Рішення

від 24.05.2024 по справі 908/784/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/55/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024 Справа № 908/784/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222, код ЄДРПОУ 42038529; електронна пошта: svetoley31@gmail.com)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (вул. Блакитна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 37167460; електронна пошта: maruha@demz.org)

про стягнення 37 791,97 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" про стягнення 37 791,97 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу №908/784/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/784/23 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/55/24. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 19.04.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

24.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором про відступлення права вимоги від 04.10.2023 в сумі 30 000,00 грн. Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 1 654,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 6 137,45 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 205, 509, 510, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 181 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

15.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до суду від керівника ТОВ "Запорізький тепло-енерго проект" Білоус Г.Б. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зазначивши, що ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 про відкриття провадження у справі №908/784/24 підприємство отримало 09.04.2024 та посилаючись на п.1 ч.1 ст.42 ГПК України, у зв`язку з тим, що копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами станом 13.04.2024 відповідач не отримував, просить суд надати для ознайомлення матеріали господарської справи №908/784/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Варта Дніпровський регіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» про стягнення 37 791,97 грн. в електронному вигляді.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області керівника ТОВ "Запорізький тепло-енерго проект" Білоус Г.Б. додано як учасника справи №908/784/24 та надано доступ до матеріалів справи в електронному вигляді.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позовну заяву з відповідними додатками до неї позивачем направлено на юридичну адресу відповідача: вул. Блакитна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69013, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.03.2024 та поштовою накладною №6909609682507 від 13.03.2024.

Однак, до матеріалів справи від ТОВ "Запорізький тепло-енерго проект" відзиву на позовну заяву у письмовому або в електронному вигляді не надійшло.

Разом з тим, 16.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до суду від ТОВ "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" надійшла письмові відповідь на відзив, в якій зазначено, що ознайомившись із відзивом на позовну заяву вважає за необхідне пояснити, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: стягнення основної суми боргу в розмірі 30 000,00 грн. З іншими вимогами не згоден повністю та просить в їх задоволенні відмовити. Позивач зазначив, що позовна заява 13.03.2024 була направлена до суду та відповідачу. 20.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» про стягнення 37 791,97 грн. Відповідачем сплачена основна заборгованість в сумі 30 000,00грн., що підтверджується наданою відповідачем платіжною інструкцією №8864 від 21.03.2024. Однак в порушення умов Договору оплата за поставлений товар за Договором поставки №16/09-2021 від 16.09.2021 проведена з порушенням строків оплати. Отже, оскільки зобов`язання з оплати товару виконані з порушенням строків оплати відповідач є таким, що допустив порушення зобов`язання, тому позивачем обґрунтовано нараховані 3% річних від простроченої суми заборгованості та індекс інфляції за весь час прострочення. Також зазначив, що майже два роки позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про оплату існуючої заборгованості. 04.10.2023 року був укладений договір про відступлення права вимоги. Сторони підтвердили залишок заборгованості покупця перед постачальником станом на 04.10.2023 в розмірі 30 000,00 грн., але борг не був сплачений. 07.02.2024 позивачем на адресу відповідача направлена претензія. Відповіді або пропозицій щодо сплати заборгованості позивач не отримував, а отже оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то витрати, пов`язані з оплатою судового збору, позивач просить суд покласти на відповідача. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 654,52 грн., індекс інфляції в сумі 6 137,45 грн. та судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №16/09-2021, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п. 1.3. цього Договору (надалі «продукція»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Згідно пункту 4.5. договору оплата за кожну партію Продукції, здійснюється в розмірі 100% її вартості протягом 30 банківських днів з дати поставки партії Продукції.

На виконання умов вказаного договору Постачальник передав Покупцю Товар на суму 377 832,24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Однак, в порушення умов договору оплата за поставлений товар відповідачем здійснена частково в сумі 347 832,24 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ТОВ «Лайт системс».

У позові позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» орендувало приміщення на території м. Херсону за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169. З початком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану у підприємства був відсутній доступ до власних офісних/складських приміщень за вказаною адресою, де знаходились первинні та інші документи підприємства.

Представниками окупаційної влади (військовими рф) був повністю заблоковано доступ до складських/офісних приміщень підприємства та по цьому факту відкрито та зареєстроване кримінальне провадження, що підтверджується листом Херсонської окружної прокуратури Херсонської області від 19.10.2022 за вих. №55-7677вих-22.

У зв`язку з викладеним, ТОВ «Лайт системс» втрачені наступні видаткові накладні №Л_002655 від 01.12.2021 на суму 489,91 грн. (сплачено); №Л_002738 від 13.12.2021 на суму 1 257,98 грн. (сплачено); №Л_002761 від 16.12.2021 на суму 2 592,18 грн. (сплачено); №Л_002769 від 16.12.2021 на суму 84,06 грн. (сплачено); №Л_002809 від 22.12.2021 на суму 3 720,00 грн. (сплачено); №Л_002822 від 22.12.2021 на суму 3 981,12 грн. (сплачено); №Л_000072 від 20.01.2022 на суму 8 892,25 грн. (сплачено). Відповідач відмовляється повторно підписувати вищевказані видаткові накладні.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» (далі - Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» (далі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» (далі - Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно з п.1.1. договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за Договором поставки №16/09-2021 від 16.09.2021 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Новий кредитор повністю одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором в сумі 30 000,00 грн. та виконання зобов`язань, які можуть виникнути в майбутньому (п.1.2. Договору).

Підписанням цього Договору Боржник підтверджує і не заперечує проти переведення боргу та виконання зобов`язань на дату підписання цього Договору і в майбутньому від Первісного до Нового кредитора (п.2.2. Договору).

Вказаний договір підписаний з трьох сторін та скріплений печатками підприємств.

Судом встановлено, що на момент та шляхом підписання сторонами договору про відступлення права вимоги від 04.10.2023 ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» фактично визнало залишок заборгованості за договором поставки №16/09-2021 від 16.09.2021 року в сумі 30 000,00 грн.

07.02.2024 ТОВ «Торговий дім «Ватра Дніпровський регіон» направило на адресу ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» лист про сплату заборгованості за договором поставки №16/09-2021 від 16.09.2021 року в сумі 30 000,00 грн., а також 3% річних в сумі 1 558,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 993,47 грн. у строк 7 (семи) днів з дати відправлення цієї претензії, на відповідні рахунки підприємства.

Факт направлення вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.02.2024 та поштовою накладною №69096096680941 від 07.02.2024.

Однак, відповіді на вказаний лист позивач від відповідача не отримав.

З відповіді на відзив на позовну заяву від 16.04.2024 вбачається, що позивач зазначив про погашення відповідачем заборгованості в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8864 від 21.03.2024 року.

Судом встановлено, що позовна заява позивачем направлена до суду - 18.03.2024, що підтверджується відбитком штемпеля АТ «Укрпошта» на описі вкладення до цінного листа адресованого Господарському суду Запорізької області та поштовою накладною від 18.03.2024, яка міститься на конверті.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" про стягнення 37 791,97 грн. надійшла до Господарського суду Запорізької області - 20.03.2024.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/784/23.

Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату в сумі 30 000,00 грн. - 21.03.2024, тобто вже після надіслання позивачем позовної заяви до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі №908/784/24 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30 000,00 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов`язання з оплати за отриманий товар виконав, однак з порушенням строків оплати.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 654,52 грн. за період з 11.05.2022 по 11.03.2024 та інфляційні втрати в сумі 6 137,45 грн. за період з травня 2022 по березень 2024.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, надані позивачем зазначає, що розрахунок здійснений з урахуванням строку оплати від останньої поставки за видатковою накладною №Л_000362 від 29.03.2022, за якою враховуючи умови пункту 4.5. договору поставки оплата за кожну партію Продукції, здійснюється в розмірі 100% її вартості протягом 30 банківських днів з дати поставки партії Продукції. Отже саме до 10.05.2022 включно відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунковий період, який позивачем розпочато з 11.05.2022 при здійснені розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, є вірним, та перевіривши вказані розрахунки за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" зазначає, що вони відповідають вимогам чинного законодавства, а тому 3% річних в сумі 1 654,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 6 137,45 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд зазначає, що оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме ним більше ніж два роки не було здійснено оплати за отриманий товар, то відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору незалежно від результатів вирішення спору, покладаються повністю на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (вул. Блакитна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 37167460; електронна пошта: maruha@demz.org) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222, код ЄДРПОУ 42038529; електронна пошта: svetoley31@gmail.com) 3% річних в сумі 1 654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) грн. 52 коп., інфляційні втрати в сумі 6 137 (шість тисяч сто тридцять сім) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3 Закрити провадження у справі №908/784/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький тепло-енерго проект" (вул. Блакитна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69013; код ЄДРПОУ 37167460; електронна пошта: maruha@demz.org) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222, код ЄДРПОУ 42038529; електронна пошта: svetoley31@gmail.com) суми основного боргу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Повне рішення складено: 29.05.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.