Ухвала

від 18.06.2024 по справі 908/1732/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.06.2024 справа № 908/1732/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали заяви № 75 від 11.06.2024 Українського інституту експертизи сортів рослин про вжиття заходів забезпечення у справі № 908/1732/24

за позовом Українського інституту експертизи сортів рослин (вул. Генерала Родимцева, 15, м. Київ, 03041)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Хорка (до перейменування: товариство з обмеженою відповідальністю Оріховський завод сільгоспмашин) (Південне шосе, 81, м. Запоріжжя, 69008)

про стягнення 382800,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 74 від 11.06.2024) Українського інституту експертизи сортів рослин про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Хорка 382800,00 грн., які складаються з 330000,00 грн. вартості неповернутого майна за договором відповідального зберігання № 283-23 від 21.11.2023, 29700,00 грн. пені та 23100,00 грн. штрафу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 справу № 908/1732/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Разом з позовом Українським інститутом експертизи сортів рослин подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову 382800,00 грн., які обліковуються на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Хорка, п/р НОМЕР_1 в АТ «УКРГАЗБАНК».

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову у справі № 908/1732/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що відповідач втратив державне майно, пообіцяв відшкодувати вартість до 06.02.2024, але не виконав зобов`язання та перестав виходити на зв`язок, уникає будь-якого спілкування та змінив назву без попередження позивача. Відповідно до інформації з електронного реєстру відповідач уклав три договори продажі товару, але по двох із них вже справи розглядаються судом через невиконання зобов`язань відповідачем (справи № 908/606/24, № 908/530/24). На думку позивача, це свідчить, що ТОВ Хорка (ТОВ Оріховський завод сільгоспмашин) укладає угоди з метою їх невиконання. Українським інститутом експертизи сортів рослин заявляються вимоги майнового характеру про стягнення збитків, спричинених незбереженням відповідачем державного майна, грошова сума, яка підлягає поверненню є дуже значною, у зв`язку з чим є велика ймовірність, що виконання рішення буде здійснюватися за рахунок грошових коштів та майна відповідача. Зважаючи на очевидну недобросовісність відповідача, про що свідчить грубе невиконання взятих на себе зобов`язань по збереженню майна та відшкодуванню вартості втраченого майна, повне ігнорування вимог, позивач вважає, ще виконати рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів без вжиття заходів забезпечення позову не лише утруднить виконання рішення суду, а, скоріше за все, зробить це неможливим.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В той же час, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Посилання у заяві на невиконання відповідачем зобов`язань за договором відповідального зберігання № 283-23 від 21.11.2023 щодо схоронності майна та повернення його на вимогу поклажодавця, а також невідшкодування вартості втраченого майна в якості обґрунтування підстав для забезпечення позову, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача майнових/грошових зобов`язань перед позивачем, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договорами стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду суду у даній справі.

Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Також суд зауважує, що наявність господарських спорів, де відповідачем виступає ТОВ Оріховський завод сільгоспмашин (справи № 908/606/24, № 908/530/24), не є свідченням вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання перед позивачем.

Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого Українським інститутом експертизи сортів рослин заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення ТОВ Хорка (ТОВ Оріховський завод сільгоспмашин) будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Українського інституту експертизи сортів рослин про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн. відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Українському інституту експертизи сортів рослин у забезпеченні позову у справі № 908/1732/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 18.06.2024

Суддя В.В. Левкут