Рішення

від 18.06.2024 по справі 703/2415/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2415/24

2/703/1032/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Холодняк Віктор Миколайович, до Балаклеївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

20 травня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Холодняк В.М., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка викрилась після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Теклине Смілянського району Черкаської області, після набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Теклине померла ОСОБА_2 . Місце проживання ОСОБА_2 на час смерті було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося нерухоме майно у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 проживала по сусідству з позивачем, остання допомагала ОСОБА_2 по господарству, а коли ОСОБА_2 померла, саме позивач займалася її похованням, при цьому не перебуваючи у родинних відносинах. Після смерті ОСОБА_2 в належному їй житловому будинку ніхто не проживає, тому позивач звернулася на початку березня 2024 року до Балаклеївської сільської ради, з метою отримання інформації про даний будинок. Від працівників сільської ради позивач дізналася про існування заповіту на її ім`я, складеного ОСОБА_2 за життя, та позивачу було роз`яснено про необхідність звернення до нотаріуса із відповідними документами до яких входить і довідка про осіб, які були зареєстровані разом з ОСОБА_2 на день її смерті, яка позивачем була фактично отримана 05 березня 2024 року. Стверджує, що про існування вказаного заповіту їй не було відомо. Згідно заповіту від 14 травня 2019 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради Благовісною О.М., зареєстрованого в реєстрі за №87, ОСОБА_2 заповіла все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй і на що вона за законом матиме право на день смерті, заповіла ОСОБА_3 .

У зв`язку з реєстрацією шлюбу 20 грудня 2020 року, позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

25 квітня 2024 року позивач звернулася із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. та заведена спадкова справа №37/2024.

Однак, 25 квітня 2024 року приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. постановою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачем пропущений встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Оскільки позивач не була обізнана про наявність на її ім`я заповіту, яким був складений спадкодавцем ОСОБА_2 за життя, так як з останньою не проживала та у родинних відносинах не перебувала, вважає, що пропустила встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом з поважних причин, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 21 травня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано, за клопотання позивача, від приватного нотаріуса копію належним чином завіреної спадкової справи.

28 травня 2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В., на виконання вищевказаної ухвали судді, надійшла копія належним чином завіреної спадкової справи №37/2024, яка заведена 25 квітня 2024 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Холодняк В.М. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою, в якій просить справу розглядати без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та на їх задоволенні наполягає.

Представник відповідача Балаклеївської сільської ради у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без його участі за наявними у справі документами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, яка викладена у заявах про розгляд справи без їх участі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області 25 червня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла у віці 79 років ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Теклине Смілянського району Черкаської області, про що 25 червня 2019 року складено відповідний актовий запис №53 (а.с.13).

Як вбачається з довідки №348/02-21, виданої Відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради, дійсно, згідно погосподарського обліку за 2021-2025 рр. (книга №31) за покійною ОСОБА_2 обліковується один житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що їй належали на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, у тому числі право власності на вищевказаний будинок.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Відповідно до ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

14 травня 2019 року ОСОБА_2 складено заповіт, який посвідчений секретарем Балаклеївської сільської ради ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №87 (а.с.16).

Як вбачається з вищевказаного заповіту, ОСОБА_2 , на випадок її смерті, зробила заповідальне розпорядження, яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй і на що вона за законом матиме право на день смерті, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05 липня 2023 року за №00040386021, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 26 грудня 2020 року змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.9).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25 квітня 2024 року за №76752813, заповіт, який складений ОСОБА_2 , що посвідчений Балаклеївською сільською радою та зареєстрований в реєстрі за №87, є чинним (а.с.29-зворот-30).

Таким чином, спадкоємцем за вищевказаним заповітом є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки №227/02-21, виданої Відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради 05 березня 2024 року, дійсно ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті в даному домогосподарстві була зареєстрована одна (а.с.14).

Натомість, згідно Витягу з Реєстру територіальної громади від 14 квітня 2023 року за №2023/002982820, ОСОБА_1 з 12 січня 2001 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, станом на день відкриття спадщини, тобто станом на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживала з нею.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

25 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. з заявою, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, 14 травня 2019 року за р. №87 на все майно, а у разі відмовити, видати їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.27).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25 квітня 2024 року за №76752385, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.29).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25 квітня 2024 року за №76752778, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. 25 квітня 2024 року заведено спадкову справу №37/2024, спадкодавцем за якою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30-зворот).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання прийняти спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. від 25 квітня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії вирішено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

Як вбачається з мотивувальної частини вищевказаної постанови, підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є відсутність у спадкоємця факту прийняття спадщини (пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини), що суперечить ст.1269, 1296 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №17 «Про судову практику в справах про успадкування» особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , остання стверджує, що про складання спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту, спадкоємцем за яким є позивач, дізналася лише на початку березня 2024 року від Балаклеївської сільської ради, при цьому до вказаного часу їй про такий заповіт не було відомо, оскільки спільно з спадкодавцем не проживала та не перебувала з нею у родинних відносинах.

Вищевказані твердження позивача матеріалами цивільної справи не спростовуються та відповідачем Балаклеївською сільською радою не заперечуються, а факт проживання та реєстрації позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, внаслідок чого приймаються судом до уваги як такі, що відповідають дійсності.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 березня 2022 року у справі №750/2158/21 (провадження № 61-753св22) зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21).

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18), 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 757/51328/18-ц (провадження № 61-15517св20), від 20 грудня 2021 року у справі № 671/1504/20 (провадження № 61-3992св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк подачі позивачем ОСОБА_1 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , пропущений з поважних причин, внаслідок чого позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням клопотання позивача, судові витрати по сплаті судового збору суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16, 76, 81, 82, 89, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Холодняк Віктор Миколайович, до Балаклеївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Теклине Смілянського району Черкаської області.

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач Балаклеївська сільська рада, адреса: 20722, Черкаська область, Черкаський район, с. Балаклея, вул. Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 04408896.

Головуючий Т.В. Ігнатенко