Рішення

від 17.06.2024 по справі 482/2522/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.06.2024

Справа № 482/2522/23

Номер провадження 2/482/337/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївської області, Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності і зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2023 року позивач, від імені та в інтересах якої на передбачених законом підставах діє адвокат Ярмуш В.В., звернулася до суду з позовом до Новоодеської міської ради Миколаївської області, Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності і зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

На обґрунтування позивних вимог вказала, що 08 березня 2023 року вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельні ділянки, одна з яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824810100:05:005:0017 по АДРЕСА_1 , а друга - для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4824810100:05:005:0018 по АДРЕСА_1 .

Позивач сплатила ОСОБА_2 380000,00 гривень, що становить повну вартість зазначених об`єктів нерухомості, про що склали відповідну розписку.

ОСОБА_2 передала позивачу ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нерухоме майно і вона почала проживати у вказаному будинку, обробляти земельні ділянки, проводити ремонт, оплачувати комунальні послуги, де і проживає по теперішній час. При купівлі будинку сторони домовились оформити договір купівлі-продажу нотаріально.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

З посиланням на те, що зі свого боку позивач виконала всі умови договору, передавши ОСОБА_2 грошові кошти та отримавши у власність житловий будинок та земельні ділянки, проте, у зв`язку з тим, що через смерть ОСОБА_2 позивач безповоротно втратила можливість нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Також, підставою звернення до суду з вказаним позовом слугувала і інша обставина, як то накладення Новоодеськоюдержавною нотаріальноюконторою заборонивідчуження нажитловий будиноку Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 3381987 від 26.06.2006 року на підставі повідомлення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про яку позивач взнала після придбання будинку та земельних ділянок.

На сьогоднішній час всі документи щодо підстав накладення вказаної заборони не збереглися за сплином часу їх зберігання, а тому іншим чином ніж звернення до суду для захисту свого права власності, до якого входить і правомочність розпорядження, неможливо зняти вказану заборону.

Відповідно, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 08.03.2023 року, укладений між нею та ОСОБА_2 , визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок та земельні ділянки та зняти заборону відчуження з житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 3381987 від 26.06.2006 року на підставі повідомлення «Новоодеський ощадбанк».

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, просила про задоволення позову.

Представник відповідача Новоодеської міської ради Миколаївської області у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про визнання позовних та про проведення розгляду справи у відсутності представника Новоодеської міської ради Миколаївської області.

Представник відповідача - Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшов відзив, яким АТ «Ощадбанк» просить суд відмовити позивачу у зщаждоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи - Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.11.2001 р., витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 20699179 від 24.10.2008 р. та іншими дослідженими судом письмовими доказами.

Відповідно до Витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку за №№ НВ-9921651102023 від 01.06.2023 р., НВ-5300454222023 від 22.05.2023 р., ОСОБА_2 на праві власності належали земельні ділянки, одна з яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824810100:05:005:0017 по АДРЕСА_1 , а друга - для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4824810100:05:005:0018 по АДРЕСА_1 .

Згідно розписки від 08 березня 2023 року, ОСОБА_2 отримала від позивача грошові кошти в сумі 380000,00 гривень за вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки за вищевказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, спадкова справа після її смерті не заводилася, спадщину після її смерті ніхто не приймав, що підтверджено дослідженими доказами.

Також, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 існує обтяження у виді заборони відчуження на нерухоме майно, зареєстроване за реєстраційним номером обтяження: 3381987 від 26.06.2006 року на підставі повідомлення «Новоодеський ощадбанк».

Судом встановлено, що боргу, щодо якого могла бути накладена заборона, не існує.

Крім того, як встановлено судом, на сьогоднішній час всі документи щодо підстав накладення вказаної заборони не збереглися за сплином часу їх зберігання.

Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4ст. 203 ЦК України,правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.2ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 657 ЦК Українивстановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України,договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2ст. 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст.210,640 ЦК Українипов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого частину третю статті 640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації».

Таким чином, положеннястатті 220 ЦК України,можливі до застосування за умови укладення таких правочинів після набрання чинності вищезазначеного Закону.

Отже, після вказаної дати, договір купівлі-продажу нерухомості, в силуст. 657 ЦК Українипідлягав лише нотаріальному посвідченню, тому може бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2ст. 220 ЦК України.

Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядкує встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Статтею 334 ч.3 Цивільного кодексу Українипередбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Приймаючи до уваги те, що при укладенні договору було домовлено про усі істотні умови договору, відбулося повне виконання договору, суд приходить до висновку проте що позов в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягає задоволенню.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленої вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Згідно до п. 2.1 вказаного Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - Реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна. На даний час зазначене положення втратило чинність. Оскільки обтяження в реєстрах порушують та обмежують права власності позивача, слід вчинити дії на їх захист в передбаченому порядку.

Враховуючи вимогиЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",запис про обтяження перенесено до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно дост. 73 ЗУ "Про нотаріат", нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат»передбачено зняття заборони і у вказаній статті зазначено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно п.п.5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 4ст.31-2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно доЗакону України "Про нотаріат"проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Відповідно дост. 4 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно вимог ч.1ст.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ч.1ст.317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ч.1ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, правовою підставою для реєстрації в Державному реєстрі нерухомого майна обтяження на нерухоме майно позивача є заборона відчуження нерухомого майна, яка накладена нотаріусом.

Дане обтяження вважаться чинним до здійснення нотаріусом дій по зняттю заборони в визначеному законодавством порядку та здійснення нотаріусом, як спеціальним суб`єктом, реєстрації припинення такого обтяження.

Нотаріус не має можливості здійснити дії по зняттю заборони за відсутністю належного повідомлення про відсутність обтяження.

Підставою для реєстрації припинення обтяжень та заборони відчуження може бути судове рішення.

Існуюча заборона на відчуження та зареєстроване обтяження порушують права та інтереси власника майна, тому порушені права підлягають захисту шляхом зняття заборони на нерухоме майно.

Судом встановлено, що отримати належне повідомлення про відсутність обтяження неможливо, оскільки на сьогоднішній час всі документи щодо підстав накладення вказаної заборони не збереглися за сплином часу їх зберігання.

Оскільки наявність заборони на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 порушує права та законні інтереси позивача щодо оформлення, користування та розпоряджання своїм майном, які вона не може захистити в іншому порядку, враховуючи, що з часу накладення заборони на майно минуло близько 18 років, у матеріалахсправи відсутнідокази проте,що наданий часіснує потребав заборонівідчуження вищезазначеногомайна,враховуючивідсутністьбудь-якихматеріальних претензійвід відповідачаАТ «Ощадбанк»стосовно цьогомайна,суд вважаєза необхіднепозовні вимогиі вцій частиніпозову задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, з урахуванням наявного в позові клопотання позивача про покладення на неї судових витрат, витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору у сумі 1075,00 грн., ухвалює покласти на позивача, за її клопотанням про це.

Керуючись ст. ст.12,76,141, 259, 264,265,273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоодеської міської ради Миколаївської області, Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності і зняття заборони на відчуження нерухомого майна задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 08 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , за яким ОСОБА_1 придбалажитловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824810100:05:005:0017 по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4824810100:05:005:0018 по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4824810100:05:005:0017 по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4824810100:05:005:0018 по АДРЕСА_1 .

Зняти заборону відчуження з житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 3381987 від 26.06.2006 року.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко

Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2024 року.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко