Рішення

від 23.10.2023 по справі 757/25821/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25821/20-ц

пр. 2-2482/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

представника третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КИЇВ РЕ»</a> (далі - відповідач, ТДВ «СК «КИЇВ РЕ»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 120 884,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 11.01.2019 року у м. Києві по вул. Саратовській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ДТП сталась з вини ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2019 року, яка набрала законної сили. Оскільки на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «КИЇВ РЕ» на підставі полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8372426, ліміт відповідальності якого за шкоду, завдану майну становить 100 000,00 грн., позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте страхове відшкодування ОСОБА_1 виплачено не було. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 4228 від 11.01.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , становить 270 405 ,16 грн. Отже, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 706,68 грн., 3% річних у розмірі 1 874,00 грн. та пеню у розмірі 14 304,12 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2020 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ»</a> про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та підготовче засідання у справі призначено на 18.11.2020 року.

18.11.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшла заява, без застосування електронного цифрового підпису, про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 05.04.2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2021 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» КИЇВ РЕ» про відшкодування шкоди, завданої у результаті вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1, ОСОБА_2 ).

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2021 року, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, відповідно п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 10.08.2021 року.

03.08.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 03.11.2021 року.

25.08.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 05.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 09.08.2022 року.

09.08.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 01.12.2022 року.

01.12.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та підготовче засідання призначено на 07.02.2023 року.

07.02.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 20.04.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» КИЇВ РЕ» про відшкодування шкоди, завданої у результаті вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - третя особа-2, МТСБУ).

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 13.07.2023 року.

06.06.2023 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від МТСБУ надійшла заява про направлення копії позовної заяви з додатками.

29.06.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшли докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі-2.

13.07.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Більчука О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2023 року, у зв`язку із першою неявкою представника відповідача, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 23.10.2023 року.

В судове засідання 23.10.2023 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Відповідач та треті особи про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать направлення останньому копій судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення на зазначені в позовній заяві адреси, проте, конверти повернулися на адресу суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судові повістки були направлені відповідачу та третім особам на зазначені в позовній заяві адреси місця реєстрації юридичних осіб, проте, конверти повернулися із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач та треті особи про зміну адреси суд не повідомляли, то суд вважає, що судові повістки відповідачу та третім особам вручені.

Представник позивача у заяві від 13.07.2023 року просив розглядати справу за відсутності позивача та її представника.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 28.11.2017 року (а. с. 7).

11.01.2019 року у м. Києві по вул. Саратовській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що підтверджується схемою місця ДТП від 11.01.2019 року (а. с. 6).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2019 року у справі № 761/4884/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а. с. 7).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 4 Закону, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована в ТДВ «СК «КИЇВ РЕ» на підставі полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ8372426.

Як визначено у ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 9.1, п. 9.2 ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Для встановлення вартості матеріального збитку позивач звернулася до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 та відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 4228 від 11.01.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , становить 270 405 ,16 грн. (а. с. 10 - 56).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

31.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ «СК «КИЇВ РЕ» із заявою за вх. № 4312 про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, яка заподіяна внаслідок ДТП, що мала місце 11.01.2019 року (а. с. 9).

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1192 ЦК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди, тобто деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо розміру завданої шкоди, оскільки суд критично ставиться до наданого позивачем звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 4228 від 11.01.2019 року, оскільки вказаний звіт було складено на замовлення позивача в день ДТП, яка відповідно до схеми місця ДТП сталася о 16 год. 40 хв. 11.01.2019 року. Також позивачем не надано полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що позбавляє суд можливості встановити ліміт відповідальності страховика.

При цьому судом враховано, що із заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, яка заподіяна внаслідок ДТП, що мала місце 11.01.2019 року, позивач звернулася до ТДВ «СК «КИЇВ РЕ» через сім місяців після ДТП.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а учасниками справи належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 9, 17, 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ»</a>, вул. Василя Тютюнника, буд. 13-Б, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 33442139.

Третя особа-1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , інші дані не відомі.

Третя особа-2: Моторне (транспортне) страхове бюро України, бульв. Русанівський, буд. 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 06.11.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко