Постанова

від 06.12.2007 по справі 9/548-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/548-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2007 р.                            Справа № 9/548-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Державного підприємства Центрального конструкторського бюро "Ізумруд"

до Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області  

про  визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень

За участю представників сторін:

Від позивача - Токар О.Г. - директор (паспорт МО 181475 виданий Комсомольським РВ УМВС України в Херсонській області від 30.07.1996р.); Савченко Ю.П., заступник директора, довіреність №1 від 31.08.2005р.

від  відповідача - Кравченко А.М., юрисконсульт, дов. від 15.05.2007р., Продченко Л.О., дов. від 07.11.2007р.

Суть спору: позивач –ДП ЦКБ “Ізумруд”  звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить  суд визнати протиправним рішення Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області, викладене в листі від 05.09.2007р. №06-17/3706, скасувати і визнати його нечинним  в частині утримання зайво нарахованої та виплаченої з  порушенням п.2 Постанови КМУ від 03.04.93р. №245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій” та ст. 19 Закону України “Про оплату праці” заробітну плату в сумі 3329 грн. з головного бухгалтера Сапаль І.Ф. з подальшим зменшенням відрахувань до державних цільових фондів у сумі 1081 грн.

 Відповідач надав суду письмове заперечення на позовну заяву від 29.10.2007р. №25-15/4644  в якому позовні вимоги не визнає та стверджує, що відповідно до п.5 “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.07 №43, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. Оплата за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт сумісникам з погодинною оплатою праці провадиться при встановленні таким сумісникам нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм.

    Позивач проти доводів відповідача заперечує та надав до матеріалів справи  акти перевірокйого підприємства територіальною державною інспекцією праці у Херсонській області за 2001-2004 роки і КРУ у Херсонській області відповідно до яких факту порушення законодавства  підприємством позивача в частині оплати праці сумісників перевірками, проведеними цими органами  за період 2001-2004р. не встановлено. Дані документи суд долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду.

      23.11.2007р. за №04-454 позивач надіслав до суду  письмове заперечення на відзив відповідача та  стверджує, що посилання  відповідача на ч.2 п. 5  наказу Міністерства праці України №43 від 28.06.1993р. вважає неправомірним, оскільки ч.1 п.5 цього наказу для усіх сумісників встановлено: “Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу”. Оплата праці Сапаль І.Ф. здійснювалась за виконання у повному обсязі робіт покладених на головного бухгалтера посадовою інструкцією. Також позивачем  додатково до матеріалів справи  додано постанову Комсомольського районного суду м.Херсона та ухвалу апеляційного суду Херсонської області по справі №4-258. Дані документи суд долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду.

     Відповідачем  27.11.2007р. подано письмове клопотання  в якому він просить долучити  до матеріалів справи №9/548-АП-07 копію довідки від 25.09.2007р.; копію листа КРУ в Херсонській  області від 25.09.2007р. №06-16/4074; копію листа прокуратури  Херсонської області від 03.10.07 №07/1-4153-07; копію картки повідомлення, дане клопотання суд задовольнив.

      У судовому засіданні 06.12.2007р. позивач подав письмове клопотання  в якому уточнив свої позовні вимоги і просить суд  п.2 заявлених  позовних вимог у позовній заяві  вважати викладеним в редакції: ”Скасувати та визнати нечинним вимоги п.3 листа Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 05.09.2007р. №06-17/3706 про утримання зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати в сумі 3329,00 грн. з головного бухгалтера Сапаль І.Ф. з подальшим зменшенням відрахувань до державних  цільових фондів у сумі 1081,00грн.”. Дане клопотання суд прийняв до розгляду, копію цього клопотання представник позивача вручив представнику відповідача.

      Представник відповідача проти уточнених позовних вимог також заперечує і позовні вимоги не визнає, вважає прийняту вимогу КРУ в Херсонській області відносно позивача  правомірною та такою, що відповідає   чинному законодавству.

   У судовому засіданні 08.11.2007р. розгляд справи відкладався до 11 год. 50 хв. 27.11.2007р. та оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 06.12.2007р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,

В С Т А Н О В И В:

         Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  Кодекс адміністративного судочинства України  визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

      Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

   Положеннями ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

      Предметом позову є оскарження п.3 вимоги  КРУ в Херсонській області №06-17/3706 від 05.09.2007р. в частині утримання зайво нарахованої та виплаченої з порушенням п.2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про роботу за сумісництвом  працівників державних підприємств, установ, організацій” від 03.04.93 №245 та ст. 19 Закону України “Про оплату праці” заробітну плату в сумі 3329,00 грн. з головного бухгалтера Сапаль І.Ф. з подальшим зменшенням відрахувань до державних цільових фондів у сумі 1081,0 грн.

     Таким чином, даний спір має публічно-правовий характер і на нього поширюється дія КАС України. Враховуючи суб'єктний склад оспорюваних правовідносин та положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідно до якого, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі  господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.     

              Матеріали справи свідчать, що відповідачем –Контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства Центрального конструкторського бюро “Ізумруд” за період з 01.01.2005р. по 01.07.2007р., про що складено акт №06-11/30 від 16.08.2007р.

              За фактами  викладених порушень в акті перевірки та на підставі  Закону України від 26.01.1993 “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”  підприємству позивача  було направлено письмову вимогу №06-17/3706 від 05.09.2007р. “Про усунення недоліків та порушень, виявлених плановою ревізією фінансово-господарської діяльності ДП ЦКБ “Ізумруд” за період з 01.01.2005 по 01.07.2007р” пунктом  3 якої ДП ЦКБ “Ізумруд”  зобов'язано утримати зайво нараховану та виплачену з порушенням п.2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій” від 03.04.93 №245 та ст. 19 Закону України  “Про оплату праці” заробітну  плату в сумі 3329,00 грн. з головного бухгалтера Сапаль І.Ф. з подальшим  зменшенням відрахувань до державних цільових фондів у сумі 1081,0 грн.

       Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, за уточненим предметом позову,   з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

       Матеріали справи свідчать, що Сапаль І.Ф. було прийнято на роботу до ДП ЦКБ “Ізумруд” на посаду головного бухгалтера за сумісництвом  на підставі наказу від 02.03.2000р. №06-7/16.

       Позивач стверджує, що  не зважаючи на те, що згідно табелю обліку робочого часу головний бухгалтер відпрацьовувала половину місячної норми робочого часу, всі функції головного бухгалтера підприємства виконувались нею в повному обсязі, згідно з посадовою Інструкцією організації та ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітів, нарахування заробітної плати і оплата праці проводилась за фактично виконані  об'єми роботи.

      Відповідно до положень ст. 102-1 КЗпП  України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

    Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

     Таким чином, заробітна плата за сумісництвом нараховується та виплачується працівникам  на загальних підставах за фактично виконану роботу відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці. Такий висновок повністю кореспондується з положеннями ст.102-1 КЗпП України, ст.19 Закону України “Про оплату праці”, п.2 Постанови КМУ №425 від 03.04.93р. “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій”.  Відповідна  норма зазначена і в наказі Міністерства праці та соціальної політики від 28.06.93р. №43 “Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”.

     Також суд, при вирішенні даного спору,  приймає до уваги ту обставину, що  відповідачем на підставі п.3.1 спільного Наказу Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України від 19.10.2006р. №346/1025/685/53, матеріали перевірки  підприємства позивача з викладеними в них  фактами зафіксованих порушень при нарахуванні і виплаті заробітної плати головному бухгалтеру Сапаль І.Ф.,  25.09.2007р. було  передано до органів прокуратури Херсонської області .

              З матеріалів справи слідує, що постановою від  28.09.2007р.  органами прокуратури Херсонської області  за  матеріалами дослідчої перевірки  додержання законодавства про державну власність і оплату праці службовими особами ДП ЦКБ “Ізумруд” було порушено кримінальну справу  за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст.367 КК України.

            Дана постанова була оскаржена директором  ДП ЦКБ “Ізумруд” Токарем О.Г. до Комсомольського районного суду м.Херсона, який  своєю постановою  від 29.10.2007р. у справі №4-528 2007 року задовольнив скаргу Токаря О.Г.    та скасував вищезазначену постанову про порушення  кримінальної справи від 28.09.2007р.

              Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13.11.2007р. у справі 11а-1301 2007 року  дана постанова  Комсомольського районного суду  м.Херсона про скасування постанови про порушення кримінальної справи №500108-07 від 28.09.2007р.  залишена без змін, а апеляція прокурора - без задоволення.

      При вирішенні даного спору приймає до уваги той факт, що  вищезазначена постанова Комсомольського районного суду м.Херсона та ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 13.11.2007р. у справі 11а-1301 2007 р.  набрали законної сили та мають преюдиційне значення для вирішення спору у  справі №9/548-АП-07.

              Також суд приймає до уваги ті обставини, що в ході перевірок підприємства позивача територіальною державною інспекцією праці у Херсонській області за 2001-2004 роки і КРУ у Херсонській області не було встановлено факту порушення законодавства  підприємством позивача в частині оплати праці сумісників,  про що свідчать акти перевірок цих органів, додані позивачем до матеріалів справи.

          Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.  

        Відповідно до положень   ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

       В адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на  відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.

          З огляду на викладене, заперечення відповідача  підлягають відхиленню через недоведеність та невідповідність положенням чинного законодавства.

                   Доказів, які б спростовували доводи позивача,  відповідачем  суду не надано.

    Судові витрати по справі понесені позивачем в розмірі 3 грн. 40 коп.    відшкодовуються йому з Державного бюджету.

       Враховуючи складність справи, у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено  представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду у повному обсязі.

                 На підставі викладеного, керуючись ст.ст  94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним  пункт третій  вимоги Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області (73000, м.Херсон, вул.Декабристів,28, код ЄДРПОУ21296045) від 05.09.2007р. №06-17/3706 в частині пред'явленої вимоги Державному  підприємству Центральне конструкторське бюро “Ізумруд” (73019,м.Херсон, Карантинний острів, код ЄДРПОУ 14309617) “Утримати зайво нараховану та виплачену з порушенням п.2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій” від 03.04.93 №245 та ст.19 Закону України “Про оплату праці” заробітну плату в сумі 3329,00 грн. з головного бухгалтера Сапаль І.Ф. з подальшим зменшенням відрахувань до державних цільових фондів у сумі 1081,0 грн.”

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства Центрального  конструкторського бюро “Ізумруд” (73019,м.Херсон, Карантинний острів, код ЄДРПОУ 14309617) 3 грн. 40 коп.  судових витрат.

Постанова набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду  першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

   Заява про  апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  С.В. Ребриста

Постанову складено в повному обсязі  11.12.2007р.