Рішення

від 07.06.2024 по справі 358/580/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/580/24 Провадження № 2/358/455/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить провести поділ земельної ділянки загальною площею - 2,7146 га., кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, виділивши з її складу в натурі: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 1,3573 га., ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 1,3573 га.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він та відповідач є спадкоємцями за законом після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданим приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу 10.01.2020 ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 2,7146 га., кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ (колишня територія Побережківської сільської ради Богуславського району) Білоцерківського району Київської області, однак позивач не може реалізувати своє право на укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки відповідач не оформив своє право власності у порядку спадкування на 1/2 частки земельної ділянки, так як перебуває у місцях позбавлення волі, де відбуває покарання, а тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», в судові засідання, призначені на 20.05.2024, 07.06.2024 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду 02.05.2024 та 04.06.2024, клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не надіслав, відзив до суду не надходив, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів наявних в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач по справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у відповідності до ч. 2 ст. 1223, ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями за законом першої черги після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця, матеріалами спадкової справи № 102/2019 та копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 10.01.2020 приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за № 48 (а.с. 10,12).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А. за №01-16/39 від 22.03.2024, заявою від 21.12.2019 спадкоємець за законом ОСОБА_1 включив у спадщину іншого спадкоємця за законом ОСОБА_2 , який пропустив строк для прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України з поважних на те причин, оскільки тимчасово знаходиться у виправній колонії, тому з цієї підстави ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини, але юридично ще не оформив своїх спадкових прав (а.с.11).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували кожний по 1/2 частці земельної ділянки загальною площею - 2,7146 га., кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області.

10 січня 2020 року приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А. ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну йому 1/2 частку земельної ділянки загальною площею - 2,7146 га., кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області (а.с.12).

Належність ОСОБА_1 1/2 частки земельної ділянки загальною площею - 2,7146 га., кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 195843219 від 10.01.2020 (а.с. 13).

ОСОБА_1 з метою виготовлення технічної документації із землеустрою на право власності на вищезазначену 1/2 частину земельної ділянки звернувся до ПП «АЛ-МАЗ».

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9934834212024 від 27.03.2024, вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, загальною площею - 2,7146 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, зареєстрована на праві спільної часткової власності (а.с.14-19).

Згідно із кадастровими планами, земельна ділянка з кадастровим номером: 3220685800:05:003:0031, загальною площею - 2,7146 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, має наступну конфігурацію та опис меж: від А до Б, площею - 1,3573 га. - ОСОБА_1 ; суміжна земельна ділянка від А до Б, площею - 1,3573 га. - ОСОБА_3 (а.с.20-21).

Згідно Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9934834212024 від 27.03.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 123899,3 грн. (а.с. 22).

Так, згідно виготовленої технічної документації, відповідно до розміру кадастрових планів земельної ділянки, спірна земельна ділянка може бути розділена в натурі з виділенням кожному співвласнику по частині. Частки співвласників складатимуть по 1, 3573 гектарів.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України без втрати цільового призначення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 89 Земельного кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Отже, сторони як співвласники земельної ділянки мають право на поділ майна в натурі пропорційно своїм часткам.

Як наслідок вбачається порушення права позивача на вільне володіння належною йому часткою спірної земельної ділянки.

Позивач не може реалізувати своє право на укладення договору оренди своєї земельної ділянки, оскільки відповідач не оформив своє право власності у порядку спадкування, через перебування у місцях позбавлення волі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив поділити земельну ділянку виділивши з її складу в натурі: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 1,3573 га., ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 1,3573 га.

В той же час, відповідач щодо вказаного поділу земельної ділянки заперечень не надав, свого варіанту поділу не запропонував.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виділити ОСОБА_1 в натурі частину земельної ділянки площею 1,3573 гектарів, та виділити ОСОБА_1 в натурі частину земельної ділянки площею 1,3573 гектарів, що належить їм на праві спільної часткової власності, із загальної площі 2,7146 гектарів, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Керуючись ст.ст.3, 4, 5, 10, 12, 258, 259, 263, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 328, 392, 355, 356, 367, 392 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 158 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі, задовольнити.

Поділити в натурі земельну ділянку площею 2,7146 га., що залишилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , кадастровий номер: 3220685800:05:003:0031, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області, з виділенням в натурі (на місцевості):

- земельну ділянку площею 1,3573 га., що складає 1/2 частини від загальної площі 2,7146га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- земельну ділянку площею 1,3573 га., що складає 1/2 частини від загальної площі 2,7146га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Медвинської ОТГ Білоцерківського (Богуславського) району Київської області - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов