Постанова

від 17.06.2024 по справі 916/4060/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4060/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від компанії «IMMCO TRADE PTE.LTD» Chiat Road Singapore- Новікова Л.О., на підставі ордеру;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» м. Чорноморськ, Одеська обл. - Козолуп М.С., на підставі ордеру;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Компанії «IMMCO TRADE PTE.LTD» Chiat Road Singapore

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову, м. Одеса, суддя Лічман Л.В.

у справі №916/4060/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» м. Чорноморськ, Одеська обл.

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса

відповідача-2 Компанія «IMMCO TRADE PTE.LTD» Chiat Road Singapore

про стягнення 11 426 100 грн. 74 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції.

У вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» м. Чорноморськ, Одеська обл. звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса та Компанії «IMMCO TRADE PTE.LTD» Chiat Road Singapore у якій просило суд стягнути з відповідачів на свою користь 11 426 100 грн. 74 коп., з яких суму основного боргу 8 521 717 грн. 16 коп., пені 2 136 266 грн. 08 коп., 3% річних 128 175 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань 639 941 грн.54 коп. та просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» та Компанію «IMMCO TRADE PTE. LTD» виконати обов`язок в натурі та забрати від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн з покриття цементного літ. ,,ІІІ, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 41., а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідачів судових витрат у справі.

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовано тим, що відповідачами, всупереч умовам укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних вантажів навалом від 20.05.2021 року №1910/2020, в частині оплати вартості наданих позивачем послуг зі зберігання належного Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» вантажу в період з 01.06.2021 року по 31.01.2022 року; незабирання Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD», яка є власником товару, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ», який представляє її інтереси, розміщеного на складській площадці позивача у морському порті Чорноморськ вантажу, внаслідок чого, у відповідачів виникла вказана вище заборгованість, а у позивача право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 року у справі №916/4060/23 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОЇЛ», Одеська обл., м. Чорноморськ до розгляду, відкрито провадження у справі №916/4060/23, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено дату судового засідання.

23.04.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» подано до Господарського суду Одеської області заяву (вх. № 16592/24), в якій відмовляється від позовної вимоги щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» та Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» виконати обов`язок в натурі та забрати від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» вантаж.

Крім того, 23.04.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» подано до Господарського суду Одеської області заяву (за вх. № 2-689/24), в якій останнє просить забезпечити позов шляхом:

-накладання арешту на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на зберіганні на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41;

-заборони будь-яким особам, зокрема, але не виключно, органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям, нотаріусам (державним і приватним), Державному підприємству «СЕТАМ», іншим реєстраторам згідно Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняти будь-які дії з вантажем концентратом ільменітовим насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на зберіганні на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41, які направлені на розпорядження, користування і відчуження вантажу (перехід права власності/інших майнових прав на вантаж) будь-яким способом, в тому числі, але не виключно, продаж, дарування, внесення до статутного капіталу, передача у володіння та користування третім особам, продаж з аукціонів, відкритих торгів, звернення стягнення на цей вантаж, завантаження, розвантаження, проведення митного оформлення, передача іншому зберігачу, переміщення вантажу в інше місце, вивезення вантажу, проведення державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень щодо вантажу, вчинення будь-яких інших дій щодо вантажу.

Зокрема, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОЇЛ» зазначає, що підставами позову є порушення відповідачами зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг зі зберігання вантажу протягом червня 2021 року, серпня 2021- січня2022 року, на відкритій складській площадці, що орендується позивачем у морському порту Чорноморськ, які (послуги зберігання) надано відповідно до договору перевалки за наявними у матеріалах справи заявками.

Позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується той факт, що вантаж (концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн) належить саме Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD». Доказами цього є, зокрема, контракт від 11.01.2021 р. № 001/1-21, укладений Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD» з Акціонерним товариством ,,ОГХК, ухвала ВАКС від 03.08.2021 р. по справі № 991/5144/21, ухвала ВАКС від 25.08.2021 р. по справі № 991/5758/21, ухвала ВАКС від 22.11.2021 р. по справі № 991/7691/21, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 р. по справі №761/5409/22, а також лист Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» від 21.04.2021 р. № 1277/15-01-01.

Щодо обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає наступне:

-з Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що у рамках провадження по справі № 824/122/23 судами розглядалося питання про надання Акціонерному товариству «ОГХК» дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 за позовом Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» до Акціонерного товариства «ОГХК» про розірвання контракту № 001/1-21 від 11.01.2021 р. (за цим контрактом до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» перейшло право власності на вантаж) і стягнення збитків та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «ОГХК» до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» про стягнення заборгованості за контрактом;

-ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2023 р. по справі № 824/122/23, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.03.2024 р., заяву Акціонерного товариства «ОГХК» задоволено та надано дозвіл на виконання арбітражного рішення на території України, а також постановлено видати виконавчий лист на виконання арбітражного рішення.

