Ухвала

від 18.06.2024 по справі 904/1733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1733/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929", м. Дніпро

до Товариства з обежеменою відповідальністю "Трейд Агростандарт", м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 929" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обежеменою відповідальністю "Трейд Агростандарт", в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Агростандарт» оформити та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП 929» належним чином оформлені наступні акти приймання-передачі товару у відповідності до вимог чинного законодавства з проставленням печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД АГРОСТАНДАРТ»:

- акт приймання-передачі товару № ТА-02-12-1 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 02.12.2023 Відповідно до акту ТОВ «ТРЕЙД АГРОСТАНДАРТ» передав ТОВ «АТП 929» 851,390 тон олії соняшникової на суму 21 114 472 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-1 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 10.01.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 361,400 тон олії соняшникової на суму 9 360 260,00 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-3 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 17.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 58,500 тон олії соняшникової на суму 1 219 140 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-4 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 17.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 57,900 тон олії соняшникової на суму 1 206 636 грн.

- акт приймання-передачі товару № ТА-5 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 17.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 58.650 тон олії соняшникової на суму 1 222 266 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-6 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 17.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 58,650 тон олії соняшникової на суму 1 347 306 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-7 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 17.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 59,250 тон олії соняшникової на суму 1 234 770 грн.

- акт приймання-передачі товару № ТА-8 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 21.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 57,900 тон олії соняшникової на суму 1 206 636 грн;

- акт приймання-передачі товару № ТА-9 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 21.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 63,550 тон олії соняшникової на суму 1 324 382 грн.

- акт приймання-передачі товару № ТА-10 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 21.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 57.750 тон олії соняшникової на суму 1 203 510 грн.

- акт приймання-передачі товару № ТА-11 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 24.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 60,750 тон олії соняшникової на суму 1 266 030 грн.

- акт приймання-передачі товару № ТА-12 за договором комісії № 261023 від 26.10.2023. Акт приймання передачі сформовано 24.02.2024 Відповідно до акту ТОВ «Трейд Агростандарт» передав ТОВ «АТП 929» 54,900, тон олії соняшникової на суму 1 144 116 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" залишено без руху.

07.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Представники сторін 03.06.2024 в судове засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче засідання відкладено до 18.06.2024.

В судове засідання 18.06.2024 представники сторін не з`явились.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись статтями 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" до Товариства з обежеменою відповідальністю "Трейд Агростандарт" про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.І. Ярошенко