Постанова

від 06.12.2007 по справі 12/574-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/574-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.07           Справа №12/574-07.

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі  

до відповідача:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сяйво», с. Боровенька   Лебединського району

Про  стягнення  1 588 грн. 85 коп.  

                                                                                        СУДДЯ  КОСТЕНКО Л.А.

Представники сторін в судове засідання не з»явилися

За участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

Суть спору: Позивач просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача  1588 грн. 85 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, яка виникла  станом на 27.09.2007 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. із змінами та доповненнями.

Відповідач відзиву на позов не подав, представники сторін в засідання суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому згідно ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

         Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Сяйво» відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне  страхування”,  зареєстрований як платник страхових внесків на обов»язкове державне пенсійне страхування та зобов»язаний самостійно сплачувати визнане ним зобов»язання.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне  страхування” для платників страхових внесків об»єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої  постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідач у встановлені строки зобов»язаний подавати позивачу розрахунки зобов»язання зі сплати внесків  на обовязкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов»язань перед Пенсійним фондом, але порушує строки сплати зазначеного платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне  страхування»  суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються  простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Так, за несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача управлінням ПФУ на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону були застосовані фінансові санкції,  а саме: ПФУ винесено рішення № 69 від 18.04.2007 р., та № 78 від 26.04.2007 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування)  страхувальником страхових внесків  до відповідача застосована фінансова санкція в сумі  718 грн. 48 коп. та нарахована пеня на суму 539 грн. 98 коп. Відповідно до абзацу другого ч.13 ст. 106 Закону суми пені та штрафів підлягають сплаті  страхувальником протягом  десяти робочих днів з дня отримання відповідного рішення, або в цей же строк страхувальник  може оскаржити це рішення. Оскільки,  вищезазначене рішення  відповідачем в установленому  Законом порядку та строки не оскаржене, суми пені  та фінансових санкцій  не сплачені в установлений строк, то відповідно до абзацу третього  ч.14 ст. 106 Закону  суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку  та строків обчислення,  нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків. Прострочена заборгованість відповідача перед УПФУ в Лебединському районі  станом на  27.09.2007 року складає  1588 грн. 85 коп.

Факт заборгованості відповідача по сплаті внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування повністю підтверджується розрахунком суми позову, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, копіями рішень ПФУ № 69 від 18.04.2007 р.; № 78 від 26.04.2007 р. та іншими документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Лебединському районі  становить 1 588 грн. 85 коп. і оскільки відповідач не подав ні доказів погашення  заборгованості, ні аргументованих заперечень проти зазначених вимог, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

                                            ПОСТАНОВИВ :

1.       Позов задовольнити.

        2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сяйво» (42200, с. Боровенька   Лебединського району, Сумської області, вул. Шевченка, 9, код 32214400)  на користь Управління Пенсійного фонду України в Лебединському районі  (42000,  м. Лебедин Сумської області,  пл. Волі, 38, код 22977008) –  1 588 грн.  85 коп. заборгованості.

3.       Видати  виконавчий лист після набрання постановою  законної сили.

 4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

          5.  Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду  першої інстанції, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.