-зі змісту постанови Верховного Суду від 21.03.2024 р. по справі № 824/122/23 вбачається, що арбітражним рішенням встановлено невиконання Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD» своїх зобов`язань з оплати вартості ільменітового концентрату вагою 23599,6 метричних тонн, який поставлено Акціонерним товариством «ОГХК» на підставі контракту № 001/1-21 від 11.01.2021 р.

-звернення Акціонерного товариства «ОГХК» із заявою про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення на території України обґрунтовано тим, що майно Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» у вигляді концентрату ільменітового вагою 23599,6 метричних тонн перебуває на складських майданчиках Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ»;

-адвокат Новікова Л.О., яка представляє інтереси Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» по справі № 916/4060/23, підтвердила у судовому засіданні, яке відбулося 02.04.2024 р., що Акціонерне товариство «ОГХК» має намір у найближчий час звернутися до виконавця для примусового виконання арбітражного рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 на території України.

Отже, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ», на сьогоднішній день існують обґрунтовані ризики того, що єдине майно (ільменіт), яке є у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на території України, може зменшитись за кількістю вже на момент прийняття рішення по справі № 916/4060/23.

Одночасно позивач вказує, що, як встановлено судами під час розгляду справи № 824/122/23, Компанія «IMMCO TRADE PTE. LTD» не має на території України офіційного представництва, відкритих банківських рахунків або іншого майна, окрім ільменіту, який зберігається на відкритій складській площадці, орендованій позивачем у морському порту Чорноморськ. З метою підтвердження цього позивач надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, роздруківку з Реєстру аграрних розписок, відповідь ДПС України щодо відсутності у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» офіційного представництва і відкритих банківських рахунків на території України.

Відтак, позивач зазначає, що при примусовому виконанні арбітражного рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 на території України стягнення буде направлено саме на вантаж, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та зберігається на відкритій складській площадці, яка орендується позивачем у морському порту Чорноморськ. В свою чергу, реалізація ільменіту, який зберігається позивачем, на виконання арбітражного рішення на користь Акціонерного товариства «ОГХК» унеможливить виконання позитивного для позивача рішення суду по справі № 916/4060/23.

Підсумовуючі вищевикладені обставини, позивач стверджує, що майно, яке є у Компанії «IMMCO TRADE PTE.LTD» на території України, може зменшитись за кількістю на момент виконання рішення у справі №916/4060/23 на користь позивача, що зумовлює необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вантаж.

Пропонуючи заходи забезпечення позову, які належить застосувати, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» зазначає, що накладення арешту на вантаж співмірне з позовною вимогою і забезпечить виконання судового рішення по справі № 916/4060/23 у разі задоволення позову (вартість вантажу, на який пропонується накласти арешт, відповідає розміру заявленої до стягнення заборгованості, тобто 11426100 грн. 74 коп., з урахуванням погіршення якісних характеристик вантажу, що вказано в експертному висновку АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» від 29.11.2021 р., наданому Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD».

Також позивач зазначає, що арешт майна та заборона вчинення дій щодо нього не перешкоджатимуть господарській діяльності відповідачів, які протягом значного часу не вчиняли належних правових дій для повернення вантажу зі зберігання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року у справі № 916/4060/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ» про забезпечення позову від 23.04.2024 року вх. №2-689/24 задоволено частково, накладено арешт на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41; заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-яким способом дії з вантажем концентратом ільменітовим насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41, в т.ч. направлені на розпорядження вантажем (відчуження, передача у користування та/або володіння іншим особам тощо) з метою переходу права власності/інших майнових прав на вантаж. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що наданими Товариством з обмеженою відповідальності «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» доказами підтверджується те, що невжиття відповідних заходів унеможливить виконання рішення суду у даній справі, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки 23.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» подано заяву, в якій відмовляється від позовної вимоги про солідарне зобов`язання відповідачів виконати обов`язок в натурі та забрати від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» вантаж, а предметом заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» є солідарне стягнення з відповідачів боргу в розмірі 11 426 100 грн. 74 коп., тому у даному разі запропонований позивачем захід забезпечення позову є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд зазначив, що заявником доведено наявність достатньо обґрунтованого припущення, що на сьогоднішній день існують обґрунтовані ризики того, що єдине майно (ільменіт), яке є у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на території України, може зменшитись за кількістю вже на момент прийняття рішення по справі № 916/4060/23, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, а тому, існують правові підстави для задоволення поданої заяви шляхом накладення арешту на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Компанія IMMCO TRADE PTE.LTD з ухвалою суду першої інстанції не погодилася, тому звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 року про забезпечення позову у справі № 916/4060/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» про забезпечення позову від 23.04.2024 року вх. №2-689/24 у даній справі відмовити у повному обсязі.

А також, апелянт просив залучити до розгляду апеляційної скарги інших осіб, яких стосується питання накладення арешту та заборони на концентрат ільментіновий марки «Р» у вигляді піску чорно коричневого кольору, вагою 23599,6 метричних тон, а саме: Головне управління Національної поліції у місті Києві та відповідального зберігача ЧОРНОМОРСЬКА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ»(АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКОГО ПОРТУ ЧОРНОМОРСЬК).

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, за доводами апеляційної скарги зазначив, що суд, встановлюючи в ухвалі такі деталі, як точне місцезнаходження вантажу, підстави володіння територією, адреси, на якій воно розташоване, фактично здійснив передчасне дослідження предмету позовних вимог. Визначення цих обставин в мотивувальній та резолютивній частинах, не визнаних відповідачами, є виходом за межі розгляду питання про забезпечення позову відповідно до процесуального законодавства.

Скаржник вказує, що замість обмеження лише питанням необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд фактично досліджував обґрунтованість позовних вимог, що не допускається на цій стадії судового процесу. Питання місця розташування вантажу після вивантаження з судна - територія державного порту чи територія позивача, а також питання обгpунтованості заявлених вимог є предметом розгляду судом під час вирішення спору по суті, не визнавалися відповідачами.

Тому скаржник зазначає, що суд перевищив свої повноваження, здійснивши дослідження обrpунтованості позову під час вирішення питання про його забезпечення, замість належного розмежування цих різних стадій судового розгляду.

Також, скаржник вказує, що недотримання судом вимог щодо чіткого визначення заборонених дій стосовно вантажу є порушенням закону та підставою для скасування ухвали, оскільки таке широке формулювання накладає суттєві обмеження на власника вантажу у здійсненні ним правомочностей щодо майна після повернення його слідчим органом та відповідальним зберігачем, призводить до невизначеності та розбіжностей у тлумаченні ухвали, що є порушенням вимоги чіткого визначення обмежень у судових рішеннях.

Скаржник вважає, що ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вантаж та заборони будь-яким особам вчиняти дії з цим вантажем фактично унеможливлює звернення стягнення на це майно в майбутньому на виконання рішення МКАС та інших судових рішень.

З огляду на вказане, скаржник зазначає, що на запропоновані позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову з метою неможливості реалізації вантажу, який належить Компанії ІММСО TRADE РТЕ. LTD, державним виконавцем на аукціоні за рішенням суду за заявою стягувача АТ "ОГХК" розповсюджується процесуальна заборона, передбачена в ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Зазначена норма прямо забороняє вживати заходів забезпечення позову, що полягають у втручанні у проведення публічних процедур, до яких належать і аукціони з реалізації майна за виконавчими провадженнями, а тому оскаржувана ухвала прямо суперечить вказаній нормі процесуального законодавства.

Також апелянт наголошує, що незаконна заборона розпоряджатися з вантажем при одночасному накладенні арешту на цей вантаж є надлишковим, оскільки арешт вже створює суттєві обмеження для власника у розпорядженні майном.

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції неправомірно обмежив виконання низки судових рішень та арбітражного рішення щодо спору між АТ "ОГХК" та компанією "ІММСО TRADE РТЕ. LTD" про стягнення заборгованості за контрактом на постачання ільменіту.

В той же час, апелянт вказує, що застосовані судом заборони та арешт майна унеможливлюють виконання вже існуючих рішень МКАС та судів на території України, що суперечить меті забезпечувальних заходів. Забезпечувальні заходи у вигляді арешту вантажу та заборони діям третіх осіб щодо нього були застосовані судом до особи (АТ "ОГХК"), яка не є стороною у справі. Це порушує процесуальні права такої особи на захист та на виконання судових рішень на ії користь по справам № 175/2021 та № 824/122/23, у разі відкриття виконавчого провадження на території України.

У зв`язку з чим скаржник вважає, що суд першої інстанції не мав права ухвалювати такі заборони в цілому, оскільки рішення МКАС №175/2021, Київського апеляційного суду та Верховного суду 824/122/23 не можуть бути виконані через арешт та заборони дії відносно вантажу.

Тобто, на переконання відповідача, суд першої інстанції не мав права ухвалювати рішення про забезпечення позову (арешт, заборони третім особам), якими фактично зупинено виконання рішень суду і у кримінальному провадженні, оскаржувана ухвала порушує основні принципи судочинства щодо верховенство права та обов`язковості судового рішення в контексті ст. 147 Конституції України, ст. 3,18, 326 Господарського процесуального кодексу України, чим порушуються права та законні інтереси інших учасників судових справ та арбітражного провадження.

Отже, скаржник вважає, що встановлення судом у процесі забезпечення позову заборон щодо вантажу концентрату ільменіту було неправомірним, оскільки цей вантаж не є спірним майном у контексті залишеної на розгляді позовної вимоги про стягнення грошової заборгованості. Застосування таких заборон щодо майна, яке не є предметом спору, суперечить вимогам процесуального законодавства п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Також скаржник вказує, що суд зробив необґрунтований висновок про погіршення якості вантажу та його обезцінення фактично до суми позову, оскільки суд не ставив питання про вартість майна під час судового розгляду, сама вартість вантажу не була пов`язана із предметом позову, а позивачем не було підтверджено, що раптом в 2024 вантаж став коштувати майже в 12,66 раз дешевше з 3 690 600 дол. США до 291 074, 43 дол. США.

Таким чином, апелянт вважає, що суд виніс ухвалу без належного обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення, без достатніх доказів та з порушенням принципу співмірності, а також прав осіб, які не були залучені до справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року прийнято справу №916/4060/23/23 за апеляційною скаргою Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «ІММСО TRADE РТЕ. LTD» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову, у справі №916/4060/23, призначено справу до судового розгляду.

11.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від надійшов відзив на апеляційну скаргу Компанії «ІММСО TRADE РТЕ. LTD» (вх. №1670/24/Д1), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Компанії «ІММСО TRADE РТЕ. LTD» залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову у справі №916/4060/23 без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів оскарження ухвали.

Зокрема, у відзиві, позивач зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову за ухвалою про забезпечення позову є адекватними, розумними і співмірними із заявленими позовними вимогами, та можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у справі №916/4060/23 у разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може призвести до ускладнення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Також позивач зазначає, що позовними вимогами у даній справі є стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Водночас ухвалою про забезпечення позову з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на вантаж, що свідчить про хибність аргументів відповідача 2 про тотожність заходів забезпечення позову та позовних вимог.

Позивач також вважає, що у даному випадку застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно зумовлене забезпеченням реалізації в майбутньому актів правосуддя у справі №916/4060/23 і вимог позивача у випадку задоволення позову у цій справі, адже нерезидент «IMMCO TRADE PTE. LTD» не має на території України офіційного представництва, відкритих банківських рахунків або іншого майна, окрім ільменіту, який наразі зберігається на відкритій складській площадці позивача у морському порту Чорноморськ.

Позивач вказує, що в апеляційній скарзі «IMMCO TRADE PTE. LTD» не зазначило, які саме його права, свободи та інтереси порушуються внаслідок застосування заходів забезпечення позову за ухвалою про забезпечення. Значна частка скарги присвячена можливому порушенню прав і охоронюваних законом інтересів АТ «ОГХК».

Отже, позивач вважає, що застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони вчинення дій щодо нього сприяють фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечать ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Стосовно точного визначення переліку заборонених дій з арештованим вантажем позивач зазначає, що ухвалі про забезпечення суд першої інстанції точно визначив, які саме дії забороняється вчиняти з арештованим вантажем, а саме дії, які направлені на розпорядження вантажем з метою переходу права власності, інших майнових прав на нього.

Також позивач зазначає, що заборона вчинення дій з розпорядження вантажем з метою переходу права власності / інших майнових прав за ухвалою про забезпечення позову жодним чином не обмежує сторін у виконанні ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі №761/5409/22.

Крім того, позивач зазначає, що, з метою ідентифікації місця розташування вантажу, на який накладається арешт, суд першої інстанції у резолютивній частині ухвали про забезпечення позову зазначив місцезнаходження вантажу і підстави володіння територією, де зберігається вантаж у морському порту Чорноморськ.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати ти прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити у повному обсязі., окрім того заначив, що не підтримує раніше заявлене клопотання про залучення третіх осіб, просить його не розглядати. З огляду на вказане, колегія суддів не розглядає клопотання відповідача-2 про залучення третіх осіб.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта, зазначених ним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса не з`явився, будь-яких клопотань або заяв суду апеляційної інстанції не надав, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду на електронній адреси сторін, про причини неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду ухвали є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, що прийняла участь в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме, про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши учасників справи, які з`явилися до судового засідання, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Компанії «ІММСО TRADE РТЕ. LTD» не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову у справі №916/4060/23 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, у вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» м. Чорноморськ, Одеська обл. звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» м. Одеса та IMMCO TRADE PTE.LTD Chiat Road Singapore, у якій просило суд стягнути з відповідачів на свою користь 11 426 100 грн. 74 коп., з яких суму основного боргу 8 521 717 грн. 16 коп., пені 2 136 266 грн. 08 коп., 3% річних 128 175 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань 639 941 грн.54 коп.,

а також вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідачів судових витрат у справі.

Заявою від 23.04.2024 року позивач відмовився від позовних вимог щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ» та Компанію «IMMCO TRADE PTE. LTD» виконати обов`язок в натурі та забрати від Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн з покриття цементного літ. ,,ІІІ, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 41.

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовано тим, що відповідачами, всупереч умовам укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних вантажів навалом від 20.05.2021 року №1910/2020, в частині оплати вартості наданих позивачем послуг зі зберігання належного Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» вантажу в період з 01.06.2021 по 31.01.2022 р.р.; незабирання Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD», яка є власником товару, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ», який представляє її інтереси, розміщеного на складській площадці позивача у морському порті Чорноморськ вантажу, внаслідок чого у відповідачів виникла вказана вище заборгованість, а у позивача право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження своєї правової позиції, викладеної у позові, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» надало суду копії наступних документів:

·Договору про перевантаження експортних вантажів навалом №1910/2020 від 19.10.2020 з додатковою угодою №1 від 24.12.2020 та додатком №1 від 20.05.2021 року;

·Виписки з ЄДР щодо ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ»

·Витягу з ЄДР щодо ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ»

·Роздруківку документів щодо статусу «IMMCO TRADE PTE LTD»

·Рахунків №123 від 30.06.2021, №200 від 31.08.2021,№293,№294, від 30.09.2021, №403, №404 від 31.10.2021,№456,№458 від 30.11.2021,№517,№518 від 31.12.2021, №32,№33 від 31.01.2022;

·Актів наданих послуг №95 від 30.06.2021, №171 від 31.08.2021,№259,№260 від 30.09.2021,№375,№376 від 31.10.2021,№434,436, від 30.11.2021,№495,№496 від 31.12.2021,№27,№28 від 31.01.2022;

·Податкових накладних;

·Акту наданих послуг №38 від 26.04.2021, який підписано ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» і ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ»;

·Роздруківку виписки з банківського рахунку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ», що підтверджує оплату послуг за Актом наданих послуг №38 від 26.04.2021;

·Претензії ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» за вх.№159 від 03.08.2022 з доказами направлення;

·Розрахунок заборгованості за зберігання із зазначенням курсу НБУ, відповідно до п.3.12 Договору;

·Інформаційну таблицю з переліком залізничних накладних і приймальних актів;

·Залізничні накладні;

·Картки обліку експортного вантажу(приймальних актів)

·Доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів №111 від 06.04.2021;

·Заявки ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» №25/05/21 від 25.05.2021;

·Довіреності «IMMCO TRADE PTE LTD» №2505-2 від 25.02.2021;

·Листа «IMMCO TRADE PTE LTD» №1277/15-01-01 від 21.04.2021;

·Листа «IMMCO TRADE PTE LTD» б/н від 24.04.2021;

·Роздруківку ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2021 у справ №757/20906/21-к;

·Роздруківку ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021 у справі №991/5144/21;

·Роздруківку ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі №761/5406/22;

·Витягу з договору оренди нерухомого майна, щ належить до державної власності від 27.02.2019;

·Адвокатського запиту адвоката І.Ганущака від 04.07.2023 з відповіддю.

23.04.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» подано до Господарського суду Одеської області заяву (за вх. № 2-689/24), в якій просить забезпечити позов шляхом:

-накладання арешту на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на зберіганні на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41;

-заборони будь-яким особам, зокрема, але не виключно, органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям, нотаріусам (державним і приватним), Державному підприємству «СЕТАМ», іншим реєстраторам згідно Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняти будь-які дії з вантажем концентратом ільменітовим насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на зберіганні на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41, які направлені на розпорядження, користування і відчуження вантажу (перехід права власності/інших майнових прав на вантаж) будь-яким способом, в тому числі, але не виключно, продаж, дарування, внесення до статутного капіталу, передача у володіння та користування третім особам, продаж з аукціонів, відкритих торгів, звернення стягнення на цей вантаж, завантаження, розвантаження, проведення митного оформлення, передача іншому зберігачу, переміщення вантажу в інше місце, вивезення вантажу, проведення державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень щодо вантажу, вчинення будь-яких інших дій щодо вантажу.

Зокрема, в обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОЇЛ» зазначає, що підставами позову є порушення відповідачами зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг зі зберігання вантажу протягом червня 2021 року, серпня 2021- січня2022 року, на відкритій складській площадці, що орендується позивачем у морському порту Чорноморськ, які (послуги зберігання) надано відповідно до договору перевалки за наявними у матеріалах справи заявками.

Позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується той факт, що вантаж (концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн) належить саме Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD». Доказами цього є, зокрема, контракт від 11.01.2021 р. № 001/1-21, укладений Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD» з Акціонерним товариством ,,ОГХК, ухвала ВАКС від 03.08.2021 р. по справі № 991/5144/21, ухвала ВАКС від 25.08.2021 р. по справі № 991/5758/21, ухвала ВАКС від 22.11.2021 р. по справі № 991/7691/21, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 р. по справі №761/5409/22, а також лист Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» від 21.04.2021 р. № 1277/15-01-01.

Щодо обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає наступне:

-з Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що у рамках провадження по справі № 824/122/23 судами розглядалося питання про надання Акціонерному товариству «ОГХК» дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 за позовом Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» до Акціонерного товариства «ОГХК» про розірвання контракту № 001/1-21 від 11.01.2021 р. (за цим контрактом до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» перейшло право власності на вантаж) і стягнення збитків та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «ОГХК» до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» про стягнення заборгованості за контрактом;

-ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2023 р. по справі № 824/122/23, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.03.2024 р., заяву Акціонерного товариства «ОГХК» задоволено та надано дозвіл на виконання арбітражного рішення на території України, а також постановлено видати виконавчий лист на виконання арбітражного рішення.

-зі змісту постанови Верховного Суду від 21.03.2024 р. по справі № 824/122/23 вбачається, що арбітражним рішенням встановлено невиконання Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD» своїх зобов`язань з оплати вартості ільменітового концентрату вагою 23599,6 метричних тонн, який поставлено Акціонерним товариством «ОГХК» на підставі контракту № 001/1-21 від 11.01.2021 р.

-звернення Акціонерного товариства «ОГХК» із заявою про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення на території України обґрунтовано тим, що майно Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» у вигляді концентрату ільменітового вагою 23599,6 метричних тонн перебуває на складських майданчиках Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ»;

-адвокат Новікова Л.О., яка представляє інтереси Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» по справі № 916/4060/23, підтвердила у судовому засіданні, яке відбулося 02.04.2024 р., що Акціонерне товариство «ОГХК» має намір у найближчий час звернутися до виконавця для примусового виконання арбітражного рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 на території України.

Отже, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ», на сьогоднішній день існують обґрунтовані ризики того, що єдине майно (ільменіт), яке є у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на території України, може зменшитись за кількістю вже на момент прийняття рішення по справі № 916/4060/23.

Одночасно позивач вказує, що, як встановлено судами під час розгляду справи № 824/122/23, Компанія «IMMCO TRADE PTE. LTD» не має на території України офіційного представництва, відкритих банківських рахунків або іншого майна, окрім ільменіту, який зберігається на відкритій складській площадці, орендованій позивачем у морському порту Чорноморськ. З метою підтвердження цього позивач надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, роздруківку з Реєстру аграрних розписок, відповідь ДПС України щодо відсутності у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» офіційного представництва і відкритих банківських рахунків на території України.

Підсумовуючі вищевикладені обставини, позивач стверджує, що майно, яке є у Компанії «IMMCO TRADE PTE.LTD» на території України, може зменшитись за кількістю на момент виконання рішення у справі №916/4060/23 на користь позивача, що зумовлює застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вантаж.

Пропонуючи заходи забезпечення позову, які належить застосувати, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» зазначає, що накладення арешту на вантаж співмірне з позовною вимогою і забезпечить виконання судового рішення по справі № 916/4060/23 у разі задоволення позову (вартість вантажу, на який пропонується накласти арешт, відповідає розміру заявленої до стягнення заборгованості, тобто 11 426 100 грн. 74 коп., з урахуванням погіршення якісних характеристик вантажу, що вказано в експертному висновку АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» від 29.11.2021, наданому Компанією «IMMCO TRADE PTE. LTD». До того ж арешт майна та заборона вчинення дій щодо нього не перешкоджатимуть господарській діяльності відповідачів, які протягом значного часу не вчиняли належних правових дій для повернення вантажу зі зберігання.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року у справі № 916/4060/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ» про забезпечення позову від 23.04.2024 року вх. №2-689/24 задоволено частково, накладено арешт на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019, укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41; заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-яким способом дії з вантажем концентратом ільменітовим насипом у кількості 23946,7 метричних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на відкритій складській площадці у морському порту Чорноморськ, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.2019 р., укладеного з РВ ФДМУ по Одеській області, за адресами: Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 24, вул. Сухолиманська, 39, вул. Сухолиманська, 41, в т.ч. направлені на розпорядження вантажем (відчуження, передача у користування та/або володіння іншим особам тощо) з метою переходу права власності/інших майнових прав на вантаж. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Зі вказаною вище ухвалою відповідач-2 не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У низці постанов, Верховний Суд неодноразово зазначав, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997 року) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, або кошти на рахунках можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.

Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В той же час, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто, крім того, що суд має дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, також об`єктом дослідження має бути така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 року у справі № 905/448/22, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 21.05.2020 у справі № 906/20/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20).

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За вимогами п. 3 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернула увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Також звернуто увагу на таке: «Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог»

Також, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 зазначив, що "… виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Здійснивши аналіз заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ» про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на вантаж концентрат ільменітовий насипом у кількості 23 946,7 метриних тонн, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником доведено наявність достатньо обґрунтованого припущення, що вантаж, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на момент звернення із вказаною заявою, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, а тому, існують правові підстави для задоволення поданої заяви шляхом накладення арешту на вантаж у кількості 23 946,7 метриних тонн, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та знаходиться на зберіганні на відкритий складський площадці у морському порту Чорноморськ та перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ», з чим погоджується апеляційний господарський суд, з огляду на таке.

