Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/7160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без руху

м. Київ

18.06.2024Справа № 910/7160/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакран Буд» (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, 11/1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 259, кв. 55)

про стягнення 42 280, 19 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентакран Буд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» про стягнення заборгованості у розмірі 42 280, 19 грн, з яких: 25 599, 00 грн основний борг, 2 939, 33 грн 3 % річних та 13 741, 86 грн інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за Договором №ДЕ-9/2020/L на виконання робіт баштовим краном від 24.01.2020 та за Актом надання послуг №309 від 31.07.2021.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Згідно пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У наданому суду розрахунку 3 % річних та інфляції позивач визначає період прострочення з 06.08.2020 по 03.06.2024. Проте, в самому позові позивач жодним чином не обґрунтував визначення саме таких періодів прострочення згідно умов Договору щодо настання строку оплати.

Зокрема, як вбачається зі змісту позову, спірним є Акт надання послуг №309 від 31.07.2021 та рахунок на оплату №296 від 28.07.2021 за липень 2021.

Згідно п. 2.6. Договору - замовник щомісячно, в термін до 5-го числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату виконаних виконавцем робіт за минулий місяць на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт, наданих виконавцем.

Втім, період прострочення позивач рахує не з серпня 2021, а з серпня 2020.

Таким чином, позивачу слід додаткового обґрунтувати суду, який саме акт та рахунок на оплату є спірним та у зв`язку з цим визначити дійсні періоди прострочення у відповідності до п. 2.6. Договору.

(2) Згідно пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач обґрунтовуючи підсудність спору Господарському суду міста Києва посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України, згідно якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

На переконання позивача виконання Договору, здійснюється у відповідності до п. 1.1. Договору згідно якого роботи виконуються на об`єкті будівництва, що знаходиться в межах м. Києва.

Натомість, суд звертає увагу позивача, що предметом спору є стягнення заборгованості за неоплачені роботи, тобто за неналежне виконання грошового зобов`язання відповідача, місце виконання якого договором не передбачено.

При цьому, стаття 532 ЦК України регламентує місце виконання зобов`язання, у випадку якщо сторонами не встановлено місце виконання зобов`язання за договором.

Таким чином, позивачу слід додаткового обґрунтувати підсудність спору Господарському суду міста Києва у порядку . 5 ст. 29 ГПК України та статті 532 ЦК України.

(3) Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви та додатків до неї вбачається, що відповідач здійснював часткові розрахунки за виниклу заборгованість. Проте, матеріали позову не містять доказів здійснення часткової оплати у відповідних сумах.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакран Буд» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням суду обґрунтованого розрахунку сум, що заявлені до стягнення;

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із викладом всіх обставин справи в частині підсудності спору Господарському суду міста Києва;

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги (надати докази здійснення відповідачем часткових оплат);

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких