Рішення

від 18.06.2024 по справі 490/2836/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №490/2836/24

Провадження №2/490/2057/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Циганкова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 72610,50 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.02.2022 р. між ТОВ "Авентус України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5590490, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" надав позичальнику кредит у сумі 15 000,00 грн. строком на 360 місяців. ТОВ "Авентус Україна" виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 15 000,00 грн., шляхом зарахування на кредитних коштів на платіжну картку відповідача, в свою чергу позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості станом на 22.01.2023 року загальний розмір заборгованості становив 72610,50 грн., яка складалась з тіла кредиту - 15 000,00, відсотки за користування кредитом - 57610,50 грн.

19.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу, за яким ТОВ "Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" набуло статусу кредитора за кредитним договором №5590490 від 23.02.2022 року, за яким у ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість - 54700,50 грн., з яких 15 000 грн. - сума кредиту; 39700,50 грн. - сума процентів за користування кредитом.

Вказує, що ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про зупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (23.11.2022 - 22.01.2023 року) в межах строку договору в сумі 17910,00 грн.

Звертає увагу суду, на те, що ТОВ "Авентус Україна" закінчило нарахування, а Позивач почав здійснювати нарахування з наступного дня. Тобто нарахування здійснюється другим кредитором за інший період, проте в рамках погодженого сторонами строку договору.

Ухвалою від 11.04.2024 року суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надіслала до суду заяву в якій просила розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації, а також оголошенням на сайті суду. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксуваннясудового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом прирозгляді справивстановлено,що 23.02.2022р.між ТОВ"АвентусУкраїни"та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№5590490,відповідно доякого ТОВ"АвентусУкраїна"надав позичальникукредит усумі 15000,00грн.строком на360місяців.ТОВ "АвентусУкраїна"виконав умовидоговору таперерахував нарахунок відповідачабезготівковим шляхомкошти врозмірі 15000,00грн.,шляхом зарахуванняна кредитнихкоштів наплатіжну карткувідповідача, всвою чергупозичальник невиконав умовидоговору щодоповернення кредитнихкоштів,внаслідок чоговиникла заборгованість.Згідно розрахункузаборгованості станомна 22.01.2023року загальнийрозмір заборгованостістановив 72610,50грн.,яка складаласьз тілакредиту -15000,00,відсотки закористування кредитом -57610,50грн./а.с.37-52/.

19.06.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу, за яким ТОВ "Фінансовакомпанія "ФінтрастУкраїна" набуло статусу кредитора за кредитним договором №5590490 від 23.02.2022 року, за яким у ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість - 54700,50 грн., з яких 15 000 грн. - сума кредиту; 39700,50 грн. - сума процентів за користування кредитом /а.с. 141-149/.

Згідно п.1.1 Договору факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року Фактор (ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна") зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ "Авентус Україна") за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги , строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі право на одержання яких належить клієнту /а.с.142/.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги, як вказано в Договорі факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року/а.с.141-149/.

Згідно Додатку №1 до Договору факторингу №19.06/23-Фвід 19.06.2023року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 54700,50 грн., яка складається з тіла кредиту - 15 000,00 грн., а також суми заборгованості за відсотками - 38700,50 грн. /а.с. 152/.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннямист. 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачем утворилась наступна заборгованість за кредитним договором №5590490 від 23.02.2022 року в розмірі 54700,50 грн грн., з яких: тіло кредиту - 15000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 39700,50 грн. /а.с. 39-63/.

Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (23.11.2022 - 22.01.2023) в межах строку договору в сумі 17910,00 грн.

Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договорами, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість по кредитному договору, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: Звіт про надання правової допомоги від 07.07.2023 року /а.с.177/, Рахунок на оплату від 28.03.2024 року /а.с178/, Договір про надання правової допомоги від 07.07.2022 року /а.с.171-174/.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 10000 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 72610,50 грн., що становлять у 7,3 рази меншої від суми боргу.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 4000 грн., оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави згідно ст. 141 ЦПК України для стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжним дорученням.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", код ЄДРПОУ 44559288, юридична адреса м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, суму заборгованості за Кредитним договором №5590490 у розмірі 72610,50 грн. (сімдесят дві тисячі шістсот десять гривень п`ятдесят копійок), яка складається з: тіло кредиту - 15000,00 грн.; 39700,50 грн. - сума процентів за користування кредитом; 17910 грн. - нараховані відсотки за 60 календарних днів).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна",код ЄДРПОУ44559288,юридична адресам.Київ,вул.Загородня,15,офіс 118/2,судовий збір-2422,40грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П. О. Чаричанський