Рішення

від 18.06.2024 по справі 643/3552/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3552/24

Провадження № 2/643/2344/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Афанасьєва В.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою та свої вимоги мотивує тим, що 03.06.2021 в особистому кабінеті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 4784667. ТОВ «Мілоан» було направлено ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору про споживчий кредит № 4784667 від 03.06.2021 р. Відповідачу було перераховано кошти в сумі 15000 грн. на картковий рахунок. Проте відповідачем умови договору не виконані, сума кредиту не повернута. 13.09.2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 4784667 від 03.06.2021 р., а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 63795,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 15000,00 грн., заборгованість за відсотками 47640,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами 1155,00 грн., заборгованість за пенею становить - 0 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

01.05.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марії Клубань на адресу Московського районного суду м.Харкова надійшов відзив, в якому представник просить суд відмовити у повному обсязі в позовних вимогах ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме електронним підписом або кваліфікованим електронним підписом відповідача ОСОБА_1 , було підписано «Договір про споживчий кредит» № 4744667 від 03.06.2021, то відповідно і не доведено виникнення у відповідача обов`язку з повернення кредиту та інших платежів, які передбачені кредитним договором.

20.05.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» на адресу Московського районного суду м.Харкова надійшла відповідь на відзив, в якій представник просить суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору, а саме, 03.06.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 4784667. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 4784667 від 03.06.2021, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Платіжне доручення № 47854247 від 03.06.2021 містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу, у зв`язку із чим твердження Відповідача є голослівними та надуманими, не передбаченим нормами чинного законодавства, а отже, документ, наданий Позивачем до позовної заяви є достовірним, достатнім, належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів Позивачем та отримання цих коштів Відповідачем.

03.06.2024 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Марією Клубань надано заперечення на відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що позивачем ніяким чином не доведено укладання договору та надання кредиту, просила відмовити у задоволенні позову.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.13Цивільного процесуальногокодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зположеньст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 03.06.2021 року ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://miloan.ua/ подана заявка на отримання кредиту№ 4784667.

03.06.2021 року на персональний мобільний номер телефону Відповідача електронним повідомленням відправлено одноразовий ідентифікатор, що є аналогом ЕЦП (електронного цифрового підпису). Даний ідентифікатор введено ОСОБА_1 , тим самим підтверджено прийняття умов Кредитного Договору № 4784667 від 03.06.2021 pоку, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Таким чином, ОСОБА_1 , укладений Договір про надання споживчого кредиту № 4784667 від 03.06.2021 року, з ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607). 05.08.2021 року 02:21:32.відповідачу перерахувалися кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 (MASTERCARD) в сумі 15 000,00 грн., строком повернення до 23.06.2021 р. строком на 20 днів, з процентами за його користування у розмірі 2640,00 грн, які нараховуються за ставкою 7.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, (п.1.5.2.), з стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).

Як видно з паспорта споживчого кредиту №4784667 до вищевказаного договору в ньому відображена інформація щодо умов кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту, що співпадають з даними викладеними у самому договорі наведеному вище. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів (п.4). Відповідно до п.5 при продовженні користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, таке продовження не може перевищувати 60 днів.

Договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, відправленого на номер телефону відповідача Дані кошти перераховані через платіжну систему, що має відповідні ліцензії НБУ, відповідає всім стандартам та вимогам платіжних систем, а також володіє доказами фактичного отримання ОСОБА_1 грошових коштів.

Отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується платіжним дорученням № 47854247 від 03.06.2021 р., яке суд визнає належним доказом отримання кредитних коштів. Доказів на спростування вказаного платіжного доручення, відповідач не надав.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат.

Згідно з п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту складає 1155,00 грн.

13 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №№ 4784667 від 03.06.2021 р., укладеного між ТОВ «ФК «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно наданого розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.02.2024 року виникла заборгованість, розмір якої становить 63795,00 грн., з яких 15 000,00 грн.заборгованість за тілом кредиту, 47640,00 грн.сума заборгованості за відсотками, 1 155, 00 грн.заборгованість за комісійними винагородами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст.530ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Щодо доводів представника відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Тому, суд дійшов висновку про те, що стороною відповідача не доведено факту не укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитного договору №4784667 від 03.06.2021, а також не спростовано отримання ОСОБА_1 , кредитних коштів, через що відсутні правові підстави для відмови в позові.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що ні відповідач ні його представник з зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору недійсним до суду не зверталися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 03 червня 2021 року №4784667, був укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та не порушують вимог Закону України «Про захист персональних даних.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано договір №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» про надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах цього договору; детальний опис робіт виконаних Адвокатським Бюро «Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11.12.2023, відповідно до яких входить: проведення правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на що витрачено 1,5 години на суму 2250 грн, складення позовної заяви, наведення попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи протягом 3 годин в розмірі 3000,00 грн, а також формування додатків до позову протягом 1 години за 750 грн, а всього на суму 6000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати напрофесійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89,141,247,258,259,263-265,268, ЦПК України, ст.ст.509,526,610,1054ЦКУкраїни суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4784667 від 03.06.2021 в сумі 63795 грн. 00 коп., судові витрати в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» , місцезнаходження : м. Київ, вул. Багговутівська, буд.17-21 , код ЄДРПОУ 40484607.

Суддя В.О. Афанасьєв