Справа № 161/1742/24
Провадження № 2/161/1532/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючогосудді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, Відкритого акціонерного товариства «Луцький м`ясокомбінат» про припинення права користування земельною ділянкою та визнання частково недійсним акту на право постійного користування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шевчука В. В. звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради, ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» про припинення права користування земельною ділянкою та визнання частково недійсним акту на право постійного користування землею.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Луцькою міською радою 13 березня 1995 року був виданий акт на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 на користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» земельними ділянками за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, загальною площею 8,68 га. На вказаній земельній ділянці було розміщене нерухоме майно відповідача ВАТ «Луцький м?ясокомбінат».
02 вересня 2019 року позивач придбала у приватну власність тонкокаркасну споруду (ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкт нерухомого майна. Таке майно позивач набула правомірно, на законних підставах, зокрема придбала його з прилюдних торгів.
З метою укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться придбаний позивачем об`єкт нерухомості, позивач звернулась до Луцької міської ради та Держгеокадастру, проте бажаної відповіді не отримала. Пізніше позивач просила Луцьку міську раду припинити постійне користування щодо частини земельної ділянки, яка розташована під тонкокаркасною спорудою (ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , але зазначений орган місцевого самоврядування не припинив право відповідача ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» користування такою земельною ділянкою.
Згодом ОСОБА_1 звернулась до безпосереднього землекористувача ВАТ «Луцький м`ясокомбінат», який є правонаступником орендного підприємства «Луцький м`ясокомбінат», але останнє в добровільному порядку від користування частиною земельної ділянки, на якій розташоване належне їй нерухоме майно не відмовилось.
Вищевказані обставини порушують права позивача, адже вона як власник нерухомого майна не може оформити право користування або право власності на земельну ділянку, на якій розташована її нерухомість. Звернення до Луцької міської ради, ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» не дали бажаного результату, що зумовлює необхідність звернення до суду з цим позовом.
На підставі наведеного та з урахування заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 просить суд припинити право користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» земельною ділянкою площею 0,3795 га за адресою АДРЕСА_1 на підставі акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 в частині, на якій розташована нерухомість ОСОБА_1 (тонкокаркасна споруда ( ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ), а також визнати недійсним акт на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 в частині права користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» земельною ділянкою площею 0,3795га за адресою АДРЕСА_1 в частині, на якій розташована вказана нерухомість ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 12 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відзивів на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.
Ухвалою суду від 15 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача адвокат Шевчук В.В. заявою від 12 червня 2024 року просить розгляд справи здійснювати без його участі та без участі позивача ОСОБА_1 . У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що він підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Луцької міської ради у судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» Хрустальов О. М. заявою від 28 березня 2024 року просить розгляд справи здійснювати без участі представника ВАТ «Луцький м`ясокомбінат», щодо задоволення позову не заперечує.
Суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у цій справі за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд установив, що Луцькою міською радою 13 березня 1995 року видано акт на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 на користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» земельними ділянками за адресою м. Луцьк, вул. Лідавська загальною площею 8,68 га.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.09.2019 року позивач ОСОБА_1 набула право приватної власності на тонкокаркасну споруду (ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці, яка належить на праві користування відповідачу ВАТ «Луцький м?ясокомбінат», що підтверджується актами про проведенні електронні торги, складеними 27 серпня 2019 року державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І. О., свідоцтвами № 458, №459 видані приватним нотаріусом Луцького міського територіального округу Троц Ю. Б. про придбання по частки тонкокаркасної споруди (ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Також установлено, що позивачем у встановленому законом порядку ще 02.09.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право власності на зазначене нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом № 179446221 від 02.09.2019 року за реєстраційним номером нерухомого майна № 1905113907101.
Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
У відповідності до ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Таким чином, суд погоджується із тим твердженнями позивача ОСОБА_1 , що вона на законних підставах набула право власності на нерухомість, яка розміщена на ділянці, якою користується відповідач ВАТ «Луцький м?ясокомбінат».
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч.1 ст.377 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частина 2 ст.120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.
Так, у своїй постанові від 06 березня 2024 року у справі №902/1207/22 Велика Палата Верховного Суду не вперше звертає увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди хоч безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, але знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства [див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37, 38).
Згідно з указаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42).
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.
Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права та обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.
Так, відповідно до пункту 49 зазначеної постанови ВП ВС від 18.12.2019 року у справі №263/6022/16-ц, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, відповідно до вимог закону з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, набувши право власності на вищезазначене нерухоме майно, позивач отримала право на користування земельною ділянкою на якій знаходиться належне їй майно.
Як встановлено судом, відповідач ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що позбавляє позивача можливості належним чином реалізувати свої права власника нерухомого майна.
Таким чином, суд вважає, що слід припинити право користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» в частині користування земельною ділянкою площею 0,3795 га за адресою АДРЕСА_1 на підставі акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379, на якій розміщена нерухомість ОСОБА_1 (тонкокаркасна споруда ( ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м.
Як встановлено судом, земельна ділянка площею 0,3795 га за адресою: АДРЕСА_1 , є земельною ділянкою, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для обслуговування складського приміщення на АДРЕСА_1 був наданий підприємцю ОСОБА_2 рішенням Луцької міської ради №27/63 від 02.03.2006 р., копія якого разом з копією плану земельної ділянки було надано позивачці на її звернення.
Щодо визнання недійсним акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 в частині права користування ВАТ «Луцький м?ясокомбінат» земельною ділянкою площею 0,3795га за адресою АДРЕСА_1 в частині, на якій розташована вказана нерухомість позивача, суд зазначає наступне.
Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.
Вказана правова позиція також міститься у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем Луцькою міською радою фактично було відмовлено позивачу у оформленні договору оренди на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 через наявність дійсного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379, виданого орендному підприємству «Луцький м`ясокомбінат», правонаступником якого є відповідач ВАТ «Луцький м`ясокомбінат».
Суд приходить до висновку, що визнання недійсним акту на право користування землею ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» є законним способом захисту прав позивача, як власника нерухомого майна, що знаходиться на спірний земельній ділянці.
Разом з тим, оскільки, ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, закріплений принцип цілісності об`єктів нерухомості з земельною ділянкою, на якій останні розташовані, то до позивача переходить право на користування земельною ділянкою площею 0,3795 га за адресою АДРЕСА_1 , яка розташована в межах земельної ділянки , виділеної в користування відповідно до акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16, 373, 377 Цивільного кодексу України, 77, 141, 152 Земельного кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Припинити право користування відкритим акціонерним підприємством «Луцький м?ясокомбінат» в частині користування земельною ділянкою загальною площею 0,3795 га, необхідної для розташування та обслуговування нерухомого майна ОСОБА_1 (тонкокаркасної споруди ( ангар) (Ї-1), загальною площею 482,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що була надана в користування «Луцький м?ясокомбінат» на підставі акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379.
Визнати недійсним акт на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ № 000379 в частині права користування відкритим акціонерним підприємством «Луцький м?ясокомбінат» земельною ділянкою площею 0,3795 га за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 14 червня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О. М. Гринь
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119793796 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Гринь О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні