Ухвала

від 22.02.2024 по справі 369/18110/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18110/23

Провадження №4-с/369/32/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», заінтересована особа на рішення якої подається скарга: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області на дії державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», заінтересована особа на рішення якої подається скарга: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області на дії державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Скарга мотивована тим, що Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено ухвалу від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні: первинну документацію щодо обсягу наданих послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкової території, виконаних робіт, пов`язаних з наданням даних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 червня 2016 року по 10 червня 2019 року (відповідно до п. 6 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх надані, ненаданні або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11 грудня 2013 року), який був поданий до державної виконавчої служби Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

02 серпня 2021 року державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власюком Л.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року у справі № 369/13800/19.

10 серпня 2023 року заступником начальника Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазюк Д.М. (якому було передано до виконання виконавче провадження ВП № 66304525) було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Скаржник з відкриттям даного виконавчого провадження не погоджується та вважає, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власюком Л.С., а в подальшому ОСОБА_1 є протиправними, виходячи з наступного:

Частина 11 ст. 118 ЦПК України передбачає, що ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19 визначене наступне:

«Витребувати у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні: первинну документацію щодо обсягу наданих послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкової території, виконаних робіт, пов`язаних з наданням даних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 червня 2016 року по 10 червня 2019 року (відповідно до п.6 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх надані, ненаданні або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11 грудня 2013 року)».

Отже, ухвала щодо витребування доказів у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні в розумінні частини 11 ст. 118 ЦПК України не є виконавчим документом.

Окрім того, відповідно до розділу 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в системі АСВП (виконавче провадження № 66304525, ідентифікатор доступу 3Д24Е4Е99971), а також в подальшому у Вишневому відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній оригінал виконавчого документа, а виконавче провадження № 66304525 відкрито на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19.

Тобто, виконавче провадження відкрито всупереч вимогам частини 11 ст. 118 ЦПК України, а також розділу 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги до виконавчих документів, а саме:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 по справі №369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме резолютивна частина рішення не передбачає заходів примусового виконання рішень.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до матеріалів ВП 66304525 постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору винесені заступником начальника Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазюком Д.М. з обґрунтуванням, що саме ОСОБА_1 постановою від 02.08.2021 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу. В той же час, слід зазначити, що матеріали виконавчого провадження ВП № 66304525 не містять розпорядження щодо передачі даного виконавчого провадження в порядку розподілу або взаємозаміни. Отже, дії заступника начальника Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазюка Д.М. є неправомірними та такими, що характеризуються як перевищення службових повноважень.

Скаржник вказує,що якщоприпустити,що ухвалаКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 22.09.2020року посправі №369/13800/19про витребуванняу ТОВ«ЗАРАЗ-7»є виконавчимдокументом,то відповіднодо п.1ч.5ст.27Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчийзбір нестягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Законодавчо закріплено імперативний обов`язок державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватися вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі №369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні доказів не є виконавчим документом, а тому всі подальші дії в рамках ВП 66304525 загалом є незаконними та підлягають скасуванню, включаючи і всі подальші постанови що винесені з грубим порушенням норм процесуального права, вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Крім того, в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.06.2021 року (тобто, до відкриття виконавчого провадження 02.08.2021) по справі № 369/13800/19 зазначено: «в порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, з`ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, з`ясовано обсяг доказів, якими сторони будуть доводити обґрунтованість заявлених вимог та поданих заперечень та порядок їх дослідження» та «закрито підготовче провадження у цивільній справі №369/13800/19…», вказане підтверджує той факт, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні доказів була виконана.

На підставі вище наведеного, скаржник просив суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження по ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні доказів, а також неправомірно винесені постанови про стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

15.11.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі.

08.01.2024 року заступником начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазюк Д.М. через канцелярію суду зареєстровано відзив на скаргу, у якому просила суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

22.02.2024 року сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

22.02.2024 року представник скаржника через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності. Вимоги скарги підтримала.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного.

Встановлено, що Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено ухвалу від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні: первинну документацію щодо обсягу наданих послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкової території, виконаних робіт, пов`язаних з наданням даних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 червня 2016 року по 10 червня 2019 року (відповідно до п. 6 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх надані, ненаданні або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 970 від 11 грудня 2013 року), який був поданий до державної виконавчої служби Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

02 серпня 2021 року державним виконавцем Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власюком Л.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року у справі № 369/13800/19.

10 серпня 2023 року заступником начальника Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лазюк Д.М. (якому було передано до виконання виконавче провадження ВП № 66304525) було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

05.01.2024 року начальником Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановлено скасувати постанову про стягнення збору від 10.08.2023 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено, що в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.06.2021 (тобто, до відкриття виконавчого провадження 02.08.2021) по справі №369/13800/19 зазначено: «в порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, з`ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, з`ясовано обсяг доказів, якими сторони будуть доводити обґрунтованість заявлених вимог та поданих заперечень та порядок їх дослідження» та «закрито підготовчепровадження уцивільній справі№369/13800/19….», вказане підтверджує той факт, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 по справі №369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» для огляду в судовому засіданні доказів була виконана.

Крім того, судом встановлено, що у ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в системі АСВП (виконавче провадження № 66304525, ідентифікатор доступу 3Д24Е4Е99971), а також в подальшому у Вишневому відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній оригінал виконавчого документа, а виконавче провадження № 66304525 відкрито на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року по справі № 369/13800/19.

Тобто, виконавче провадження відкрито всупереч вимогам частини 11 ст. 118 ЦПК України, а також розділу 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги до виконавчих документів, а саме:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 по справі № 369/13800/19 про витребування у ТОВ «ЗАРАЗ-7» не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме резолютивна частина рішення не передбачає заходів примусового виконання рішень.

Таким чином постанова від 02.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 42Закону №1404-VIII (в редакції станом на день винесення оскаржуваної постанови) кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина четверта статті 42 Закону № 1404-VIII).

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону N1404-VIII підлягають примусовому виконанню, врегульовані також Інструкцією № 512/5.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI Інструкції № 512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 42Закону N1404-VIII розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 2830/5 "Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження" визначено види та розміри витрат виконавчого провадження, до яких належать, виготовлення документів виконавчого провадження, пересилання документів виконавчого провадження, послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій, послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум, проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини, послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці, банківські послуги при операціях з іноземною валютою, сплата судового збору, плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в діюстатті 8 Закону України N 1404-VIII "Про виконавче провадження"плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Аналізуючи наведені вище правові норми суд зазначає, що витратами виконавчого провадження є фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на поштову кореспонденцію, друк документів тощо). Такі витрати, на відміну від виконавчого збору, боржник повинен компенсувати незалежно від того, чи він виконав судове рішення у добровільному порядку.

Верховний Суд у справі N 750/6794/17 у постанові від 23.03.2019 дотримується позиції про те, що мотивувальна частина постанови про стягнення витрат виконавчого провадження повинна містити детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено Наказом N 2830/5, при цьомуЗакон N 1404-VIIIне покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

У той же час, судом встановлено, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови від 10.08.2023 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження не містить детального розрахунку здійснених відповідачем витрат в сумі 300,00 грн., жодним чином не визначає обсягу та розміру усіх складових цієї загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено Наказом N 2830/5.

Жодних доказів на спростування наведеного висновку суду виконавець під час розгляду справи до суду не надав.

Отже на думку суду, витрати у виконавчому провадженні № 66304525 у розмірі 300,00 грн. є безпідставними з огляду на непідтвердження виконавцем фактичного здійснення витрат виконавчого провадження на вказану суму.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова від 10.08.2023 у ВП № 66304525 винесена неправомірно, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та, відповідно, підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК України).

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (Рішення у справах «Dombo Beheer B.V.v. the Netherlands» від 27.10.1993, п. 33 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996, п. 38).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos» проти Іспанії, п. 63).

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа Steel and others v. The United Kingdom).

Виходячи з вимог заявлених у скарзі, яку суд визнав обґрунтованою, порушені права боржника підлягають захисту в спосіб визначений в скарзі, який вимогам Закону не суперечить.

Таким чином, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 450, 451, 260, 268, 447 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», заінтересована особа на рішення якої подається скарга: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області на дії державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66304525 по ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66304525 по ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2020 року.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.08.2023 року про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження № 66304525 та скасувати постанову державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.08.2021 року від 10.08.2023 року про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження № 66304525.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко