ЄУН: 336/5076/24
Провадження №: 2-о/336/250/2024
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
18 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оріхівська міська територіальна громада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
ВСТАНОВИЛА:
Представник заявниці адвокат Богославський В.А., який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.05.2024 серії АР №1178415, звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 :
1) Свідоцтва проправо наспадщину зазакономна житловийбудинок АДРЕСА_1 , яке видане Приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Демидьонок Ольгою Миколаївною, 11 грудня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3138;
2) Витягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності нажитловий будинок АДРЕСА_1 , індексний номер 14399720, від 11.12.2013 року виданого Приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Демидьонок Ольгою Миколаївною;
3) Свідоцтва проправо власностіна нерухомемайно від18.04.2014року,індексний №20698784,на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323910100:01:043:0100, орган державної реєстрації прав: Реєстраційна служба Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області.
4) Витягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію правта їхобтяжень наземельну ділянку АДРЕСА_1 . кадастровий номер 2323910100:01:043:0100, індексний номер 20703912 від 18.04.2014 року виданий Реєстраційною службою Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області.
Задля встановлення зареєстрованого місця проживання заявниці, суд 24.05.2024 звернувся до відповідних установ, відповідь з яких надійшла 18.06.2024.
Ознайомившись з вказаною заявою і доданими до неї матеріалами, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вивчивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку про залишення такої без руху, виходячи із наступного.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України
В порушення п. 2 ч.1 ст.175 ЦПК України, адвокатом на надано доказів того, чи мають учасники по справі зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд. Оскільки посилання на те, що сторони не мають зареєстрованого кабінету не доведено жодним доказом (витягом з підсистеми).
Заявнику необхідно усунути зазначені недоліки.
Крім того, з поданої заяви вбачається, що її подано та підписано адвокатом Богославським В.А., повноваження якого на підписання заяви від імені заявниці, документально не підтверджено.
Як доказ наявності повноважень представляти інтереси особи у суді, адвокатом надано Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.05.2024 серії АР №1178415.
Проте, вказаний документ не містить відомості про право адвоката підписувати від імені заявника будь-які документи, а Договір про надання правової допомоги, Доручення органу (установи), уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги, а також Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, до матеріалів позовну не долучено.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тобто, обсяг повноважень адвоката зазначається у Договорі, а не в ордері, який є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на вчинення таких процесуальних дій.
Зазначення адвокатом на ордері про необмеження його процесуальних прав у відповідності до договору про надання правової (правничої) допомоги не є належним підтвердженням обсягу повноважень, в розумінні положень ст.626 ЦК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви від імені ОСОБА_1 повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Крім того, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №320/5420/18 від 01.07.2020, Ордер є достатнім документом лише для підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси особи, але тільки у Договорі зазначається весь перелік повноважень, наданих стороною адвокату.
Адвокатом до позовної заяви не долучено Договору про надання правничої (правової) допомоги та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
За таких обставин, подана заява ОСОБА_1 підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання заяви.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України. до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час подання заяви становить 605, 60 грн.
Положеннями ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Заявницею при зверненні з вказаною заявою до суду було сплачено судовий збір у сумі 605,60 гривень за одну вимогу.
Проте у заяві заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Таким чином, заявниці необхідно додати документи, які підтверджують сплату судового збору у сумі 1816,80 гривень.
Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом….
Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.
Суддя акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити подану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оріхівська міська територіальна громада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.
Надати заявнику строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119790204 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Звєздова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні