Ухвала

від 17.06.2024 по справі 910/7211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.06.2024Справа № 910/7211/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОстФерт»

про стягнення 1 062 970,70 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОстФерт» про стягнення 1 062 970,70 грн, з яких: 814 508,78 грн основного боргу, 17 047,23 грн 3% річних, 30 611,63 грн інфляційних втрат, 185 094,15 грн пені.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За положеннями ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що вказана позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 7, 8, 9, ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як встановлено судом із прохальної частини позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна», позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОстФерт» 814 508,78 грн основного боргу, 17 047,23 грн 3% річних, 30 611,63 грн інфляційних втрат, 185 094,15 грн пені, що в загальній сумі складає 1 047 261,79 грн.

Однак позивачем зазначено ціну даного позову - 1 062 970,70 грн, тобто, вбачається невідповідність вказаної ціни позову із сумою заявлених позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу позивача, що сума судового збору не включається до ціни позову.

Відтак, існує необхідність в уточненні позивачем ціни даного позову.

Крім того, суд зазначає, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» № 3200-IX від 29.06.2023, яким, зокрема внесено зміни до ряду норм Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції вказаного Закону) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із ідентифікаційним кодом 32438205 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що підтверджується Відповіддю № 1656557, сформованою за відповідним запитом суду.

Викладене є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Виходячи із наведених положень, оскільки позивачем подано позовну заяву до суду в паперовій формі, що не суперечить господарському процесуальному законодавству, позивач зобов`язаний був надіслати відповідачу копію цього позову з додатками до нього листом з описом вкладення.

Позивачем до позовної заяви в якості доказу направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу долучено накладну відділення поштового зв`язку № 6115049002231 та опис вкладення у цінний лист із вказаним номером. Втім, суд встановив, що вказаний цінний лист оформлено на ім`я Господарського суду міста Києва, із зазначенням адреси суду, а не на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОстФерт».

Отже, оскільки позивачем не долучено опис вкладення у цінний лист про направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, це свідчить про невиконання ним вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до частин 2-4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому, слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи не може збирати докази, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як вбачається із даного позову, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на виникнення у відповідача заборгованості за договором постачання товару № 05/05-23 від 05.05.2023 у розмірі 814 508,78 грн, яка розрахована із урахуванням часткової сплати відповідачем коштів в сумі 727 173,22 грн. Водночас, позивач долучив до позовної заяви виписку по рахунку за дату - 03.05.2024, з якої вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ОстФерт» у вказану дату було сплачено на користь позивача кошти у розмірі 50 000,00 грн.

Відтак, доказів викладених в позові обставин щодо часткової оплати відповідачем коштів у розмірі 727 173,22 грн матеріали позову не містять, що свідчить про невиконання позивачем вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене вище, вказана позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, яка містить:

- правильну ціну позову;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- докази реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

- належні докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення у цінний лист та розрахунковий документ);

- докази викладених у позовній заяві обставин щодо сплати відповідачем коштів заборгованості у розмірі 727 173,22 грн.

3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко