Рішення

від 17.06.2024 по справі 910/4477/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2024Справа № 910/4477/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія центральна"

до Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України

про стягнення заборгованості у сумі 1152189,43 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Качараба В.П. ,

від відповідача - Мельник В.П.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором №2006/23 від 20.06.2023 про постачання електричної енергії споживачу у сумі 1149261,64 грн та нараховані на суму боргу 1608,97 грн пені, 1318,82 грн 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань оплатити спожиту ним електричну енергію.

Ухвалою суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому частково заперечував проти вимог позову, зокрема, щодо нарахування позивачем пені та 3% річних на суму боргу, оскільки вважає, що договір №2006/23 від 20.06.2023 про постачання електричної енергії споживачу був виконаний, а отже, припинив свою чинність.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє у частині проведення взаєморозрахунків до їх повного виконання.

Протокольною ухвалою суду від 29.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.06.2024.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.06.2024 представник позивача підтримав вимоги позову та просив суд задовольнити позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Позивач здійснює господарську діяльність у сфері постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на підставі ліцензії виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018, яка діє безстроково.

За результатом проведення конкурентної процедури публічної закупівлі: «ДК 021:2015:

09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія)», відповідно до умов оголошення в електронній системі закупівель ідентифікатор PROZORRO: UА-2023-06-01 -007599-а, між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір № 2006/23 про постачання електричної енергії споживачу від 20.06.2023 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб об`єктів відповідача, а Відповідач оплачував Позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами Договору. Код товару за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія).

У ході виконання Договору позивачем та відповідачем були внесені певні зміни до умов Договору.

Додатковою угодою № 1 від 04.07.2023 до Договору сторонами була змінена ціна за одиницю товару (електричну енергію), яка з 01.07.2023 становила 3,8948 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 18.08.2023 до Договору сторонами була змінена ціна за одиницю товару (електричну енергію), яка з 01.08.2023 становила 5,51255 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 18.09.2023 до Договору сторонами була змінена ціна за одиницю товару (електричну енергію), яка з 01.09.2023 становила 5,8916 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 11.12.2023 до Договору сторонами була змінена ціна за одиницю товару (електричну енергію), яка з 01.12.2023 становила 6,13161 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №5 від 29.12.2023 до Договору сторони домовились продовжити дію Договору до 31.01.2024 та змінити пункт 13.1 Договору, виклавши його у наступній редакції: «Договір вважався укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє у частині постачання електричної енергії з дати зазначеної в заяві-приєднання, яка є Додатком 1 до 31 грудня 2024 року включно, а у частині проведення розрахунків - до їх повного виконання».

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №5 від 29.12.2023 позивач та відповідач визначили очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 у розмірі 106159,72 кВт/год.

За результатами розрахункового періоду - січня 2024 року, позивачем було отримано інформацію від ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо обсягу фактично спожитої електричної енергії відповідачем за Договором, який становив 293592,00 кВт/год.

Для доведення зазначеного обсягу споживання позивач додатково звертався до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з проханням надати офіційну інформацію у письмовому вигляді щодо обсягів споживання електричної енергії відповідача у січні 2024 року. У відповідь на звернення позивача, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» направило на електронну пошту позивача таблицю яка містить інформацію про обсяг поставленої електричної енергії на точки комерційного обліку відповідача у січні 2024 року.

Таким чином, у січні 2024 року склалася ситуація при якій відповідачем фактично було спожито більший обсяг електричної енергії, ніж це було узгоджено із позивачем у Додатковій угоді № 5 від 29.12.2023 до Договору.

Для проведення взаєморозрахунків за поставлену електричну енергію у січні 2024 року позивач направив відповідачу лист № 08-02-24-03 від 08.02.2024 з проханням підписати та оплатити у строк передбачений Договором Акт № 01/1 купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 650930 грн з урахуванням ПДВ за спожиті 106159,72 кВт/год та Акт № 01/2 купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 1149261,64 грн з урахуванням ПДВ за спожиті 187432,28 кВт/год.

Лист № 08-02-24-03 від 08.02.2024 було надіслано відповідачу в електронній формі на його електронну пошту, а також у паперовій формі засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» у відправленні за № 0101306498879 від 08.02.2024.

Позивачем 13.02.2024 було отримано часткову оплату за спожитий відповідачем обсяг електричної енергії у січні 2024 року. Розмір часткової оплати становив 650930 грн з урахуванням ПДВ, що відповідало 106159,72 кВт/год електричної енергії за Актом № 01/1 купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2024.

Листом №31207/11-195 від 13.02.2024 відповідач повідомив позивача про повне виконання зобов`язань за Договором у частині поставки електричної енергії та оплати всього обсягу електричної енергії в межах узятих бюджетного зобов`язання за Договором. У той же час, відповідач повідомив та підтвердив, що у січні 2024 року ним було перевищено обсяг споживання електричної енергії за Договором на 187432,28 кВт/год, однак відповідач не може підписати Акт № 01/2 купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 1149261,64 грн з урахуванням ПДВ за спожиті 187432,28 кВт/год у межах Договору оскільки така оплата призведе до безпідставної зміни істотних умов Договору, якими є обсяг та ціна договору, що є порушенням Закону України «Про публічну закупівлю» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» № 1178 від 12.10.2022.

Позивач зазначає, що відповідач мав здійснити оплату за фактично використану (спожиту) електричну енергію протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Акта № 01/2 купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 1149261,64 грн з урахуванням ПДВ за спожиті 187432,28 кВт/год, тобто у період з 08.03.2024 по 22.03.2024 (включно), однак цього не здійснив, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Відповідач не заперечує, що ним за січень 2024 року було спожито електричної енергії у більшому розмірі, ніж заявлено у Додатковій угоді №5 до Договору.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини 1, 2 та 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У п. 5.9 Договору зазначено, що обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається оператором системи розподілу станом на 1 число місяця, наступного за розрахунковим, та підтверджується шляхом підписання сторонами відповідного акта купівлі-продажу електричної енергїї/акта приймання-передачі електричної енергії протягом 10 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.12 Договору оплата за фактично використану електроенергію здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання акту від позивача.

Всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

З наданих позивачем пояснень та доказів вбачається, що відповідачем за січень 2024 року за Договором було спожито 293592,00 кВт/год, що перевищило очікуваний сторонами обсяг електроенергії.

Відповідач не заперечує факт споживання ним електроенергії у вказаному вище обсязі, натомість, ним було сплачено лише за 106159,72 кВт/год у сумі 650930 грн з ПДВ, не сплаченими лишилися 1149261,64 грн за спожиті 187432,28 кВт/год.

Згідно з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ч. 3 ст. 670 ЦК України).

Відповідно до умов 5.12 Договору відповідач зобов`язаний оплатити об`єм фактично спожитої електроенергії.

Таким чином, наявність у відповідача не погашеної заборгованості в сумі 1149261,64 грн за спожиту за Договором 106159,72 кВт/год електроенергію, позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

У зв`язку із невиконанням відповідачем вимоги позивача про оплату фактично спожитої електроенергії у повному обсязі, останнім було нараховано на суму 1149261,64 грн 1608 грн 97 коп. пені, 1318 грн 82 коп. 3% річних (у період з 23.03.2024 по 05.04.2024).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 9.3 Договору позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, а відповідач відшкодовує збитки, понесені позивачем, виключно у разі порушення відповідачем строків розрахунків з позивачем - в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожен банківський день прострочення.

Суд відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що позивач не мав права нараховувати штрафні санкції на суму боргу, оскільки Договір є припиненим, на думку відповідача, бо зобов`язання за ним виконані, оскільки за умовами п. 13.1 Договору, він вважався укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє у частині постачання електричної енергії з дати зазначеної в заяві-приєднання, яка є Додатком 1 до 31 грудня 2024 року включно, а у частині проведення розрахунків - до їх повного виконання».

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідачем не було виконано свого зобов`язання з оплати повного об`єму фактично спожитої ним електроенергії, то Договір є діючим.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум штрафних та фінансових санкцій, визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 86, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (03028, м. Київ, проспект Науки, 41; ідентифікаційний код 05416952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія центральна" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; ідентифікаційний код 42075670) 1149261 (один мільйон сто сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят одну) грн 64 коп. боргу, 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн 97 коп. пені, 1318 (одну тисячу триста вісімнадцять) грн 82 коп. 3% річних, а також 17282 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 84 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 18.06.2024.

Суддя Сташків Р.Б.