Рішення

від 18.06.2024 по справі 910/4988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2024Справа № 910/4988/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (вул.Володимирська, буд.51-А, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексис Прайм» (вул.Вербицького, буд.34, кв.17, м.Київ, 02121; ідентифікаційний номер 42902682)

про стягнення 36 490,11 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексис Прайм» про стягнення 36 490,11 грн, з яких 26 425,04 грн заборгованості, 153,02 грн пені, 1 729,96 грн 3% річних та 8 182,09 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3102 від 10.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини п`ятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронного кабінету позивача, а відповідачу - рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Позивач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Натомість, 20.05.2024 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2024, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку, АТ «Укрпошта», не було вручене відповідачу під час доставки та за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто за зворотною адресою.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/4988/21 від 29.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме вул.Вербицького, буд.34, кв.17, м.Київ, 02121, що підтверджується поштовим повідомленням АТ «Укрпошта» №0600263683134.

Проте, зазначене відправлення № 0600263683134 вручене відповідачу не було, про що свідчить Довідка АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "кінець терміну зберігання".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд, також, звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/4988/24 відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4988/21 від 29.04.2024, оскільки остання оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, але не забезпечив отримання поштової кореспонденції, і як наслідок, не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Алексис Прайм» (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір № 3102 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вербицького, будинок № 32 літера А, для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення на площі 36,80 кв.м та офісних приміщень на площі 14,70 кв.м.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року: 50,57 грн за 1 кв.м на площу 36,80 кв.м та 101,15 грн за 1 кв.м на площу 14,70 кв.м, що в цілому складає 3 347,99 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Пунктами 3.6, 3.7 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.12.2019 до 08.12.2022 (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору, 10.12.2019 за актом приймання-передачі нерухомого майна, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежилі приміщення, що перебувають на балансі підприємства-балансоутримувача, загальною площею 51,5 кв.м, у т.ч. ІІ поверх - 51,5 кв.м (корисна), розташовані за адресою: м.Київ, вул.Вербицького Архітектора,32, літера А.

Як зазначає позивач, за оренду приміщення у період з червня 2021 року по лютий 2024 року відповідач мав сплатити 26 425,04 грн, проте відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість з орендної плати у вищезазначеному розмірі.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за оренду приміщення, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 26 425,04 грн заборгованості, 153,02 грн пені, 1 729,96 грн 3% річних та 8 182,09 грн інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Факт користування відповідачем починаючи з грудня 2019 року орендованим майном - нежитловими приміщеннями загальною площею 51,5 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Вербицького, буд.32, літера А, підтверджується наявним у матеріалах справи підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.12.2019.

Докази повернення орендованого майна із користування відповідача в матеріалах справи відсутні.

При цьому судом враховано, що сторони визначили строк дії Договору - до 08.12.2022.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, а саме щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до вказаних положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала чинності 01.06.2022 (далі - Постанова № 634).

Пунктом 5 Постанови № 634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не /застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 Постанови № 634 доручено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, відповідно до Постанови № 634 продовження договору оренди державного та комунального майна, строк дії якого завершується у період воєнного стану, обумовлене відсутністю повідомлення балансоутримувача про непродовження договору оренди.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 917/565/22 викладено висновок про те, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов: - строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; - відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відтак, враховуючи, що закінчення строку дії Договору припало на період дії воєнного стану, та зважаючи на відсутність повідомлення позивача, як балансоутримувача об`єкта оренди, про не продовження Договору, суд дійшов висновку про те, що строк дії Договору є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пунктів 3.2, 3.6, 3.7 Договору, зобов`язання зі сплати орендної плати, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, мало виконуватись відповідачем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць шляхом сплати коштів на рахунок позивача.

Відповідно до довідки про нарахування і надходження орендної плати, складеної співробітниками позивача, за червень 2021 року відповідачеві нараховано 2 252,06 грн орендної плати, за липень 2021 року - 2 256,56 грн, за серпень 2021 року - 2 258,82 грн, за вересень 2021 року - 2 254,31 грн, за жовтень 2021 року - 2 281,36 грн, за листопад 2021 року - 2 301,89 грн, за грудень 2021 року - 2 320,31 грн, за січень 2022 року - 2 334,23 грн, за лютий 2022 року - 1 942,16 грн, за період з 24 лютого 2022 року по грудень 2023 року нарахування не здійснювалися в силу рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX», за січень 2024 року - 3 105,46 грн, за лютий 2024 року - 3 117,88 грн, відповідно до рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік».

Отже, строк виконання грошових зобов`язань відповідача зі сплати орендної плати є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 26 425,04 грн визнається судом обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 153,02 грн пені, 1 729,96 грн 3% річних та 8 182,09 грн інфляційних втрат.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем зі сплати орендної плати підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендної плати визнається судом обґрунтованою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач правильно обмежив її розмір подвійною обліковою ставкою Національного банку України, але не правильно визначив момент, з якого грошові зобов`язання відповідача стали простроченими.

За приписами статей 253, 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця, відтак, строк сплати відповідачем орендної плати за січень 2024 року настав 05.01.2024, за лютий 2024 року - 05.02.2024, відповідно з 06.01.2024 та 06.02.2024 грошові зобов`язання відповідача стали простроченими і саме від цих дат слід здійснювати розрахунок пені.

За підрахунком суду, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати за січень 2024 року нараховується в межах заявленого позивачем періоду з 06.01.2024 по 31.01.2024 з суми боргу 3105,46грн та становить 66,18 грн, за лютий 2024 року - розрахунок розміру пені здійснюється з суми боргу 3117,88 грн за період з 06.02.2024 по 29.02.2024 і складає 61,34 грн. Таким чином, загальний розмір пені за перерахунком суду, який проведено в межах заявлених позивачем періодів та виходячи з визначеної позивачем суми заборгованості, склав 127,52 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Описана вище помилка у визначенні моменту, з якого грошові зобов`язання стали простроченими, вплинула також і на визначення розміру 3% річних.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, позивач помилково здійснював розрахунки виходячи із розміру орендної плати, нарахованої у період з 24 лютого 2022 року по серпень 2022 року, оскільки орендна плата у цей період, в силу рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX», не нараховувалася.

З урахуванням вищенаведеного, судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Судом розраховано суму 3% річних у розмірі:

- 4,26 грн з 08.06.2021 по 30.06.2021 (нарахованих на 2 252,06 грн заборгованості);

- 0,93 грн з 01.07.2021 по 05.07.2021 (нарахованих на 2 252,06 грн заборгованості);

- 9,63 грн з 06.07.2021 по 31.07.2021 (нарахованих на 4 508,62 грн заборгованості);

- 1,85 грн з 01.08.2021 по 05.08.2021 (нарахованих на 4 508,62 грн заборгованості);

- 14,46 грн з 06.08.2021 по 31.08.2021 (нарахованих на 6 767,44 грн заборгованості);

- 3,34 грн з 01.09.2021 по 06.09.2021 (нарахованих на 6 767,44 грн заборгованості);

- 17,80 грн з 07.09.2021 по 30.09.2021 (нарахованих на 9 021,75 грн заборгованості);

- 3,71 грн з 01.10.2021 по 05.10.2021 (нарахованих на 9 021,75 грн заборгованості);

- 24,15 грн з 06.10.2021 по 31.10.2021 (нарахованих на 11 303,11 грн заборгованості);

- 4,65 грн з 01.11.2021 по 05.11.2021 (нарахованих на 11 303,11 грн заборгованості);

- 27,96 грн з 06.11.2021 по 30.11.2021 (нарахованих на 13 605,00 грн заборгованості);

- 6,71 грн з 01.12.2021 по 06.12.2021 (нарахованих на 13 605,00 грн заборгованості);

- 32,72 грн з 07.12.2021 по 31.12.2021 (нарахованих на 15 925,31 грн заборгованості);

- 6,54 грн з 01.01.2022 по 05.01.2022 (нарахованих на 15 925,31 грн заборгованості);

- 39,02 грн з 06.01.2022 по 31.01.2022 (нарахованих на 18 259,54 грн заборгованості);

- 10,51 грн з 01.02.2022 по 07.02.2022 (нарахованих на 18 259,54 грн заборгованості);

- 1 149,01 грн з 08.02.2022 по 31.12.2023 (нарахованих на 20201,70 грн заборгованості);

- 8,28 грн з 01.01.2024 по 05.01.2024 (нарахованих на 20201,70 грн заборгованості);

- 49,67 грн з 06.01.2024 по 31.01.2024 (нарахованих на 23 307,16 грн заборгованості);

- 9,55 грн з 01.02.2024 по 05.02.2024 (нарахованих на 23 307,16 грн заборгованості);

- 51,98 грн з 06.02.2024 по 29.02.2024 (нарахованих на 26 425,04 грн заборгованості).

За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 1 476,73 грн.

Розмір втрат позивача від інфляції за періоди з червня 2021 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по лютий 2024 року позивачем розраховано правильно, а за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року їх розмір, за підрахунком суду, виходячи з суми боргу 20201,7грн склав 6 329,63 грн, у зв`язку з чим загальних розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 7 149,37 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 26 425,04 грн заборгованості, 127,52 грн пені, 1 476,73 грн 3% річних та 7 149,37 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2 919,17 грн.- на відповідача, в розмірі 108,83 грн - на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексис Прайм» (вул.Вербицького, буд.34, кв.17, м.Київ, 02121; ідентифікаційний номер 42902682) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (вул.Володимирська, буд.51-А, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати в розмірі 26 425 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 04 коп., пеню в розмірі 127 (сто двадцять сім) грн 52 коп., 3% річних в розмірі 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн 73 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 149 (сім тисяч сто сорок дев`ять) грн 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 919 (дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 17 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2024.

Суддя Т.П. Капцова