Постанова

від 05.12.2007 по справі 14/411-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/411-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2007 р.                                                           Справа № 14/411-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу              

за позовом:  Каховської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Каховка Херсонської області,

до відповідача-1:  закритого акціонерного товариства "Нове життя", с. Дмитрівка Каховського району Херсонської області,  

до відповідача-2: приватної агропромислової фірми "Інтеграл", м. Коломия Івано-Франківської області,

про  визнання договору недійсним,

за участю представників

позивача: Федченко В.В., завідувач. юр. сектору, дов. № 71/10/10 від 09.01.07 р.,

відповідача-1: на засідання суду не прибув,

відповідача-2: на засідання суду не прибув.

 Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним договір купівлі - продажу від 10 січня 2003 р. укладений між закритим акціонерним товариством "Нове життя"  та приватною агропромисловою фірмою "Інтеграл", з моменту укладення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 48 ЦК УРСР, ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 - III, п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 .

Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням доповнень та уточнень.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористалися своїм правом на участь у вирішенні спору. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представили.

За згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Каховська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач), згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509 -XII, має статус юридичної особи і є органом державної виконавчої влади, що здійснює контрольні функції з питань правильності нарахування та находження податків та інших обов'язкових платежів різних рівнів на території Каховського району та м. Каховки, Херсонської області.

Закрите акціонерне товариство «Нове життя» (надалі –відповідач 1) зареєстроване Каховською районною державною адміністрацією 19.06.1996 р., включено до ЄДРПОУ (ідентифікаційний код - 03784692) та взято на облік як платник податків в Каховській ОДПІ 14.10.1996 р.

10 січня 2003 р. між відповідачем 1 та приватною агропромисловою фірмою "Інтеграл" (надалі - відповідач 2) було укладено договір купівлі - продажу, згідно з яким відповідач 1 продав, а відповідач 2 купив дощувальні машини «Фрегат»у кількості 25 одиниць за ціною 39000 грн.

Вище зазначений договір купівлі - продажу не відповідає вимогам діючого законодавства України, порушує законні права та охоронювані інтереси позивача на першочергове задоволення зобов'язань відповідача 1, перед бюджетом за рахунок його активів, за наступних обставин.

У Державному реєстрі застав рухомого майна 30.11.1999 р. внесено запис про заставу № 31 - 563, який містить дані про податкову заставу відповідача 1 з датою виникнення 20.04.1998 р., про що свідчить витяг реєстратора Інформаційного центру Міністерства юстиції про внесення запису до Державного реєстру застав.

Згідно подання Каховського міськрайуправління Пенсійного фонду від 16.09.2002 року № 7 відповідач 1 мав борг по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі чого йому вручено поштою першу податкову вимогу від 23.10.2002 року № 1/360 на суму 19484,00 грн. та другу податкову вимогу   від 29.04.2003 року № 2/95 від 29.04.2003 року на суму 8288,50 грн.

В березні 2000 р. загальні збори акціонерів відповідача 1 вирішили створити іншу підприємницьку структуру. Створена ліквідаційна комісія у складі керівника відповідача 1 Пузанова О.М. та головного бухгалтера Срібної С.Н.

Станом на день подання даного позову відповідача 1 не ліквідовано, з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій не виключено.

Станом на 10 січня 2003 р. відповідач 1 мав борг зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4878,17 грн. Керівником позивача 12.06.2003 р. прийнято рішення № 122 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Податкова заборгованість не зменшилась, станом на 19.12.2005 р. загальна сума податкового боргу складала 67782 грн. 79 коп.

Вище зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами доданими до даної позовної заяви та постановою Господарського суду Херсонської області від 01 червня 2006 р. та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 р. у справі № 8\121 - АП - 06.

Нормами п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509 -XII передбачено, що податкові інспекції мають право на подання до судів та господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів одержаних ними за такими угодами.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, недійсними визнаються угоди, які не відповідають вимогам закону.

При визнанні угоди недійсною, кожна з сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане за угодою, а при неможливості повернути отримане в натурі -відшкодувати його вартість грошами, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Вказаною нормою встановлені загальні підстави і наслідки недійсності угод, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, застосовується в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.

Інститут податкової застави був ведений для забезпечення інтересів держави щодо своєчасної сплати податків платниками податків, застава тимчасово обмежує права платника податків по розпорядженню своїми активами в період, коли такий платник податків має податковий борг. Право податкової застави на активи відповідача 1 виникло ще на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами»від 04.03.1998 р. № 167\98. Указом передбачено, що з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків перебувають у податковій заставі, відчуження майна та майнових прав може здійснюватись за письмовою згодою органів державної податкової служби.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 - III, припинилась дія вище зазначеного Указу Президента України. Стаття 8 Закону, що регулює відносини у сфері застосування податкової застави набрала чинності з 1 жовтня 2001 р. Підпунктом 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181 - III встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня наступного за останнім днем зазначеного строку. У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2181 - III активи платника податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181 - III термін активи платника податків визначено як кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно з вимогами пункту 8.6 ст. 8 Закону № 2181 - III платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, зобов'язаний письмово узгоджувати з податковим органом, зокрема операції продажу, інших видів відчуження нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна. Виняток становить лише реалізація майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Позивач не надавав згоди на відчуження майна за спірним Договором купівлі-продажу. Станом на день продажу майна за спірним Договором податковий борг відповідача 1 погашений не був. Зупинення податкової застави або звільнення активів відповідача 1 з під податкової застави на момент відчуження майна не відбувалось.

Таким чином, спірний Договір не відповідає вимогам ст. 8 Закону № 2181 –III, і відповідно до ст. 48 ЦК УРСР має бути визнаний недійсним у судовому порядку.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, Каховським міжрайонним прокурором порушена кримінальна справа № 660024-04 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом створення не існуючої кредиторської заборгованості відповідача 1 перед відповідачем, шляхом підробки актів про виконанні роботи по обробці земель 16.06.2004 р. Під час розслідування кримінальної справи 12.08.2004 р. порушено кримінальну справу № 660024\1\ - 04 за фактом заволодіння, шляхом зловживання службовим становищем, майна відповідача 1, за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Організація досудового слідства доручена СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області. Дані обставини підтверджуються листом Прокуратури Херсонської області від 07.06.2006 р. № 07\1-3862-06.

Згідно ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу України, при недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане за угодою, а при неможливості повернути отримане в натурі - відшкодувати його вартість в коштах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Однак, застосування зазначених наслідків недійсності угоди є неможливим, оскільки предмет купівлі-продажу за спірним Договором вибув з володіння відповідача-2.

Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

1.           Позов задовольнити.

2.           Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 10 січня 2003 р., укладений між закритим акціонерним товариством "Нове життя"  та приватною агропромисловою фірмою "Інтеграл", з моменту укладання.

3.          Постанова господарського суду набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

  4.  Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Суддя                                                                                          Ю.В. Гридасов

Дата складення постанови  у  повному  

обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу

    адміністративного судочинства України                                         "10" грудня 2007 р.