Рішення

від 18.06.2024 по справі 904/1961/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1961/24за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Мамедової Юлії Володимирівни, м. Дніпро

про відшкодування збитків

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мамедової Юлії Володимирівни про стягнення заборгованості за договором № 229 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 станом на 18.04.2024 у розмірі 115 355, 97 грн, з яких: основний борг за період з 01.12.2023 по 18.04.2024 у розмірі 77 552, 18 грн, нфляційні втрати за період з 27.02.2024 по 02.05.2024 у сумі 337, 18 грн, 3% річних за період з 26.03.2024 по 02.05.2024 у сумі 241, 56 грн, пеня відповідно до п. 7.1 договору у розмірі 29 469, 83 грн, штраф відповідно до п. 7.2 договору у розмірі 7 755, 22 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 07.05.2024 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49082, м. Дніпро, вул. Передова, буд. 467.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

06.06.2024 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 07.05.2024, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 229 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 11.09.2020 в частині оплати за користування майданчиком для паркування.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

11.09.2020 року між Комунальним підприємством «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради правонаступником якого є Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі позивач, Балансоутримувач) та Фізичної особи-підприємця Ненарочкіної (в подальшому Мамедова) Юлії Володимирівни (далі відповідач, Оператор) укладено договір «Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» № 229 ОП (далі Договір).

10.02.2021 рішенням Дніпровської міської ради № 6/3 «Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради та її виконавчих органів», пунктом 9.24 прийнято, реорганізувати КП «Дніпротранскомплекс» ДМР, КП «Дніпродорсервіс» ДМР та КП «Міські причали» ДМР шляхом їх приєднання до КП «Міськавтопарк» ДМР та змінити найменування новоствореного комунального підприємства на Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради.

Згідно пункт 1.1. Договору Балансоутримувач надає Оператору право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою:

- м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка, в районі буд № 55 (по вул. 20-річчя Перемоги) (надалі майданчик для паркування):

- площа майданчика: 172, 5 кв. м;

- кількість машино-місць: 15;

- кількість пільгових місць: 2;

- дні роботи: щоденно;

- час роботи: з 20.00 до 08.00.

Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування 149, 5 кв. м (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.16 цього Договору).

Згідно пунктом 1.2 Договору майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію Оператору з моменту підписання Сторонами одночасно Договору та акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до вимог п. 2.2.14 Договору, Відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі перерахувати Балансоутримувачу плату за користування майданчиком для паркування.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що сума річної плати за організацію та експлуатацію майданчика для паркування, яка підлягає сплаті складає 202 310 грн.

Оператор щомісячно сплачує Балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату в розмірі 16 859, 17 грн.

Згідно умов пункту 4.3, 4.4 Договору, визначена в п. 4.1. договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок Балансоутримувача, визначений у реквізитах цього Договору. Визначена в п. 4.2. Договору плата сплачується Оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Відповідно до пункту 4.5 Договору нарахування плати починається з дня підписання цього Договору і закінчується в день припинення дії цього Договору.

Пунктом пунктом 4.6 Договору визначено, що оператор при підписанні Договору протягом 3 (трьох) робочих днів вносить на поточний рахунок Балансоутримувача плату в розмірі, визначеному п. 4.2 цього Договору, яка є оплатою за перший місяць користування майданчиком для паркування. Плата за кожний наступний місяць користування майданчиком для паркування здійснюється у строки, встановлені п. 4.4. цього Договором.

Сплата збору до місцевого бюджету здійснюється шляхом перерахування Оператором за місця для паркування до органів Державної фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (пункт 4.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування (пункт 10.1 договору).

11.09.2020 позивач передав Фізичній особі-підприємцю Ненарочкіній Юлії Володимирівни майданчик для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі від 11.09.2020.

В подальшому 27.05.2023 Фізична особа-підприємець Ненарочкіна Юлія Володимирівна змінила прізвище на Мамедова Юлія Володимирівна, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Листом від 29.03.2024 за № 25/25-9 Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради повідомило Фізичну особу-підприємця Мамедову Юлію Володимирівну про заборгованість станом на 18.04.2024 по сплаті коштів Балансоутримувачу по виконанню договірних відносин у розмірі 76 990, 21 грн за період з 01.12.2023 по 17.04.2024 за договором № 229 ОП від 11.09.2020 та про розірвання договору з 18.04.2024 в односторонньому порядку відповідно до пункту 3.1.4 договору.

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради посилається на те, що Фізичною особою-підприємцем Мамедовою Юлією Володимирівною не здійснювалась своєчасна оплата за користування майданчиком для паркування, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 77 552, 18 за період з 01.12.2023 по 18.04.2024.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу за період з 01.12.2023 по 18.04.2024 у розмірі 77 552, 18 грн, позивач просить суд стягнути інфляційні втрати за період з 27.02.2024 по 02.05.2024 у сумі 337, 18 грн, 3% річних за період з 26.03.2024 по 02.05.2024 у сумі 241, 56 грн, пеня відповідно до п. 7.1 договору у розмірі 29 469, 83 грн, штраф відповідно до п. 7.2 договору у розмірі 7 755, 22 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо суми основного боргу

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору організації та експлуатації майданчика для паркування, строк його дії, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача плату за використання майданчика для паркування 77 552, 18 грн за період з 01.12.2023 по 18.04.2024.

З урахуванням приписів пунктів 4.1, 4.4 договору, строк оплати є таким, що настав.

Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором у сумі 77 552, 18 грн, відповідач доказів оплати за користування майданчиком для паркування у розмірі 77 552, 18 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 77 552, 18 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми пені та шрафу

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2 договору).

Плата, зазначена у пунктах 7.1, 7.2 договору не звільняє від обов`язку щодо виконання щодо зобов`язань за цим договором (пункт 7.4 договору).

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеню у розмірі 29 469, 83 грн за період з 26.03.2024 по 02.05.2024 та штраф у розмірі 7 755, 22 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статі 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України) у розмірі 2 305, 38 грн (за заявлений позивачем до стягнення період з 26.03.2024 по 02.05.2024).

Розмір штрафу позивачем розраховано правильно.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Таким чином, позовні вимоги в частині пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 305, 38 грн, а в частині штрафу в розмірі 7 755, 22 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 27 164, 45 грн слід відмовити.

Щодо суми інфляційних втрат та 3 % річних

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 337, 18 грн за березень 2024 року та 3% річних у сумі 241, 56 грн за період з 26.03.2024 по 02.05.2024.

За змістом статей 524, 533 - 535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконано його грошове зобов`язання перед позивачем із оплати за користування майданчиком для паркування у розмірі 77 552, 18 грн, у позивача виникло право на нарахування відповідачу інфляційних втрат і 3% річних та відповідно право вимоги їх сплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 241, 56 67 грн та інфляційних втрат у розмірі 337, 18 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 851, 96 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 23357437) основний борг у розмірі 77 552, 18 грн, інфляційні втрати в розмірі 337, 18 грн, 3% річних у розмірі 241, 56 грн, пеню в розмірі 2 305, 38 грн, штраф у розмірі 7 755, 22 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 851, 96 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко