Ухвала

від 17.06.2024 по справі 391/650/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2024 року м. Кропивницький

справа № 391/650/21

провадження № 22-ц/4809/1101/24

Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства Кашуби Віталія Григоровичана рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю; припинено право власності Мар`ївської сільської радина земельну ділянку площею 5,1220 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:2207, набутена підставі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2006 року у справі № 2о-27/2006 та посвідчене державним актом серії ЯК №087805 від 22 серпня 2012 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1746447435228 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер запису про право власності 29929250 від 15 січня 2019року 14:11:14); припинено право власності Мар`ївської сільської ради на земельну ділянку, площею 0,7201 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:1207, набутена підставі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2006 року у справі № 2о-27/2006 та посвідчене державним актом серії ЯК №087804 від 22 серпня 2012 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1746520335228 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер запису про право власності 29930469 від 15 січня 2019 року11:13:25); ухвалено виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнозаписи про право власності Мар`ївської сільської ради на земельні ділянки площею 5,1220 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:2207 та площею 0,7201 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:1207, набутіна підставі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2006 року у справі № 2о-27/2006 року та посвідчені державними актами серії ЯК №087805 від 22 серпня 2012 року та серії ЯК №087804 від 22 серпня 2012 року відповідно; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 5,1220 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:2207,нормативна грошова оцінка якої становить 167677,17 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1746447435228 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, набуту у власність як спадкоємцемдругої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мар`ївкаКомпаніївського району Кіровоградської області; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,7201 га, кадастровий номер 3522883000:02:000:1207, нормативна грошова оцінка якої становить 26198,87 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1746520335228 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна номер, набуту у власність як спадкоємцемдругої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мар`ївкаКомпаніївського району Кіровоградської області.

Фермерським господарством ОСОБА_3 на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Відповідно доч.1ст.354ЦПК Україниапеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Процесуальний закон не містить жодних виключень із наведеного правила обчислення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, оскаржуване судове рішення ухвалене місцевим судом у січні 2022 року, а отже, скаржником подано апеляційну скаргу з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження понад два роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК Українипередбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Питання поновлення та продовження процесуальних строківврегульовано положеннямист. 127 ЦПК України, згідно з ч. 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За правилами ч. 3ст. 354 ЦПК Українистрок на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Частина 2ст. 358 ЦПК Українине встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення таобгрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається із скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвали рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої ч. 2ст.358 ЦПК Українибезумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливуодного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причинпропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин попуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормамиЦПК України.

Однак, ані апеляційна скарга, ані додані до скарги документи обґрунтованої заяви (клопотання) скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихст. 354цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху також за наступного.

Пунктом 2ч.2ст.356ЦПК Українипередбачено,що в апеляційнійскарзі маютьбути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Апеляційний суд наголошує, що 18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесені зміни до процесуальних кодексів, зокрема ЦПК України, щодо обов`язку учасників процесу зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. При цьому, відповідно до положень вказаного Закону, зазначений обов`язок для адвокатів впроваджується з 18 жовтня 2023 року, а для юридичних осіб приватної форми власності у цивільному судочинстві з 21 лютого 2024 року.

Згідно з ч. 8 ст. 14 ЦПК України, від обов`язку зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявник (скаржник) звільняється виключно у випадку подання відповідного процесуального документа в електронній формі через електронний кабінет.

У даному випадкуапеляційна скаргаподана задопомогою системи«Електронний суд»представником скаржника.Наведене,разом зтим,не звільняєвід обов`язкузазначення передбаченоїпроцесуальним закономінформації пронаявність абовідсутність електронногокабінету безпосередньоу скаржника,який єюридичною особою.

За вимогами п.2ч.4ст.356ЦПК Українидо апеляційноїскарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положеньст. 43цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Вказана процесуальна вимога не є формальною, оскільки саме таким чином досягається забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків учасників справи, що є однією із засад цивільного судочинства.

Згідно зп.29Положення пропорядок функціонуванняокремих підсистемЄдиної судовоїінформаційно телекомунікаційної системи,у разіподання досуду документівв електроннійформі учасникзобов`язанийу випадках,визначених процесуальнимзаконодавством,надати доказнадсилання іншимучасникам справикопій поданихдо судудокументів.У випадку,коли іншийучасник справивідповідно довнесених ідентифікаційнихданих пронього маєзареєстрований Електроннийкабінет,функціонал Електронногосуду вавтоматичному режимінадає судута учасникусправи доказнадсилання доЕлектронних кабінетівінших учасниківсправи поданихдо судудокументів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

З викладеного вбачається, що належним доказом направлення апеляційної скарги до електронного кабінету іншого учасника справи є квитанція про доставку документів користувачу. У випадку ж відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінет, таким доказом є опис вкладення до листа у паперовій формі.

Всупереч викладеному, матеріали оскарження не містять доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками ОСОБА_4 , який зазначений скаржником як правонаступник позивачки.

Крім того, за вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п. 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Відповідно до п.п. 2, 9, 10 ч.1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19.

Зі змісту позовних вимог у даній справі вбачається, що позивачкою було пред`явлено дві вимоги майнового характеру (про визнання права власності на земельні ділянки) та чотири вимоги немайнового характеру (дві вимоги про припинення права власності відповідача та дві вимоги про виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, судовий збір з вимог про визнання права власності на земельні ділянки визначається з урахуванням наявної в матеріалах справи інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:2207 - 167677,17 грн та нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 3522883000:02:000:1207 26198,87 грн (а.с. 53-54).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст.4 Законуза подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особоюставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з наведених законодавчих вимог та враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2021 року, за подання позову у даній справі мав бути сплачений судовий збір у сумі 6216,77 грн, а саме:

-за вимогами про визнання права власності на земельні ділянки: 1676,77 грн + 908,00 грн = 2584,77 грн;

-за вимогами про припинення права власності: 908,00 грн х 2 = 1816,00 грн;

-за вимогами про виключення запису про право з Державного реєстру: 908,00 грн х 2 = 1816,00 грн

За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 6 ч. 2ст. 4 Закону).

Таким чином,за поданняапеляційної скаргина рішеннясуду першоїінстанції уданій справіскаржник мавсплатити судовийзбір усумі 9325,16грн: 6216,77 грн х 150% = 9325,16 грн.

Однак, скаржником до апеляційної скарги додано докази сплати судового збору у сумі 6537,60 грн, що на 2787,56 грн менше від суми, яка підлягала сплаті відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихст. 356цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно доч. 6ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положенняст. 185цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Фермерського господарства Кашуби Віталія Григоровича підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Кашуби Віталія Григоровичана рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року, - залишити без руху.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж коли вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:

- виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону;

- належні докази направлення виправленої апеляційної скарги відповідачу та спадкоємцю позивачки;

- докази сплати (доплати) судового збору у сумі 2787,56 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.

У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Л. М. Дьомич