Рішення

від 01.12.2022 по справі 757/4082/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4082/22-ц

пр. 2-5134/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», Голови Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» (далі - відповідач-1, ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА»), Голови Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, Голова Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 ), в якому просить визнати припиненими трудові відносини позивача з відповіадчем-1 з 04.01.2022 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; виключити з ЄДРПОУ з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи» відомості про повивача як керівника ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», та стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі рішення зборів засновників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» наказом від 13.07.1998 року № 23 його призначено на посаду Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА». Вказує, що відповідно до п.п. 1.2, 4.1, 4.2 нової редакції Статуту ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», що затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» від 19.08.2005 року № 2/2005 та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі 22.08.2005 року за № 10701050002001308, учасниками ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» зі статутним фондом (статутним капіталом) у розмірі 1 500 000,00 грн. є громадянин Канади ОСОБА_2 та позивач. 21.12.2021 року позивач подав заяву про звільнення із займаної посади Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» за власним бажанням з 04.01.2022 року. Вказує, що заява про звільнення 21.12.2021 року була направлена засобами міжнародного поштового зв`язку DHL іншому учаснику ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» - Голові Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 за місцем його проживання, зазначеному у Статуті, оскільки з ним були втрачені будь-які зв`язки та комунікація. Так, відповідно до ресурсу відстеження відправлень EXPRESS DHL поштове відправлення з кодом № 7876486590 було доставлене за адресою проживання ОСОБА_2 , проте не вручене у зв`язку з його переїздом на іншу адресу. Про зміну свого місця проживання учасник ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_3 не повідомляв та не ставив питання про внесення змін до реєстраційних документів та Статуту. Вказує, що через відсутність Голови Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 за місцем проживання, зазначеному в Статуті та відсутність можливості контактувати з ним в інший спосіб, порушується реалізація передбаченого ст. 38 КЗпП України права розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк. За таких обставин, позивач був вимушений звернутися до суду з указаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», Голови Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.07.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року, у зв`язку із першою неявкою позивача, згідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 01.12.2022 року.

05.07.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому останній зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

22.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому останній зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

В судове засідання 01.12.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку та електронною поштою. Позивач у клопотанні від 22.11.2022 року просив розглядати справу за його відсутності.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що відповідно до наказу Президента ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 від 13.07.1998 року № 23, ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» на підставі рішення зборів засновників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», оформлене протоколом від 13.07.1998 року № 4 (а. с. 6).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» (а. с. 24 - 29).

Протоколом загальних зборів учасників керівником ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» від 19.08.2005 року № 2/2005 затверджено Статус ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» у новій редакції (далі - Статут; а. с. 7 - 22).

Згідно п. 1.4. Статуту, учасниками Товариства є: громадянин Канади ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_1 .

21.12.2021 року ОСОБА_1 подав до керівником ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» заяву про звільнення із займаної посади з 04.01.2022 року за власним бажанням (а. с. 30).

21.12.2021 року ОСОБА_1 засобами міжнародного поштового зв`язку DHL направив Голові Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 , за місцем проживання, зазначеному у Статуті, заяву про звільнення із займаної посади з 04.01.2022 року за власним бажанням та скликання чергових Загальних зборів Товариства для розгляду вказаного питання (а. с. 31).

Відповідно до ресурсу відстеження відправлень EXPRESS DHL поштове відправлення з кодом № 7876486590 не було вручено Голові Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 у зв`язку з переїздом одержувача на іншу адресу (а. с. 32 - 36).

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Як визначено у ст. 3 КЗпП України, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, вільний вибір виду діяльності та правовий захист від незаконного звільнення.

Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Як визначено у п. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

КЗпП України встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 28.08.2019 року у справі № 216/3923/16-ц.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно ст. ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Якщо загальні збори не відбулися, то за змістом зазначеного положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», необхідно скласти протокол щодо цього.

Аналіз положень ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 28, 29, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дає підстави для висновку, що право директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

При цьому суд зауважує, що право найманого працівника, у тому числі, того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених КЗпП України, зокрема, і за власним бажанням. Так, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

Міністерством праці та соціальної політики у листі від 12.01.2011 року за № 15/06/186-11 зазначено, що у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що заяву про звільнення із займаної посади Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» за власним бажанням та скликання чергових Загальних зборів Товариства для розгляду вказаного питання він направив Голові Загальних зборів учасників ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 засобами міжнародного поштового зв`язку, проте поштове відправлення не було вручено останньому у зв`язку з його переїздом на іншу адресу.

Разом з тим суд вважає, що позивачем не здійснені всі необхідні дії щодо звільнення його з посади Генерального директора ТОВ «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА».

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання спеціального порядку вирішення питання про припинення трудових відносин, не повідомлено належним чином учасника товариства про скликання загальних зборів з урахуванням його дійних даних про місце проживання, місце перебування, наявних засобів зв`язку. Крім того, позивачем не надано доказів звернення із заявою про скликання загальних зборів до офіційного загальнодержавного друкованого засобу масової інформації, зокрема, національної газети «Урядовий кур`єр», із зазначенням порядку денного, часу, дати та місця проведення зборів. Також відсутні дані, що позивачем було повідомлено органи реєстраційної служби про його звільнення.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачами належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 28, 29, 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. ст. 21, 38 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», Голови Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА», вул. Грушевського, буд. 28/2 Н/П 43, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 02045805.

Відповідач-2: Голова Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ ІНТЕРСИРОВИНА» ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 12.12.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко