Рішення

від 10.06.2024 по справі 161/4858/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4858/24

Провадження № 2/161/2132/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 червня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Гриня О. М.,

за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,

представників позивача: адвоката Стретович І. С., Федько В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» про стягнення компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ВАТ «Волиньрибгосп» про стягнення компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Волиньрибгосп» на посаді головного рибовода на підставі контракту, який діяв з 03 серпня 2005 року до 31 грудня 2012 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2013 року (справа № 0308/17526/12) ухвалено зобов`язати ВАТ «Волиньрибгосп» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до п. 3.1 контракту за час роботи на посаді головного рибовода за період роботи з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно в розмірі 313081,39 гривень. Вказане рішення суду відповідач не виконав, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 виплачена не була. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2017 року (справа № 161/6299/17) ухвалено стягнути з ВАТ «Волиньрибгосп» у користь ОСОБА_1 компенсацію у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати за період роботи на посаді головного рибовода ВАТ «Волиньрибгосп» з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно в розмірі 331639,18 гривень та за період роботи з квітня по серпень 2012 року в розмірі 16207,92 гривень, а всього 347847,10 гривень. Ця компенсація порахована судом станом на квітень 2017 року. А тому, позивач звертається про стягнення компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати за період з травня 2017 року по дату подання позову.

На обґрунтування вимоги позову про стягнення моральної шкоди, представник позивача зазначає, що рішеннями суду достовірно підтверджено порушення відповідачем законних прав ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати, внаслідок чого звичний уклад життя позивача було порушено. Невиплата заробітної плати завдає позивачу моральних страждань, адже йому довелось докладати зусиль для знаходження джерел отримання доходу, забезпечення утримання себе та сім`ї. Також позивач переживав щодо необхідності звернення до суду за захистом своїх прав. Тривала затримка у виплаті заробітної плати є принизливою для позивача. Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, тяжкість вимушених змін у житті, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень.

На підставі наведеного позивач просить: 1) стягнути з ВАТ «Волиньрибгосп» на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період роботи на посаді головного рибовода ВАТ «Волиньрибгосп» з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно в розмірі 609394,57 гривень та за період роботи з квітня по серпень 2012 року в розмірі 29954,10 гривень, а всього 639348,67 гривень; 2) стягнути з ВАТ «Волиньрибгосп» на користь ОСОБА_1 50000,00 гривень моральної шкоди.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

Право на відзив відповідач не використав та не надав суду заперечень на позов.

10 червня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката СтретовичІ. С. про уточнення позовних вимог. У вказаній заяві представник позивача пояснює, що предметом спору у цій справі є стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період з травня 2017 року по січень 2024 року.

Представники позивача ОСОБА_2 та адвокат Стретович І. С. у судовому засіданні вимоги позову підтримали з підстав, які викладені у позовній заяві, та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачаВАТ «Волиньрибгосп»у судовезасідання нез`явився.Суд неодноразововживав належнихта достатніхзаходів зметою повідомленнявідповідача пророзгляд справи.Зокрема,копію ухвалипро відкриттяпровадження зкопіями матеріалівпозову,а такожсудові повісткивідповідачу надісланозасобами поштовогозв`язку наадресу місцезнаходженняюридичної особи,яка зазначенав Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань,що відповідаєвимогам п.1ч.7та ч.10ст.128ЦПК України.Однак відповідніпоштові відправленняповернулись наадресу судуневрученими адресатуз відміткоюпоштаря «адресат відсутнійза вказаноюадресою».Тож,відповідач єтаким,що належнимчином повідомленийпро розглядсправи,оскільки п.4ч.8ст.128ЦПК Україниднем врученнясудової повісткиє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Наведене свідчить про наявність процесуальних підстав для розгляду цієї справи без участі належним чином повідомленого відповідача.

За згодою представників позивачаберучи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд установив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 до ВАТ «Волиньрибгосп» про стягнення заборгованості по заробітній платі, ухвалено зобов`язати ВАТ «Волиньрибгосп» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до п. 3.1 контракту за час роботи на посаді головного рибовода за період роботи з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно в розмірі 313081,39 гривень (а. с. 14-15).

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2017 року (справа № 161/6299/17) ухвалено стягнути з ВАТ «Волиньрибгосп» в користь ОСОБА_1 компенсацію у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати за період роботи на посаді головного рибовода ВАТ «Волиньрибгосп» з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно в розмірі 331639, 18 гривень та за період роботи з квітня по серпень 2012 року в розмірі 16207,92 гривень, а всього 347847,10 гривень (а. с. 10-12).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що ВАТ «Волиньрибгосп» вищевказані рішення суду не виконує, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 не виплачена. Відповідач такі доводи позивача не спростував, матеріали справи не містять доказів виплати ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі.

Відтак, порушення строків виплати заробітної плати є підставою для виплати позивачу

компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, що регулюється Законом України «Про оплату праці» та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), а саме у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів: пенсії, соціальних виплат, стипендії, заробітної плати (грошового забезпечення тощо).

У відповідності до правового висновку Верховного суду України, викладеної у постанові № 6-131цс12 від 07 листопада 2012 року основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.

Таким чином, основною умовою для виплати компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Судовими рішеннями підтверджено, що у ВАТ «Волиньрибгосп» є заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати, яка станом на день розгляду справи не виплачена.

Відтак, ОСОБА_1 має право на отримання від ВАТ «Волиньрибгосп» компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць ( після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку (а. с. 8) сума компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати за період з травня 2017 року по січень 2024 року становить 639348,67 гривень, з яких 609394,57 гривень компенсація за невиплачену заборгованість заробітної плати в розмірі 296313,18 гривень за період роботи 2005-2011 роки; 29954,10 гривень - компенсація за невиплачену заборгованість заробітної плати в розмірі 15389,16 гривень за період роботи з квітня по серпень 2012 року.

Стороною відповідача не подано контррозрахунку на спростування розрахунку наданого стороною позивача.

За наведеного та враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на своєчасний належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, суд дійшов висновку, що з ВАТ «Волиньрибгосп» на користь позивача необхідно стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 639348,67 гривень.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд враховує таке.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, якою передбачене відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем порушено конституційне право позивача на оплату праці, невиплата заробітної плати протягом тривалого призвело до моральних страждань позивача, які виразились у порушенні звичного життєвого устрою життя, оскільки позивач був фінансово обмежений та не мав змоги задовольнити свої матеріальні потреби та потреби своєї сім`ї.

Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд ураховує характер порушення його прав, тяжкість, істотність і надмірну тривалість вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6ст.141ЦПК України,якщо сторону,на користьякої ухваленорішення,звільнено відсплати судовихвитрат,з другоїсторони стягуютьсясудові витратина користьосіб,які їхпонесли,пропорційно дозадоволеної чивідхиленої частинивимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позову про стягнення моральної шкоди (на 10 % від заявленої до стягнення суми), то з відповідача на користь позивача слід стягнути 121,12 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» в користь ОСОБА_1 компенсацію у зв`язку із порушенням строків виплати з травня 2017 року по січень 2024 року включно заробітної плати за період роботи (з 03 серпня 2005 року по 2011 рік включно) на посаді головного рибовода ВАТ «Волиньрибгосп» в розмірі 609 394 (шістсот дев`ять тисяч триста дев`яносто чотири) гривні 57 коп. та компенсацію у зв`язку із порушенням строків виплати з травня 2017 року по січень 2024 року включно заробітної плати за період роботи за період роботи (з квітня по серпень 2012 року) в розмірі 29954 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 10 коп., а всього компенсацію у зв`язку із порушенням строків виплати з травня 2017 року по січень 2024 року включно у розмірі 639348,67 грн. (шістсот тридять дев`ять тисяч триста сорок вісім гривень 67 коп.).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» в користь ОСОБА_1 121,12 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Волиньрибгосп», (Волинська область, Луцький район, с-ще Рокині, вул. Степова, буд. 1, 45626).

Дата складення повного рішення суду - 17 червня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь

Волинської області