Рішення

від 17.06.2024 по справі 910/5467/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2024Справа № 910/5467/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Ресурс-Експо» (вул. Святошинська, буд. 2, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 24930057)

про визнання припиненими трудових відносин,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Ресурс-Експо» (далі за текстом - ТОВ «НПКФ «Ресурс-Експо», Відповідач, Товариство), в якому Позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «НПКФ «Ресурс-Експо» у зв`язку зі звільненням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з 01.09.2016.

В обґрунтування заявленого позову Позивач вказує, що у зв`язку із небажанням перебувати на посаді директора Товариства ним прийнято рішення звільнитися за власним бажанням, про що повідомлялися учасники Відповідача.

Так, згідно доводів Позивача 13.07.2016 ним направлено на адресу учасників Відповідача повідомлення про скликання Загальних зборів Товариства для вирішення питання щодо його звільнення, однак такі збори не відбулися у зв`язку з неявкою учасників.

Позивач зазначає, що ігнорування учасниками Відповідача звернення Позивача щодо його звільнення призвело до необхідності звернення до суду з даним позовом, оскільки відсутня можливість врегулювання в позасудовому порядку питання припинення трудових відносин у встановленому законом порядку.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.05.2024.

У підготовчому засіданні 27.05.2024 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 17.06.2024.

11.06.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення з доказами від Позивача.

У судовому засіданні 17.06.2024 Позивач надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Так, заслухавши вступне слово Позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, за наслідками судового засідання 17.06.2024 судом у відповідності до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 18 від 24.04.2000 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «НПКФ «Ресурс-Експо», про що внесено відповіді дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства є:

- ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Розмір частки засновника (учасника): 3 125,00;

- ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , Розмір частки засновника (учасника): 3 125,00;

- ОСОБА_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , Розмір частки засновника (учасника): 3 125,00.

Склад учасників також закріплено в пункту 1.4 Статуту Товариства.

У зв`язку із небажанням Позивача перебувати на посаді директора Товариства ним прийнято рішення звільнитися за власним бажанням.

Так, згідно доводів Позивача 14.07.2016 він звернувся до Товариства із заявою про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України з 01.09.2016.

В подальшому ним ініційовано питання скликання на 01.09.2016 Загальних зборів учасників Товариства для вирішення питання звільнення ОСОБА_1 з посади директора.

Згідно доводів Позивача 13.07.2016 ним направлено повідомлення про проведення Загальних зборів Товариства його учасникам.

З наданих до справи доказів вбачається, що повідомлення про проведення Загальних зборів учасників Товариства датовано 13.08.2016, в той час як надані Позивачем докази поштових відправлень містять дату 13.07.2016, що фактично унеможливлює взаємопов`язаність таких документів.

Крім того суд зазначає, що із наданих описів вкладення в цінний лист вбачається, що на адресу ОСОБА_4 , ОСОБА_6 направлено лист та заяву, а не повідомлення про скликання Загальних зборів учасників Товариства.

При цьому, заява про звільнення підписана ОСОБА_1 14.07.2016, а надані докази поштового направлення датовані 13.07.2016.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що надані Позивачем докази направлення повідомлення про скликання Загальних Зборів учасників Товариства не є належними оскільки, по-перше, з таких доказів не вбачається за можливе встановити факт направлення такого повідомлення, а по-друге, таке повідомлення датовано пізніше ніж дата поштових відправлень.

Відтак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази повідомлення учасників Товариства про скликання Загальних зборів учасників Товариства на 01.09.2016.

Надані Позивачем 11.06.2024 докази свідчать про направлення на адреси учасників Товариства заяви про звільнення Позивача, а не повідомлення про скликання Загальних Зборів учасників Товариства, яке було призначене на 01.09.2016, а дана відправка здійснена 30.05.2024.

Згідно Акту від 01.09.2016, складеного Позивачем Загальні збори Товариства 01.09.2016 не відбулися у зв`язку з його неявкою.

Звертаючись до суду із цим позовом, Позивач посилається на те, що питання про звільнення його з посади директора Товариства може бути вирішено Загальними зборами Товариства, тоді як неприбуття учасників Товариства на Загальні збори для вирішення питань порядку денного та неможливість прийняття учасниками Товариства відповідного рішення порушує його трудові права, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За умовами статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до положень статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Частиною 1 та пунктом 6 частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (частина 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до частини 1-3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Пунктом 7.2 Статуту Товариства визначено, що Вищим органом управління товариства є Збори Учасників, до виключної компетенції яких згідно підпункту к) пункту 7.6 Статуту входить питання призначення та відкликання членів дирекції та ревізійної комісії.

Пунктом 7.12 Статуту визначено, що управління поточною діяльністю Товариства виконується виконавчим органом - дирекцією, яку очолює Директор.

Пунктом 7.10 Статуту закріплено, що про проведення Загальних Зборів учасники повідомляються не менше, як за 30 днів до дати скликання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із положеннями частин 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Так, суд вказує, що чинним законодавством та Статутом Товариства визначено право директора як одноосібного виконавчого органу скликати Загальні збори шляхом надсилання повідомлення про це учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

Із врахуванням наявних у справі доказів та з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем не дотримано порядку повідомлення учасників Товариства про скликання на 01.09.2016 Загальних зборів, що фактично унеможливлює суд задовольнити заявлені Позивачем вимоги, оскільки останнім фактично не підтверджено вчинення всіх залежних від нього дій задля забезпечення проведення Загальних зборів учасників Товариства, в тому числі належного повідомлення учасників задля забезпечення їх явки та вирішення питання про звільнення з посади директора в позасудовому порядку.

Згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову оскільки Позивачем не дотримано порядку скликання Загальних зборів учасників Товариства для вирішення питань порядку денного (звільнення директора).

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та не відшкодовуються останньому.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

2. Судові витрати ОСОБА_1 не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 18.06.2024

Суддя Антон ПУКАС