Рішення

від 13.06.2024 по справі 908/746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/74/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 Справа № 908/746/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Лисенко К.Д.

За участю представників учасників справи:

від прокурора Тронь Г.М., службове посвідчення № 075790 від 01.03.2023

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/746/24

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НН (вул. Курузова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69124)

про зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача

19.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 53-98-2189вих-24 від 15.03.2024) Виконувача обов`язків керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі: позивач - Запорізька міська рада до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НН про зобов`язання відповідача повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0230 загальною площею 0,1380 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6, вартістю 12271659,0 грн.

Позов обґрунтовано закінченням 11.06.2019 строку договору оренди землі від 09.04.2009.

Будь-яких пояснень від Запорізької міської ради щодо позову не надійшло.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов не надходив. Останнім днем строку для подання відзиву було 15.04.2024.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/746/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/746/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2024.

Ухвала від 25.03.2024 вручена відповідачу 30.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 23.04.2024, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, приймаючи до уваги строки поштового пробігу кореспонденції, можливого ненадходження відзиву з причин поштової затримки в умовах воєнного стану, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 24.06.2024 включно, підготовче засідання відкладено на 28.05.2024.

Ухвала від 23.04.2024, що надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.06.2024; учасники справи повідомлені про призначення судового засідання. Відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали від 28.05.2024 на його поштову адресу. Учасники справи в судове засідання не викликалися.

У судове засідання 28.05.2024 з`явився представник прокуратури Представники позивача та відповідача не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути справу по суті на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами, за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 13.06.2024 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

09.04.2009 між Запорізькою міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю НН (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, за умовами якого (пункти 1, 2, 14) орендодавець, відповідно до рішення 28 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 64/38 від 24.12.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1380 га, для розташування торгівельного комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6.

Згідно з п.п. 3, 4 договору, земельна ділянка вільна від забудови, інші об`єкти інфраструктури відсутні.

За умовами п. 19, передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладається строком на десять років.

У п. 20 сторони встановили, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець, відповідно до п. 30 договору, зобов`язаний після закінчення строку договору оренди землі, договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані.

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору (п.п. 33, 34).

Даний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.06.2009 за № 040926100989.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки загальною площею 0,1380 га, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано орендодавцем і орендарем.

У матеріалах справи наявний акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням Господарського суду запорізької області від 10.04.2018 у справі № 908/2631/17 позов Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю НН про внесення змін до договору оренди землі від 09.04.2009, зареєстрованого 11.06.2009 за № 040926100989, задоволений повністю. Внесено зміни до Договору оренди землі від 09.04.2009, укладеного між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ: 04053915) та Товариством з обмеженою відповідальністю НН (69124, м. Запоріжжя, вул. Курузова, буд. 9, код ЄДРПОУ: 33211070), зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 червня 2009 за № 040926100989, а саме:

- змінено пункт 5 Договору, виклавши його в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 806 510 грн. (шість мільйонів вісімсот шість тисяч п`ятсот десять) грн. 79 коп. в цінах 2017 року;

- змінено пункт 9 Договору, виклавши його в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 204195 (двісті чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 32 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2017 року.

Відповідно висновку про вартість до звіту № 1303/01 від 13.03.2024, складеного ТОВ «Центр оцінки «Епос», ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1380 га, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, становить 12271659,00 грн.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 29.02.2024), додаткові угоди (договори) про продовження строку дії договору оренди землі від 11.06.2009 № 040926100989 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, не укладались та не реєструвались.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (запит від 29.02.2024), суб`єктом речового права на земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, значиться ТОВ «НН» (відповідач).

Відповідно листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.01.2024 № 852/5/08-01-04, відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДПС у Запорізькій області за земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, плата за землю за 2019 декларувалась ТОВ «НН». За 2020-2023 роки звітність не надавалась, станом на 19.01.2024 рахується податкова заборгованість по платі за землю в розмірі 238875,12 грн.

Як вказано в листі Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.09.2023 № 10656/03.3-20/03, земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, до земель Запорізької міської ради за актом приймання-передачі не поверталась.

5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно матеріалів справи, Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області зверталася з листами від 09.06.2023, від 16.01.2024 до міської ради, вказуючи про закінчення договору оренди землі з кадастровим номером 2310100000:04:036:0230 та неповернення земельної ділянки з користування.

Як вказано в листах Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.09.2023 № 10656/03.3-20/03, від 07.02.2024 № 00983/03.3-20/03 земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:04:036:0230, до земель Запорізької міської ради за актом приймання-передачі не поверталась. Запорізькою міською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо повернення вказаної земельної ділянки не вживались та вживатись не плануються.

Як встановлено судом, Запорізькою міською радою не укладено з відповідачем додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, а також не здійснювалося будь-яких заходів з метою повернення земельної ділянки, власником якої є територіальна громада в особі Запорізької міської ради. Протилежного матеріали справи не містять.

У матеріалах справи міститься повідомлення від 11.03.2024 вих. № 53-98-2023вих-24, адресоване позивачу, щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.

Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда земельної ділянки регламентується спеціальними нормами законодавства, яким є Закон України "Про оренду землі". Норми даного Закону є імперативними та прямо вказують правила поведінки суб`єктів а отже, є обов`язковими до виконання сторонами правовідносин.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 11.06.2019), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно ст. 31 цього Закону, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Здійснивши системний аналіз наданих учасниками справи доказів та враховуючи положення Закону України Про оренду землі, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 09.04.2009 припинив свою дію за закінченням строку, на який його було укладено 11.06.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача з листом щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, проєкт відповідної додаткової угоди не складався та позивачу не передавався. Повідомлення відповідача, як орендаря, щодо переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в матеріалах справи відсутнє та учасниками справи не надано.

Судом встановлено, що після закінчення строку договору оренди землі -11.06.2019, ТОВ «НН» продовжує користуватися земельною ділянкою без законних на те підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами правомірність та законність користування земельною ділянкою площею 0,1380 га з кадастровим номером 2310100000:04:036:0230, яка розташована у м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6, після закінчення строку договору оренди землі від 09.04.2009.

Згідно ст. 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відтак, чинним законодавством та умовами договору оренди землі від 09.04.2009 (пункт 20) визначено правові наслідки, які настають після припинення договору оренди землі.

Крім того, пунктом 34 договору оренди визначено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачу матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі.

7. Судові витрати

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 3028,00 грн. за подання позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю НН (вул. Курузова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69124, код ЄДРПОУ 33211070) повернути Запорізькій міській раді (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:036:0230 загальною площею 0,1380 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 6, вартістю 12 271 659,0 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НН (вул. Курузова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69124, код ЄДРПОУ 33211070) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 18 червня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко