що у зв`язку із скороченням посад відбулось надмірне навантаження без будь якої доплати саме на неї як єдиного бухгалтера матеріального відділу, тобто без її згоди погіршили умови її праці. Вважає викладені в апеляційній скарзі обставини надуманими.

Посадова інструкція яка була змінена роботодавцем без згоди працівника не може нею виконуватись. Судом не було встановлено жодного факту невиконання позивачем посадових обов`язків, а також не здобуто жодного доказу вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Вважає доводи апеляційної скарги не обґрунтованими та не доведеними, у наказі про оголошення позивачу догани не вказано, який саме пункт посадової інструкції було порушено позивачем та не вказано коли саме мало місце таке порушення, такі докази не містяться і в актах на які посилається відповідач.

Суд першої інстанції аналізуючи зібрані у справі докази прийшов до вірних висновків про часткове задоволення позову.

Мотивувальна частина

Межі розгляду справи

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу подану в частині задоволених позовних вимог, а тому в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ОСОБА_1 наказом №195-К від 28 жовтня 2002 року прийнято на посаду бухгалтера 2-ї категорії Буковинської державної медичної академії.

17 травня 2006 року позивача переведено на посаду бухгалтера 1 категорії.

22 грудня 2018 року змінено назву структурного підрозділу на «Бухгалтерська служба».

Наказом №40 від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного бухгалтера. Зазначені обставини підтверджені копією трудової книжки позивача, яка наявна у матеріалах справи (том 1 а.с.62).

21 вересня 2016 року ректором Буковинського державного медичного університету затверджено посадову інструкцію бухгалтера 1-категорії ОСОБА_1 , з якою ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис того ж дня (том 1 а.с.13-14).

Відповідно до вказаної Посадової інструкції на ОСОБА_1 покладено наступні завдання та обов`язки:

- Облік необоротних активів:10«Основні засоби» за субрахунками 101, 103, 104, 105, 106, 107, 109;11«Інші необоротні матеріальні активи» за субрахунками 113,114;12«нематеріальні активи» за субрахунками 121, 122;13«Знос необоротних активів» за субрахунками 131, 133;

- Облік запасів: 20 «Виробничі запаси» за субрахунком 201; 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» за субрахунками 221, 222; 23 «Матеріали» за субрахунками 231, 234, 235, 236, 238, 239;

- Облік грошових документів у національній валюті за рахунком 331;

- Облік орендованих необоротних активів та бланків суворого обліку за позабалансовими рахунками 01,05, 06, 08;

- Здійснювати господарські операції з надходження, збереження, внутрішнього переміщення основних засобів та інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, запасів у розрізі кафедр, відділів, служб та прізвищ матеріально відповідальних осіб медичного університету відповідно до чинних інструкцій з ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах;

- Здійснювати списання матеріальних цінностей з балансу з дотриманням чинної типової інструкції про списання матеріальних цінностей;

- Вести облік надходження матеріальних цінностей як гуманітарної допомоги, згідно порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги;

- Формувати річну звітність до Міністерства охорони здоров`я за ф.№5 «Звіт про рух необоротних активів»; ф.№6 «Звіт про рух матеріалів»; надавати до Управління статистики квартальну звітність за ф.№2-інвестиції З-про капітальні інвестиції»;

- Здійснювати інвентаризацію матеріальних цінностей, згідно чинної типової інструкції;

- Володіти як користувач програмним забезпеченням ведення бухгалтерського обліку, що використовується в медичному університеті;

- Виконувати вимоги Закону «Про охорону праці», Інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії;

- Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку університету;

- У відповідності до розпорядження головного бухгалтера обсяг і зміст обов`язків може змінюватись, доповнюватись і корегуватись.

27 березня 2023 року в.о. ректора Буковинського державного медичного університету було затверджено посадову інструкцію провідного бухгалтера (матеріальний відділ), якою розширено перелік посадових обов`язків провідного бухгалтера (том 1 а.с.15-17). ОСОБА_1 вказану посадову інструкцію не підписала.

Як вбачається із дослідженого судом протоколу загальних зборів працівників бухгалтерської служби Буковинського державного медичного університету від 03 січня 2023 року провідному бухгалтеру ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись і погодити проект Посадової інструкції, яка включала в себе обов`язки по матеріальному відділу бухгалтерської служби. ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись і погоджувати даний проект Посадової інструкції та надала головному бухгалтеру на погодження свій варіант Посадової інструкції. Вказаним протоколом було погоджено оформлення головним бухгалтером ОСОБА_2 доповідної записки на ім`я т.в.о. ректора про неналежне виконання своїх посадових обов`язків провідним бухгалтером ОСОБА_1 та некоректну поведінку по відношенню до керівника та співробітників бухгалтерської служби (том 1 а.с.18).

Згідно доповідної записки заступника головного бухгалтера ОСОБА_3 від 06 липня 2023 року, у якій остання повідомила ректора Буковинського державного медичного університету про те, що ОСОБА_1 не виконує свої посадові обов`язки, а саме: відмовляється від опрацювання в бухгалтерському обліку актів на списання картриджів, флеш-пам`яті, посвідчень на раціоналізаторські пропозиції; акт на списання використаного у весняному семестрі 2022/2023 н.р. етилового спирту кафедри мікробіології та вірусології; вимога щодо передачі пристрою «Biofeetback-2000» з медико-психологічного центру на кафедру внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини; звіти, відомості, вимоги, раціони та розрахунки віварію за квітень, травень та червень 2023 року; відмова від участі у роботі комісії по оприбуткуванню отриманої благодійної допомоги; протягом січня-червня 2023 року не приймала участі у складанні фінансової звітності за І квартал 2023 року; не подала звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції за 2022 рік; відмовилась від підписання Посадової інструкції провідного бухгалтера (том 1 а.с.89-91).

Згідно доповідної записки провідного бухгалтера ОСОБА_4 від 06 липня 2023 року, остання повідомила головного бухгалтера про те, що ОСОБА_1 відмовляється приймати первинні документи у матеріально-відповідальних осіб, у зв`язку з чим нею було опрацьовано документи матеріального відділу: ведення обліку по надходженню ТМЦ, списання ТМЦ, облік пального, облік гуманітарної допомоги, внутрішнє переміщення (том 1 а.с.92).

Згідно доповідної записки провідного юрисконсульта ОСОБА_5 від 13 липня 2023 року, останньою запропоновано оголосити догану ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх обов`язків (том 1 а.с.93).

Згідно доповідної записки старшого лаборанта ОСОБА_6 від 03 липня 2023 року, остання повідомила, що ОСОБА_1 відмовилась приймати у неї підписану вимогу щодо передачі пристрою «Biofeetback-2000» на кафедру внутрішньої медицини (том 1 а.с.94).

Актом про факт відмови від виконання посадових обов`язків №4 від 28 червня 2023 року зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від отримання доопрацювання в бухгалтерському обліку документів кафедри мікробіології та вірусології, а саме акту про списання та звіту про використання спирту від 28 червня 2023 року (том 1 а.с.95).

Згідно доповідної записки начальника наукового відділу ОСОБА_7 від 28 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась приймати акти на списання сектору інноваційного розвитку, а саме: картриджі, флеш-пам`ять, посвідчення на раціоналізаторські пропозиції -120 шт. (том 1 а.с.96).

Згідно доповідної записки ОСОБА_8 від 05 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась приймати звіти, відомості, вимоги, раціони та розрахунки віварію за квітень, травень, червень 2023 року (том 1 а.с.99).

З доповідної записки провідного бухгалтера ОСОБА_9 від 19.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 19.01.2023 року «відмовилась приймати первинні документи кафедр та підрозділів, вела себе похамськи, погрожувала оргвисновками, порушувала норми етики і деонтології» (т.1 а.с.125).

З доповідної записки заступника головного бухгалтера ОСОБА_3 від 22.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 в присутності комісії відмовилась прийняти на опрацювання документи першочергового виконання, про що були складені відповідні акти (т.1 а.с.128, 130-132).

Аналогічний акт про відмову від виконання роботи складений 06.03.2023 року (т.1 а.с.129).

З доповідної записки водія ОСОБА_10 від 19.04.2023 року вбачається, що він не може отримати залишки пального після надання до опрацювання шляхових листів водіїв провідному бухгалтеру матеріального відділу ОСОБА_1 . Також вона не приймає до опрацювання акти на списання матеріальних цінностей та не надає інвентаризаційні описи (т.1 а.с.138).

З актів №2 та №3 «Про факт відмови від виконання посадових обов`язків» від 04.05.2023 року вбачається, що провідний бухгалтер ОСОБА_1 відмовилась від отримання до опрацювання в бухгалтерському обліку документів відповідно до переліку службових записок: а саме: №80-20-12 від 14.04.2023р.; №80-20-13 від 19.04.2023р.; №80-20-14 від 02.05.2023р., №80-20-10 від 28.03.2023р.; №80-20-11 від 06.04.2023р. (а.с.136-142).

З акту «Про факт відмови від виконання посадових обов`язків» від 04.05.2023р. вбачається, що провідний бухгалтер ОСОБА_1 відмовилась виписувати довіреності на ОСОБА_11 на автомобіль, який записаний на шиномонтаж (т.1 а.с.145).

У ОСОБА_1 по даним фактам було відібрано письмові пояснення, в яких остання зазначила, що виконує свої посадові обов`язки згідно Посадової інструкції 2016 року (том 1 а.с.119-120).

14 липня 2023 року наказом Буковинського державного медичного університету №314-адм. у зв`язку з систематичним невиконанням своїх посадових обов`язків, порушенням правил професійної етики, на підставі р.2 та р.7 Посадової інструкції, р. ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 , провідному бухгалтеру бухгалтерської служби, оголошено догану за порушення трудової дисципліни: систематичне невиконання своїх посадових обов`язків. У якості підстави винесення наказу зазначено 62 документи (том 1 а.с.9-10).

Доводи та мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду вказаним вимогам відповідає.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у наказі про оголошення догани факти порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 в період до 13 червня 2023 року судом до уваги не приймаються у зв`язку зі спливом передбаченого ст.148 КЗпП України строку для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Що стосується наведених у наказі порушень за період з 13 червня 2023 року по 14 липня 2023 року, то суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не містить чіткого формулювання суті і обставин проступків допущених позивачем, у тому числі коли вони мали місце, достатніх даних про конкретні винні дії позивача щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.

Оспорюваний наказ винесено, виходячи з положень посадової інструкції від 27 березня 2023 року, яку позивач відмовилась підписувати, оскільки не погодилась із нею.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно достатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, нерахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зістаттею 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Перевіряючи доводи позивача та заперечення відповідача, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 наказом №195-К від 28 жовтня 2002 року прийнято на посаду бухгалтера 2-ї категорії Буковинської державної медичної академії.

17 травня 2006 року позивача переведено на посаду бухгалтера 1 категорії.

22 грудня 2018 року змінено назву структурного підрозділу на «Бухгалтерська служба».

Наказом №40 від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного бухгалтера. Зазначені обставини підтверджені копією трудової книжки позивача, яка наявна у матеріалах справи (том 1 а.с.62).

21 вересня 2016 року ректором Буковинського державного медичного університету затверджено посадову інструкцію бухгалтера 1-категорії ОСОБА_1 , з якою ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис того ж дня (том 1 а.с.13-14).

Відповідно до вказаної Посадової інструкції на ОСОБА_1 покладено наступні завдання та обов`язки:

2.1 Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, здійснювати:

2.1.1. Облік необоротних активів:

- 10«Основні засоби» за субрахунками 101, 103, 104, 105, 106, 107, 109;

- 11«Інші необоротні матеріальні активи» за субрахунками 113, 114;

- 12«Нематеріальні активи» за субрахунками 121, 122;

- 13«Знос необоротних активів» за субрахунками 131, 133;

2.1.2. Облік запасів:

- 20 «Виробничі запаси» за субрахунком 201;

- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» за субрахунками 221, 222;

- 23 «Матеріали» за субрахунками 231, 234, 235, 236, 238, 239;

2.1.3. Облік грошових документів у національній валюті за рахунком 331;

2.1.4. Облік орендованих необоротних активів та бланків суворого обліку за позабалансовими рахунками 01,05, 06, 08;

2.2. Здійснювати господарські операції з надходження, збереження, внутрішнього переміщення основних засобів та інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, запасів у розрізі кафедр, відділів, служб та прізвищ матеріально відповідальних осіб медичного університету відповідно до чинних інструкцій з ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах;

2.3. Здійснювати списання матеріальних цінностей з балансу з дотриманням чинної типової інструкції про списання матеріальних цінностей;

2.4. Вести облік надходження матеріальних цінностей як гуманітарної допомоги, згідно порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги;

2.5. Формувати річну звітність до Міністерства охорони здоров`я за ф.№5 «Звіт про рух необоротних активів»; ф.№6 «Звіт про рух матеріалів»; надавати до Управління статистики квартальну звітність за ф.№2-інвестиції З-про капітальні інвестиції»;

2.6. Здійснювати інвентаризацію матеріальних цінностей, згідно чинної типової інструкції;

2.7. Володіти як користувач програмним забезпеченням ведення бухгалтерського обліку, що використовується в медичному університеті;

2.8. Виконувати вимоги Закону «Про охорону праці», Інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки та виробничої санітарії;

2.9. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку університету;

2.10. У відповідності до розпорядження головного бухгалтера обсяг і зміст обов`язків може змінюватись, доповнюватись і корегуватись.

27 березня 2023 року в.о. ректора Буковинського державного медичного університету було затверджено нову посадову інструкцію провідного бухгалтера (матеріальний відділ). ОСОБА_1 вказану посадову інструкцію не підписала (том 1 а.с.15-17).

Як вбачається із протоколу загальних зборів працівників бухгалтерської служби БДМУ від 03 січня 2023 року провідному бухгалтеру ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись і погодити проект посадової інструкції, яка включала в себе обов`язки по матеріальному відділу бухгалтерської служби. ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись і погоджувати даний проект посадової інструкції та надала головному бухгалтеру на погодження свій варіант посадової інструкції. Вказаним протоколом було погоджено оформлення головним бухгалтером ОСОБА_2 доповідної записки на ім`я т.в.о. ректора про неналежне виконання своїх посадових обов`язків провідним бухгалтером ОСОБА_1 та некоректну поведінку по відношенню до керівника та співробітників бухгалтерської служби (а.с.18).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Посадову інструкцію від 27 березня 2023 року ОСОБА_1 , не могла виконувати, оскільки вона з нею не ознайомилась та не підписала.

14 липня 2023 року наказом Буковинського державного медичного університету №314-адм. у зв`язку з систематичним невиконанням своїх посадових обов`язків, порушенням правил професійної етики, на підставі р.2 та 7 Посадової інструкції, р. ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку Буковинського державного медичного університету, керуючись ст.ст.147-149 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 , провідному бухгалтеру бухгалтерської служби, оголошено догану за порушення трудової дисципліни: систематичне невиконання своїх посадових обов`язків. Підстава:

- доповідна записка від 13 липня 2023 року;

- пояснююча записка ОСОБА_1 від 11 липня 2023 року;

- пояснююча від 20 грудня 2022 року;

- пояснююча від 21 грудня 2022 року;

- доповідна записка від 06 липня 2023 року;

- подання від 16 січня 2023 року;

- протокол №1 загальних зборів працівників бухгалтерської служби БДМУ від 03 січня 2023 року;

- протокол №2 робочої наради працівників бухгалтерської служби БДМУ від 05 січня 2023 року;

- доповідна від 19 січня 2023 року;

- пояснення від 02 березня 2023 року;

- протокол №3 загальних зборів працівників бухгалтерської служби БДМУ від 22 лютого 2023 року;

- доповідна записка від 22 березня 2023 року;

- акт №1 про факт відмови від виконання робіт від 06 березня 2023 року;

- акт №2 про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 21 березня 2023 року;

- акт №1 про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці від 21 березня 2023 року;

- акт №3 про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 24 квітня 2023 року;

- службова записка від 14 квітня 2023 року;

- акт 2023 р.;

- наказ 79а-адм про зміни до наказу №133-адм від 13 квітня 2022 року від 21 лютого 2023 року;

- акт №2 про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 04 травня 2023 року;

- службова записка №80-20-13 від 19 квітня 2023 року;

- службова записка №80-20-14 від 02 травня 2023 року;

- акт №3 про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 04 травня 2023 року;

- службова записка №80-20-10 від 28 травня 2023 року;

- службова записка №80-20-11 від 06 квітня 2023 року;

- доповідна від 19 квітня 2023 року;

- доповідна від 10 квітня 2023 року;

- акт про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 04 травня 2023 року;

- доповідна записка від 31 березня 2023 року;

- доповідна записка від 27 березня 2023 року;

- доповідна записка від 24 квітня 2023 року;

- доповідна записка від 06 липня 2023 року;

- наказ №211-К від 30 червня 2023 року Про особовий склад;

- доповідна записка від 03 липня 2023 року;

- вимога №1 червень 2023 року;

- акт №4 про факт відмови від виконання посадових обов`язків від 28 червня 2023 року;

- акт від 28 червня 2023 року;

- звіт про використання спирту ректифікату від 26 червня 2023 року;

- звіт про використання спирту ректифікату від 28 червня 2023 року;

- доповідна записка від 28 червня 2023 року;

- три акти 2023 року;

- доповідна записка від 05 липня 2023 року;

- звіт про рух кормів у віварії за квітень місяць 2023 року;

- відомість на видачу кормів за квітень місяць 2023 року;

- розрахунок потреби в кормах для лабораторних тварин віварію на 1-30 квітня 2023 року;

- раціон годівлі лабораторних тварин віварію за квітень місяць 2023 року;

- раціон годівлі лабораторних тварин віварію за травень місяць 2023 року;

- звіт про рух кормів у віварії за травень місяць 2023 року;

- відомість на видачу кормів за 25-30 червня 2023 року;

- відомість про видачу кормів за травень місяць 2023 року;

- розрахунок потреби у кормах для лабораторних тварин віварію на 1-31 травня 2023 року;

- раціон годівлі лабораторних тварин віварію за червень місяць 2023 року;

- відомість на видачу кормів за 1-4 червня 2023 року;

- відомість на видачу кормів за 5-24 червня 2023 року;

- відомість на видачу кормів за травень місяць 2023 року;

- звіт про рух кормів у віварії за червень місяць 2023 року;

- розрахунок потреби у кормах для лабораторних тварин віварію на 1-4 червня 2023 року;

- розрахунок потреби у кормах для лабораторних тварин віварію на 5-24 червня 2023 року;

- розрахунок потреби у кормах для лабораторних тварин віварію на 25-30 травня 2023 року;

- посадова інструкція провідного бухгалтера (матеріальний відділ) затверджена 27 березня 2023 року;

- акт №1 про факт ознайомлення та відмови від підпису Посадової інструкції від 30 березня 2023 року (том 1 а.с.9-10).

Аналізуючи зазначені в наказі документи, що слугували підставою для винесення ОСОБА_1 догани, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи за період по 14 червня 2023 року, які говорять про систематичність вчинених ОСОБА_1 проступків не могли бути покладені в основу оскаржуваного наказу від 14 липня 2023 року, оскільки це прямо суперечить вимогам статті 148 Кодексу законів про працю України, згідно з якою: «Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці».

Отож, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 14 липня 2023 року можуть бути факти порушення трудових обов`язків, що проявилися в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер, вчинені ОСОБА_1 у період з 14 червня 2023 року по 14 липня 2023 року.

Інші факти судом до уваги не приймаються у зв`язку зі спливом визначеного законом терміну для вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17, зазначено, що під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Колегія суддів досліджуючи наявні в матеріалах справи докази вважає, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення в частині вчинення нею ряду проступків не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки у ньому зокрема зазначено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності слугувала Посадова інструкція від 27 березня 2023 року, з якою ОСОБА_1 , не ознайомилась та не підписала.

Так, відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Частинами третьою та четвертоюстатті 32 КЗпП Українипередбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.

Питання про те, які саме обставини впливають на зміну істотних умов праці, чинним законодавством не врегульовано, оскільки в ньому відсутній їх вичерпний перелік. Тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці, наведено, зокрема в пунктах 10, 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», згідно з якими припинення трудового договору за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипри відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/24929/20 (провадження № 61-12418св21), «серед інших «змін істотних умов праці» можна навести, як приклад, зміни посадових обов`язків працівника при продовженні роботи на тій самій посаді. У свою чергу, посадові обов`язки працівників мають бути відображені в посадових інструкціях, які згідно з пунктом 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - ДКХП), які були затверджені разом з Випуском 1 «Професії, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХПнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, мають складатися для працівників усіх посад, що зазначені у штатному розписі. При цьому до посадових інструкцій може бути внесено зміни та/або доповнення лише на підставі наказу керівника підприємствата тільки за згодою працівника.

Із зазначеного можна зробити висновок, що посадові обов`язки працівника є фактично також істотними умовами його праці (трудового договору). Тому у випадку виробничої необхідності їх зміна має розглядатися як зміна істотних умов праці, для здійснення якої слід дотримуватися відповідних процедур згідно із законодавством. Якщо працівник не погодиться на таку зміну у встановленому порядку (тобто відмовиться від продовження роботи за колишньою посадою, але з новими посадовими обов`язками), то роботодавець має право звільнити його за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП України. Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного суду №296/3911/19 від 31 серпня 2022 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржуваний наказ було винесено роботодавцем, виходячи з положень посадової інструкції від 27 березня 2023 року, яку позивач відмовилась підписувати, то наказ про оголошення догани від 14 липня 2023 року не може вважатись законним.

Доводи апеляційної скарги, що при винесенні наказу від 14 липня 2023 роботодавець керувався Посадовою інструкцією від 2016 року є не доведеними та необґрунтованими, оскільки в самому наказі як підстава винесення догани зазначено Посадову інструкцію від 2023 року.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18).

Отож, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскаржуваний наказ про дисциплінарне стягнення щодо позивача не містять повних і точних відомостей, які саме порушення вчинив позивач, які із функціональних обов`язків він порушив відповідно до своєї посади.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку наданим сторонами доказам та викладеним обґрунтуванням, з`ясувавши, у чому конкретно проявилось порушення позивача, що стало приводом до винесення їй догани, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач в порушення норм закону застосував до неї заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Щодо стягнення моральної шкоди

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила стягнути з відповідача на її користь 30000,00 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Задовольняючи вказані позовні вимоги частково, стягуючи з відповідача на користь позивачки відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості, враховував ступінь вини відповідача, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, час і зусилля, необхідні для відновлення її прав, глибину та обсяг душевних страждань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Підставою для відшкодування моральної шкоди за ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно зі ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст.ст. 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі№ 752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Доводи скаржника щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди є безпідставними, оскільки суд першої інстанції врахував глибину і тривалість моральних страждань позивача. Тому, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 3 000,00 грн.

Висновки, зроблені судом першої інстанції, узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду у даній категорії справ, яка є сталою та сформованою, а відмінність залежить лише від доказування. Верховний Суд наголошує, що у кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, зводяться до незгоди з висновками суду і переоцінки доказів.

В постанові КЦС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 465/3586/17, від 08 жовтня 2020 року у справі №712/22134/12, від 05 жовтня 2020 року у справі №347/637/18, від 27 жовтня 2020 року у справі №243/11349/18 неодноразово вказував, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року)…».

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року), через що колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 07 березня 2024 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.368,374, 375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Буковинського державного медичного університету залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 червня 2024 року.

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк