Рішення

від 11.06.2024 по справі 736/826/21

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/826/21

Номер провадження 2/736/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чурупченка М.І.,

за участю секретаря Макуха О.О.,

представника позивача адвоката Загальця О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Якобчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківка у в порядку загального позовного провадження в режимі відео конференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та просила: усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідачку повернути їй незаконно захоплену частину її земельної ділянки відновивши її межу відповідно до технічної документації та перенести з їїземельноїділянки господарську будівлю сарай згідно будівельних норм, а також призначити по справі експертизу.

11 червня 2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до підготовчого судового розгляду у судовому засіданні.

18 червня 2021 року від позивача по справі надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просила: усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідачку повернути їй незаконно захоплену частину її земельної ділянки відновивши її межу відповідно до технічної документації та правовстановлюючих документів, перенести з її земельної ділянки господарську будівлю сарай та встановлений паркан, а також провести по справі земельно-будівельно-технічну експертизу та стягнути з відповідача на її користь судові витрати пов`язані з розглядом даної справи.

01 грудня 2023 року від позивача по справі надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог за її позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, у якій просить: усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером: 7422410100:01:001:0203, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідачку ОСОБА_1 знести її господарську будівлю сарай. Прийняти відмову від частини позовних вимог, а саме про перенесення з її земельної ділянки паркану згідно будівельних норм та стягнути з відповідача на її користь судові витрати пов`язані з розглядом даної справи.

Свої вимоги мотивує тим, що належна їй на праві власності земельна ділянка з кадастровим номеро в АДРЕСА_1 , межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності із земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спочатку між ними були добросусідські стосунки, а потім відповідач почала на неї скаржитись, але перевірки не виявили порушень. Вона також звернулась до комісії Корюківської міської ради, щодо порушень земельних норм відповідачкиою але комісія рекомендувала сторонам у разі спору звертатись до суду для вирішення спірного питання. Вона вважає, що відповідачка ОСОБА_1 порушує її права та чинить перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки, тому вона змушена звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Загалець О.М. уточнені та зменшені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача, адвокат Якобчук О.М. позовні вимоги не визнали, подали заперечення на позовну заяву та пояснення у яких просили відмовити у задоволенні позову про зменшення та уточнення позовних вимог від 30.11.2023 року та розглядати справу у попередніх вимог з урахуванням відмови від частини позовних вимог яка була прийнята судом.

Судом встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу посвідчених 20 вересня 2004 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюгою Р.М., вона придбала у приватну власність житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для його обслуговування площею 0,0971 га. кадастровий номер: 7422410100:01:001:0203, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу будинку був зареєстрований в органах Бюро технічної інвентаризації, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4933153 сформованим 04.10.2004 року Корюківським РКП «Рампа» БТІ.

На підставі рішення 28 сесії 5 скликання Корюківської міської ради Чернігівської області від 24.02.2010 року, було змінено цільове призначення придбаної нею земельної ділянки з кадастровим номером: 7422410100:01:001:0203 з «для обслуговування житлового будинку та господарських споруд» на «для комерційного використання», що підтверджується Державним актом на право на земельну ділянку Серія ЯЛ №241001 складеним 22.04.2010 року та зареєстрованого у державного реєстратора.

На підставі рішення №21 від 21.01.2011 року виконавчого комітету Корюківської міської ради Чернігівської області, було змінено статус придбаного неї житлового будинку з надвірними будівлями з «житлового будинку» на «нежитлова будівля, майстерня та складське приміщення», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виданим 23.02.2011 року Корюківською міською радою Чернігівської області.

Належна їй на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером: 7422410100:01:001:0203 межує із земельною ділянкою, яка перебуває у власності із земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спочатку між неї і відповідачкою були нормальні стосунки, але потім відповідачці почав заважати пил, який начебто йде з її майстерні в сторону її садиби, відповідачка почала звертатись із скаргами до різних органів, стверджувала, що вона використовує будівлю не за призначенням, приїздило безліч комісій для проведення перевірок при проведенні яких проводились заміри земельної ділянки і вияснилось, що відповідачка ОСОБА_1 незаконно захопила та незаконно користується її частиною земельної ділянки, а також її побудований сарай частково знаходиться на її земельній ділянці. У її нежитловій будівлі порушень не виявлено. Дізнавшись про виявлені порушення, вона звернулась до Корюківської міської ради Чернігівської області з проханням створити комісію для обстеження їхніх з відповідачкою земельних ділянок з метою фіксування порушень відповідним актом.

07 квітня 2021 року комісія по врегулюванню земельних спорів на території Корюківської міської ради прибула для обстеження земельних ділянок, члени комісії оглянули правовстановлюючі документи сторін на земельні ділянки, констатували, що документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, межі земельних ділянок встановлені, для відновлення меж земельних ділянок необхідно встановити межові знаки, але для цього необхідні спеціальні знання, виконавцем таких робіт є спеціалізовані установи та спеціалісти, до яких необхідно звертатись для виконання вказаних робіт. Комісія склала Акт у якому рекомендувала сторонам у разі спору звертатись до суду для вирішення спірного питання. Таким чином комісія не вирішила спірного питання відновлення меж її земельної ділянки.

Позивач намагалась мирно вирішити спірні питання з відповідачкою, просила її добровільно відновити межі земельної ділянки відповідно до плану землекористуванні та прибрати господарську споруду з її земельної ділянки, але відповідачка категорично відмовилась. Таким чином відповідачка ОСОБА_1 порушує її права та чинить перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки, тому вона змушена звернутись до суду.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №8/9/22-24 від 18.10.2023, суміжні межі ділянки позивача та відповідача не накладаються, порушення меж відповідачкою ОСОБА_1 не виявлено, у зв`язку з чим позивач відмовилась від частини своїх позовних вимог, а саме в частині повернення їй незаконно захопленої частини її земельної ділянки, відновлення її межі відповідно до технічної документації. Ухвалою суду від 28.11.2023 року була прийнята вимога позивача в цій частині позовних вимог. В іншій частині своїх позовних вимог позивач просила зобов`язати відповідача перенести з її земельної ділянки господарську будівлю-сарай та встановлений паркан згідно будівельних норм.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи №8/9/22-24 від 18.10.2023 господарська будівля-сарай, що належить власнику суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 , розташований на межі земельної ділянки ОСОБА_1 , що не відповідає будівельним нормам п.6.1.41 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після отримання експертного висновку позивач скористалась своїм правом та зменшила і уточнила свої позовні вимоги.

Паркан відповідачки не знаходиться на земельній ділянці позивача, тому вона не вимагає перенесення паркану, в цій частині вона відмовилась від своїх позовних вимог. Що стосується господарської будівлі відповідачки сараю, то згідно експертного висновку він також не знаходиться на земельній ділянці позивача, тому немає необхідності його переносити, проте дана господарська споруда побудована відповідачкою самовільно, без відповідного дозволу, є не узаконеною будівлею яка відсутня у правовстановлюючих документах та технічній документації на житловий будинок відповідачки, розташована будівля на межі земельної ділянки позивача ОСОБА_2 та земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 , що не відповідає будівельним нормам .6.1.41 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Розташування сараю відповідачки порушує право власності позивача, із-за розташування сараю відповідача на межі позивач не може повністю добудувати свій паркан, вода та сніг, які стікають з даху сараю відповідачки попадають на земельну ділянку позивачки у результаті чого земля стає сильно зволоженою і у такому стані знаходиться певний період і позивач позбавлена можливості її використовувати.

Відповідно до ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», спори щодо додержання правил добросусідства обов`язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо), - розглядаються судами відповідно до статей 103-109 ЗК України і в тому разі, коли вони попередньо не розглядались відповідним органом самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Таким чином, сарай самовільно побудований відповідачкою ОСОБА_1 з порушенням відповідних норм, без відповідного дозволу, його розташування порушує права позивача.

За таких обставин з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь витрати пов`язані з розглядом даної справи, а позов задовольняється на користь позивача, тому витрати по сплаті судового збору та витрати на професійно правничу допомогу адвоката слід стягнути з відповідача на її користь.

Так як по справі призначалась судова експертиза на вирішення якої було поставлено 3 питання, на яку витрати за проведення експертизи становлять 13728,80 грн., а на користь позивача вирішено по експертизі 1 питання, щодо сараю, тому ці витрати слід розподілити у пропорційному розмірі, а саме 2/3 частини витрат, що становить 9152,54 грн. слід залишити за позивачем, а 1/3 частину витрат, що становить 4576,27 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Оскільки позов підлягає задоволенню на користь позивача, тому понесені відповідачем витрати слід залишити за нею.

Враховуючи викладене, керуючись: ст. 319, 376, 391 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,про усуненняперешкод вкористуванні земельноюділянкою задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером: 7422410100:01:001:0203, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідачку ОСОБА_1 знести її господарську будівлю сарай.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведену по справі експертизу у розмірі 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 27 коп..

В решті позовних вимог ОСОБА_2 , щодо стягнення витрат на судову експертизу відмовити.

Судові витрати понесені відповідачем ОСОБА_1 залишити за нею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І.Чурупченко