Ухвала

від 11.06.2024 по справі 573/510/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №573/510/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/353/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - продовження строків тримання під вартою

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 573/510/24 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01.05.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

ахисника адвоката ОСОБА_8 ,

установила:

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчому про продовження підозрюваній ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки пред`явлена його підзахисній підозра є необгрунтованою, додані до клопотання матеріали не підтверджують викладені в підозрі обставини, наявність умислу на вбивство малолітньої потерпілої, заподіяння всіх тілесних ушкоджень потерпілій безпосередньо підозрюваною, не враховано слідчим суддею і емоційний як потерпілої, так і підозрюваної, безпідставне знаходження потерпілої за місцем мешкання ОСОБА_10 , наявності між ними неприязних відносин. Зазначає також, що ризики наведені в клопотанні є недоведеними і явно перебільшеними, підзахисна має двох малолітніх дітей, постійне місце проживання, ряд захворювань, що істотно знижує ризики.

30.04.2024 до Білопільського районного суду Сумської області з клопотанням погодженим з прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури, звернувся старший слідчий СВ ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, в якому просив продовжити підозрюваній ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без внесення застави, яке обгрунтував тим, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, досудове розслідування в якому не завершене, а ризики, передбачені п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК, існують та не зменшились.

Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01.05.2024 вказане клопотання слідчого задоволене і продовжено підозрюваній ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.06.2024. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що досудове розслідування триває, ризики, передбачені п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК, зазначені слідчим в клопотанні існують та не зменшилися, а тому підстави для застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу відсутні.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 , яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін судове рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши клопотання, слідча суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотрималася вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з`ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість як застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, так і підстав для його продовження, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_10 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Зокрема, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, існують реальні ризики того, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів (п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК), а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». «Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» («Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88).

Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).

Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення злочину є завданням подальшого досудового розслідування. При цьому незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини вчинення злочину та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення, а тому доводи захисника ОСОБА_8 з приводу того, що додані до клопотання матеріали не підтверджують викладені в підозрі обставини, зокрема, наявність у ОСОБА_10 умислу на вбивство, заподіяння всіх виявлених у потерпілої ОСОБА_11 тілесних ушкоджень безпосередньо підозрюваною слід визнати безпідставними.

Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_10 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також обставини його вчинення підвищують ризик того, що ОСОБА_10 може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме те, що вона знайома з родиною потерпілої, мешкає неподалік від них, а тому може незаконно впливати на неї.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, є необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які вказують на наявність цих ризиків.

При продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд врахував особливості конкретної справи, в якій необхідне подальше утримання особи під вартою, обставини справи в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Ці висновки узгоджуються і з практикою ЄСПЛ, відповідно якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

На переконання колегії суддів, з моменту взяття підозрюваної під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, дані обставини не змінилися, та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваної не може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Крім того, з наданих прокурором під час апеляційного розгляду пояснень убачається, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні № 12024200570000120 від 10.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_10 направлено до Сумського районного суду Сумської області, в якому призначене підготовче судове засідання.

Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Колегією суддів не встановлено істотних порушень положень КПК при розгляді слідчим суддею суду першої інстанції питання про продовження тримання під вартою ОСОБА_10 , які б були безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали (п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 2 ст. 412 КПК).

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01.05.2024 відносно ЗЕЙНАЛОВОЇ САМІРИ САМАНДАР-КИЗИ залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4