Рішення

від 05.12.2007 по справі 47/499-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/499-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2007 р.                                                            Справа № 47/499-07

вх. № 10973/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ломакін Е.В. за довіреністю від 11.07.2007р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіс", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВФ Єврокор", м. Харків  

про стягнення 4120,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позиач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3837,60грн., інфляційних у розмірі 163,10грн., 3% річних у розмірі 32,49грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору б/н від 01.11.2007р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 05.12.2007р. заяву в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача тільки суму основної заборгованості у розмірі 3837,60грн. без застосування штафних санкцій.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н від 01.06.2007р. на виготовлення офісних меблів згідно з специфікацією, яка визначена в розділі 2 зазначеного договору.

Відповідно п. 4.1 даного договору, строк його виконання становить 10 рабочих днів з моменту 100% передплати замовником вартості замовлення на розрахунковий рахунок або в касу виконаця.

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2007р. відповідачем був виставлений рахунок-фактура №ЄК00022-5 відповідно до специфікації на суму 3837,60грн., що становить 100% вартості замовлення за договором.

Позивачем у свою чергу 01.06.2007р. була проведена передплата згідно виставленого рахунку, про що свідчить платіжне доручення №268 від 01.06.2007р.

Відповідач у свою чергу не виконав умови передбачені п. 4.1. зазначеного договору, а саме не передав замовнику згідно з специфікацією товар в зазначений строк.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення   боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Так як виконання умов договору відповідачем втратило інтерес для Позивача, позивач відмовився від прийняття виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 693 ЦК України якщо продавець, отримавши суму попередньої оплати товару, не передав його у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати з дня коли товар повинен був бути отриманий, до дня фактичного повернення покупцю суми попередньої оплати.

Таким чином з моменту невиконання відповідачем умов договору, а саме з 12 червня 2007 року, у відповідача перестали існувати правові підстави для зберігання отриманих від позивача за Договором коштів передплати у сумі 3837 грн. 60 коп.

Зважаючи на вимоги ст. 1212 ЦК України особа, яка зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне зберігання чужого майна результатом дій потерпілого, а також застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язані.

Виходячи з цього, відповідач зберігав та зберігає у себе з 12 червня 2007 року по сьогоднішній день безпідставно одержані кошти в сумі 3837,60грн.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 3837,60грн.

Враховуючи те, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача штрафних санкцій (інфляційних у сумі - 163,10грн., пені у сумі 87,13грн., 3% річних у сумі 32,49грн), та те, що відповідно до ст. 22  Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (частини позову), господарський суд відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та на підставі чого у господарського суду є підстави для припинення провадження по справі в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 282,72грн. згідно п.4 ст.80  Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 693,1212 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 220 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимови задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма Єврокор" (61161, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 131А, р/р26006082007001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 351834, код ЄДРПОУ 34467002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Владіс" (61100, м. Харків, вул. Слинько, б.1-А, р/р 26001031435 в філіалі №2 банку "Грант", МФО 351630, код ЄДРПОУ 23753943) основної заборгованості у розмірі 3837,60грн., держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частині позову у сумі 282,72грн. провадження по справі припинити.

Повний текст рішення підписано 05.12.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.