Постанова

від 18.06.2024 по справі 711/4518/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/4518/24

Номер провадження 3/711/1568/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , директора ПП «ІНСТИТУТ з ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КпАП України,

ВСТАНОВИВ :

В проваджені Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управлінняДПС уЧеркаській областіДержавної податковоїслужби України,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне праворушення № 404/23-00-07-04-01 від 30.05.2024, встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 36701986), встановлено, що посадовою особою ОСОБА_1 , який є директором ПП «ІНСТИТУТ З ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ», завищено рядок 21 Декларації з податку на додану вартість «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» за березень 2024 на суму 340004 грн. та підтверджено висновками акту перевірки від 30.05.2024 № 6322/23-00-7-04-01/36701986, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Повідомлявся про час і місце судового розгляду справи, шляхом направлення рекомендованих повідомлень на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне праворушення, які повернулися з відміткою про відсутність адресата.

Статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.163-1 КУпАП, а тому, для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси, про що свідчить особистий підпис останнього.

Таким чином, суд виконав свій обов`язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законівУкраїни,поваги доправ,честі ігідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконаннясвоїх обов`язків,відповідальності передсуспільством(стаття 1 КУпАП).

Згідно зістаттею 245КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушуєконституційне правона судовийзахист,гарантованийстаттею 55Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зазначене дає підстави і зобов`язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з`являється в судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:

Згідностатті 245 КУпАП,завданнями провадженняв справахпро адміністративніправопорушення є:своєчасне,всебічне,повне іоб`єктивне з`ясуванняобставин кожноїсправи,вирішення їїв точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною першою статті 256КУпАП встановлено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне праворушення ГУ ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України долучено протокол № 404/23-00-07-04-01 від 30.05.2024 про адміністративне правопорушення та витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ІНСТИТУТз ПИТАНЬІХТІОЛОГІЇ» (код за ЄДРПОУ 36701986) від 30.05.2024 № 6322/23-00-7-04-01/36701986.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 404/23-00-07-04-01 від 30.05.2024 ґрунтується на Акті від 30.05.2024 № 6322/23-00-7-04-01/36701986, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ІНСТИТУТ з ПИТАНЬ ІХТІОЛОГІЇ», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

До протоколу надано витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки підписаний головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_2 .

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акта та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу(крімдекларування товарів,передбаченого длягромадян)або якщоза результатамиперевірки контролюючиморганом встановленофакт завищеннярозміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки № 6322/23-00-7-04-01/36701986 від 30.05.2024.

Проте закономірно допускати, що за результатами оскарження таке податкове повідомлення-рішення, у випадку його винесення, може бути скасоване.

Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Відтак складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акта документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.

Дана позиція також зазначена в ухвалі Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023.

Зі змістустатті 62 Конституції Українивбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський судз правлюдини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей9, 33,245,252 КУпАП,особа можебути притягнутадо адміністративноївідповідальності лишеза наявностів їїдіях складуадміністративного правопорушення,який маєбути встановленийсудом тількипісля всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючисьч.1 ст.163-1,п.1 ч.1 ст. 247, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадженняу справіпро притягненнядо адміністративноївідповідальностіОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник