Ухвала

від 18.06.2024 по справі 147/874/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/874/24

Провадження № 2-з/147/6/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 червня 2024 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши заяву адвоката Гуравської Валентини Юріївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

17.06.2024 до суду звернулася адвокат Гуравська В.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , та просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181500:01:001:0007, площею 2,2023 га, що розташована на території Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1652146105241, номер запису про право власності/довірчої власності: 49183122 від 08.02.2023).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Вірська А.І. про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 08.02.2023 площею 2,2033 га з кадастровим номером 0524181500:01:001:0007, посвідченого вказаним вище приватним нотаріусом, з підстав вчинення вказаного правочину дієздатною особою у момент, коли вона не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і позивач ОСОБА_1 , являючись її сином, є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину після її смерті прийняв у встановлений законом порядок.

Разом з тим, на підставі вказаного вище договору за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на вказану вище земельну ділянку. Запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №49183122від 08.02.2023. За наслідком наявного зареєстрованого права власності за відповідачем, в останньої відкрита можливість вчиняти будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном у вигляді земельної ділянки: укладати будь-які договори (відчуження, оренди, міни, іпотеки тощо), а нотаріуси, органи місцевого самоврядування чи державні реєстратори прав на нерухоме майно зможуть вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки, що призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача в межах предмета та підстав позову, що буде пред?явлений позивачем до суду, а також істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, постановленого за результатами його розгляду у разі задоволення позову. Саме тому ефективним заходом забезпечення позову ОСОБА_1 вважає накладення арешту на нерухоме майно.

Зваживши доводи заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно пункту 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду міста Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Судом встановлено, що на даний час між сторонами виник спір щодо визнання недійсним договору дарування земельної ділянкивід 08.02.2023площею 2,2033га зкадастровим номером0524181500:01:001:0007,посвідченого приватнимнотаріусом Вірською А.І.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.04.2024 №374522115 вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером0524181500:01:001:0007 (спірного майна) - є ОСОБА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1652146105241.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, вищевказана земельна ділянка розташована у Вінницькій області, Тростянецький район (на даний час Гайсинський), Гордіївська сільська рада.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суддя враховує те, що відповідач, маючи зареєстроване право власності на спірний об`єкт нерухомості, не має перешкод для його відчуження, зміни правового статусу, тому припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог є достатньо обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірним із позовним вимогам з якими ОСОБА_1 має намір звернутися до суду, та саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він має звернутися до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Крім того, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, на переконання суду, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача ОСОБА_2 щодо володіння та користування зазначеним майном, а лише тимчасово унеможливить розпорядження ним.

Застосовуючи вказаний захід забезпечення позову, суд враховує, що законодавством збалансовані права як особи, яка ініціює питання про забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовані (ст. 159 ЦПК України) та те, що арешт майна зводиться лише до тимчасового обмеження прав власника щодо розпорядження майном до вирішення спору по суті.

Поруч з цим, згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України може бути скасований судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арештна спірнемайно,право власностіна якезареєстроване за ОСОБА_2 ,зокрема наземельну ділянкуз кадастровимномером 0524181500:01:001:0007,площею 2,2033га,що розташованана територіїТростянецької селищноїради Гайсинського (ранішеТростянецького)району Вінницькоїобласті (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна: 1952146105241, номер запису про право власності/довірчої власності: 49183122 від 08.02.2023).

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Для виконання ухвали надати її копію позивачу.

Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О.А. Натальчук