Так, судовою колегією з матеріалів оскарження ухвали встановлено, що предметом позову позивача (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог від 23.04.2024) є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за надані позивачем послуги зі зберігання 23 946,7 мт ільменіту, який належить ІММСО TRADE РТЕ LTD., протягом червня 2021 року, серпня 2021 року- січня 2022 року за договором про перевантаження експортних вантажів навалом №1910/2020 від 19.10.2020.

Підставами позову є порушення відповідачами зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг зі зберігання вантажу протягом червня 2021 року, серпня 2021 року - січня 2022 року на відкритій складській площадці, що орендується позивачем у морському порту Чорноморськ, які були надані відповідно до договору №1910/2020 від 19.10.2020.

Отже, між сторонами існує реальний спір, який виник у зв`язку з тим, що позивач, за його посиланнями, на виконання змішаного договору про перевантаження експортних вантажів навалом від 19.10.2020 № 1910/2020, яким передбачено, зокрема, зберігання вантажу за плату, з 01.06.2021 по 31.01.2022, надав Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD», від імені якої діяв комерційний агент в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ФАВОРИТ», послуги зі зберігання належного Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» вантажу (концентрат ільменітовий насипом у кількості 23946,7 метричних тонн). Власник вантажу не оплачує вартість зберігання ільменіту, вважаючи, що не замовляв у позивача такі послуги, оскільки вантаж спочатку був переданий на зберігання правоохоронними органами як речовий доказ, а потім заарештований в рамках кримінального провадження. В результаті цього майно вибуло з володіння власника, тому Компанія «IMMCO TRADE PTE. LTD» не може розпоряджатись ним. При цьому Компанія «IMMCO TRADE PTE. LTD» вказує, що правоохоронними органами вантаж передано на відповідальне зберігання ДП «АМПУ», а не Товариству з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ». Позивач, у свою чергу, зазначає, що вантаж до теперішнього часу знаходиться на орендованій ним у держави земельній ділянці. Жодного відношення до цього товару ДП «АМПУ» не має, ним не цікавиться, натомість позивач зберігає ввірений йому вантаж, тому цілком правомірно вимагає оплату в розмірі 8521717,16 грн, а також 2136266,08 грн пені, 128175,96 грн 3% річних, 639941,54 грн інфляційних нарахувань (всього 11 426 100 грн. 74 коп.).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2023 р. по справі № 824/122/23, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.03.2024 р., заяву Акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» задоволено та надано дозвіл на виконання арбітражного рішення на території України, а також постановлено видати виконавчий лист на виконання арбітражного рішення.

Зі змісту Постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №8241122/23 вбачається, що Арбітражним рішенням встановлено невиконання «IМMCO TRADE РТЕ. LTD» своїх зобов`язань з оплати вартості ільменітового концентрату вагою 23599,6 мт., який був поставлений Акціонерним товариством «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» на підставі контракту №001/1-21 від 11.01.2021.

Звернення Акціонерним товариством «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» із заявою про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення на території України обґрунтовано тим, що майно «ІММСО TRADE РТЕ. LTD» у вигляді концентрату ільменітового, вагою 23599,6 мт, перебуває на складських майданчиках Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ», що підтверджується також листом-відповіддю Адміністрації морського порту «Чорноморськ» (стор. 3 ухвали Київського апеляційного суду від 13.11.2023, стор.2 Постанови Верховного суду від 21.03.2024), складські майданчики передані у довгострокову оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ».

Крім того, під час розгляду справи №824/122/23 судами встановлені обставини, пов`язані з відсутністю у Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD», на території України офіційного представництва, відкритих банківських рахунків або іншого майна, окрім ільменіту, який наразі зберігається на відкритій складській площадці Позивача у морському порту Чорноморськ, а також у рамках провадження по справі № 824/122/23, судами розглядалося питання про надання Акціонерному товариству «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021, яким відмовлено у позові Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» до Акціонерного товариства Об`єднана гірнично-хімічна компанія» про розірвання контракту № 001/1-21 від 11.01.2021 р. (за цим контрактом до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» перейшло право власності на вантаж) та задоволено зустрічний позов Акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» до Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» про стягнення заборгованості за контрактом у розмірі 4113856,21 дол. США, з яких 3690600,00 дол. США вартості ільменіту.

Тобто, на сьогоднішній день існують обґрунтовані ризики того, що майно, яке є у компанії «ІММСО TRADE РТЕ LTD» на території України (ільменіт), може зменшитись за кількістю на момент прийняття та виконання рішення у справі №916/4060/23 на користь позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у разі незастосування заходу забезпечення позову у вигляді арешту вантажу до вирішення спору по суті, у позивача однозначно можуть виникнуть труднощі при виконанні майбутнього рішення суду у справі №916/4060/23 у разі задоволення його позовних вимог.

З огляду на наведене, відповідні заходи забезпечення позову, заявлені заявником, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, судова колегія вважає, що позивачем, відповідно до вимог процесуального закону належним чином обґрунтовано припущення, що вантаж, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитися за кількістю на момент виконання рішення, оскільки при виконанні арбітражного рішення МКАС при ТПП України від 30.12.2022 р. по справі № 175/2021 на території України стягнення буде направлено саме на вантаж, який належить Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» та зберігається на відкритій складській площадці, яка орендується позивачем у морському порту Чорноморськ.

Отже, судова колегія зазначає, що існування зазначених обставин підтверджує об`єктивні причини для заявника вважати, що позичальником рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, виконуватися не буде, тобто, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже виконання такого рішення полягатиме саме у виконанні відповідачем грошових зобов`язань перед заявником при відсутності у нього таких коштів та іншого майна на території держави Україна.

З огляду на вказане, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції, викладений в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову таким, що постановлено з дотриманням вимог процесуального закону та норм матеріального права.

Крім того, судова колегія наголошує, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про накладення арешту на вантаж, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. При цьому, арешт на вантаж, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше можливе звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову і відсутності у відповідача грошових коштів.

Разом з тим, вказаний обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишається у володінні власника, а відповідач буде лише обмежений можливістю розпоряджатися вантажем, на якій накладено арешт.

Можливість накладення арешту на вантаж, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для заявника додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та він отримає задоволення своїх вимог.

До того ж, апелянтом взагалі не зазначено про наявність у нього грошових коштів та іншого майна для можливості виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог по даній справі.

Стосовно доводів апелянта щодо невідповідності формулювання ухвали про заборону вчиняти «будь-які дії з вантажем» колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 03.05.2022 у справі № 906/781/21 визначено, що, постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

При цьому, ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову від 25.04.2024 року у справі №916/4060/23 заборонено вчиняти будь-яким способом дії з вантажем, в т.ч. направлені на розпорядження цим майном (відчуження, передача у користування та/або володіння іншим особам тощо) з метою переходу права власності/ інших майнових прав на вантаж.

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову, якою частково задоволено щодо цієї вимоги заява позивача, суд першої інстанції точно визначив, які саме дії забороняється вчиняти з арештованим вантажем, а саме дії, які направлені на розпорядження вантажем з метою переходу права власності / інших майнових прав на нього, обмеживши широке коло заборон, заявлене останнім до суду. Тому таке відповідає процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про те, що ухвала про забезпечення позову вступає у пряме протиріччя з процедурами виконавчого провадження, оскільки матеріалами оскарження ухвали підтверджується, а сторонами не заперечується, що власником вантажу, на який накладено арешт, є саме Компанія «IMMCO TRADE PTE. LTD», а вжиті заходи забезпечення позову за ухвалою про забезпечення не встановлюють жодних заборон для АТ «ОГХК», який може у встановленому законом порядку звернутися до виконавця задля примусового виконання Арбітражного рішення і ухвали Київського апеляційного суду від 13.11.2023 у справі №824/122/23. Доказів наявності на момент прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції виконавчого провадження щодо саме цього майна апелянтом не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Отже, вжитими заходами забезпечення позову за ухвалою про забезпечення позову були обмежені права і охоронювані законом інтереси власника вантажу Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» а не АТ «ОГХК», який не є власником цього майна.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції неправомірно накладено арешт на вантаж, який є речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000120 від 05.02.2021 року, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі №761/5409/22 було скасовано арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.08.2021 (справа №991/5758/21) у кримінальному провадженні №62021000000000120 від 05.02.2021 року і повернуто вантаж у володіння компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» .

Вантаж фізично перебуває на території відкритої складської площадки у морському порту Чорноморськ, яка орендується Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ РИСОІЛ».

Отже, колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено суду, що оскаржувана ухвала суперечить ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі №761/5409/22. Тому доводи апелянта викладені в апеляційної скарги з цього приводу також відхиляються колегією суддів, як неналежні.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що його посилання на розгляд справи по суті на теперішній час не приймаються, оскільки апеляційний перегляд ухвали здійснюється за обставинами, наявними на момент її постановлення, а не момент розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову у справі №916/4060/23, з огляду на що вказана ухвала не потребує скасування, оскільки постановлена з дотриманням вимог процесуального закону та норм матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» Chiat Road Singapore такою, що не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову у справі №916/4060/23 не потребує скасування з наведених вище підстав, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 136, 137, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Компанії «IMMCO TRADE PTE. LTD» Chiat Road Singapore на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову у справі №916/4060/23 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.04.2024 року про забезпечення позову у справі №916/4060/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 17.06.2024 року.

Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Я.Ф. Савицький