Рішення

від 17.06.2024 по справі 910/1468/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2024Справа № 910/1468/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон»

про стягнення 1 150 966, 00 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.06.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського міста Києва з позовом до відповідача про 1 150 966, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2024.

У судовому засіданні 18.03.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 08.04.2024.

У судовому засіданні 08.04.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 було відкладено розгляд справи на 22.04.2024.

У судовому засіданні 22.04.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 було відкладено розгляд справи на 20.05.2024.

У судовому засіданні 20.05.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, на рахунок закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечував, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.06.2024.

У судовому засіданні 17.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2007 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - Сторона-1/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Кон» (далі Сторона-2/Відповідач) було укладено Договір №001-07 (далі - Договір).

У Відповідності до п. 1.1 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладення, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю (далі - Кабель), згідно з проектно-конструкторською документацією.

Відповідно до п. 1.1.1 та п. 1.1.2 Договору Сторони дійшли згоди, що Кабель Сторони-2 прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах Сторони-1, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій Сторони-1, в порядку, встановленому даним Договором. Місця прокладання Кабеля та його довжина визначаються відповідно до розробленої та узгодженої Сторонами проектно - конструкторською документацією.

Згідно з п. 1.3 Договору Сторона-1 здійснює технічне обслуговування тунелю та зовнішнє обслуговування кабелю, який прокладено відповідно до проектно- конструкторської документації Стороною-2 у тунелях, станціях та спорудах Сторони-1.

Як вбачається з п. 1.4 та п. 1.4.1 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд Сторони-1 в порядку встановленим даним Договором. Сторона-2 встановлює в приміщеннях кросових зв`язку Сторони-1, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи, згідно до проектно-конструкторської документації під встановлення телекомунікаційного обладнання Сторони-2, про що Сторонами складається двосторонній Акт.

Кабель, що прокладається відповідно до п. п. 1.1 - 1.1.2 Договору, та все телекомунікаційне обладнання до нього є власністю Сторони-2.

Згідно п. 3.1 Договору Сторона-2 зобов`язується щорічно сплачувати Стороні-1 (згідно п. 1.1) за надане право використання тунелів та станцій, інших споруд Комунального підприємство «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, довжиною згідно з проектно-конструкторською документацією, платежі, виходячи з тарифу 1190,40 грн., в тому числі ПДВ 198,40 грн. за 1 км Кабелю на один рік (Додаток№1), в порядку визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.02.2007) Сторона-2 відповідно до умов цього Договору, і враховуючи умови розрахунків вказаних в п. 3.1 Договору №55-ТС-05 від 20.05.2005 року, сплачує Стороні-1 платежі, передбачені в п. 3.1 за подальші роки користуванням правом:

- щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини Кабелю, зазначеної в Акті введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4), та тарифу, зазначеному в п. 3.1 не пізніше 10 (десяти) банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим;

Датою початку розрахункового року вважається дата підписання Акту введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4).

Відповідно до п. 3.2 (в редакції додаткової угоди №3 від 10.02.2010 до Договору « 001-07 від 12.02.2007) Договору враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87 725 погонних метрів, Сторона-2 зобов`язується здійснювати оплату Стороні-1 за користування правом використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в розмірі 631 620,0 грн. у т.ч. ПДВ (20%)- 105270,0 грн. в рік, згідно Протоколу погодження договірної ціни - додаток №1 до даної додаткової угоди. Зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції).

Згідно п. 3.3 (в редакції додаткової угоди №3 від 10.02.2010 до Договору №001- 07 від 12.02.2007) Договору протоколу погодження договірної ціни є підставою длявизначення вартості платежу за право використання тунелів, станцій та споруд для

прокладання, знаходження та функціонування кабелю.

Відповідно до п. 3.4 Договору Сторона-2 зобов`язується щорічно сплачувати Стороні-1 (згідно п. 1.4) платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф Сторони-2, виходячи з тарифу 97,54 грн., в тому числі ПДВ 16,26 грн., за одну шафу на один місяць, в терміни не пізніше 10 банківського дня року, наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання Акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1.

Відповідно до п. 3.6 Договору сума платежів може бути переглянута у зв`язку із зміною тарифів, встановлених органами місцевої влади або за домовленістю Сторін.

Зміна суми платежів оформляється Додатковою угодою з посиланням на відповідний документ, що підписується представниками обох Сторін та скріплюється печатками Сторін.

Відповідно до п. 2.2.1 Сторона-2 зобов`язувалась своєчасно сплачувати платежі, встановлені даним Договором.

Відповідно до актів введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф від 08.01.2008 та від 25.12.2008, ТОВ «Транс-Кон» всього прокладено 87 725,0 м. п. кабелю та встановлено 57 телекомунікаційних шаф в приміщеннях метрополітену.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ТОВ «Транс-Кон» зобов`язане щорічно сплачувати КП «Київський метрополітен» вартість права прокладання кабелю виходячи з тарифу 1190,40 грн. за 1 кілометр кабелю в рік (1190,40 грн. х 87 725,0 (кабелю) = 104 427,84 грн);

Відповідно до п. 3.2. Договору, ТОВ "Транс-Кон" зобов`язане щорічно здійснювати оплату КП «Київський метрополітен» за користування правом використання тунелів станцій та споруд для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю в розмірі 631 620,0 грн. (зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін (інфляції). За 2022 рік 690 392,24 грн. х 110% (індекс споживчих цін за 2021 рік) = 759 431,47 грн. За 2023 рік 759 431,47 грн. х 126,6% (індекс споживчих цін за 2022 рік) = 961 440,24 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору, ТОВ "Транс-Кон" зобов`язане щорічно сплачувати КП «Київський метрополітен» платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф виходячи з тарифу 97,54 грн. за одну шафу на один місяць (97,54 грн. х 57 (кількість шаф) = 66 717, 36 грн.).

Як зазначає позивач, Відповідачем не сплачувалися платежі з Договором від 12.02.2007 №001-07 за січень - грудень 2023 року, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за використання тунелів , станцій та споруд КП «Київський метрополітен» для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю в розмірі 1 132 585,44 грн.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 16 710, 28 грн. та 3 % річних в розмірі 1 671, 03 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 2 частини 2 зазначеної статті внормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф, у відповідача, відповідно до умов кладеного між сторонам договору виник обов`язок сплачувати за надання права на прокладення кабелю в тунелях метрополітену, за надання права на розміщення обладнання на території метрополітену, а також відшкодовувати вартість корисного використання тунелів метрополітену.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 001-07 від 12.02.2007 у загальному розмірі складає 1 132 585, 44 грн. в зв`язку з чим вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку прострочення Стороною-2 строків платежів, зазначених у п. 3.1., п. 3.2, п. 3.3., п. 3.4 вона сплачує на користь Сторони-1 пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Господарський суд міста Києва враховуючи викладене та здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, у розмірі 16 710, 28 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, суд погоджується з розрахунком 3% річних в розмірі 1 671, 03 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНС-КОН» (Україна, 01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н.П. №43, ідентифікаційний код 33343172) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (Україна, 03056, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 35, ідентифікаційний код 03328913) - основний борг у розмірі 1 132 585 (один мільйон сто тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 44 коп., пеню у розмірі 16 710 (шістнадцять тисяч сімсот десять) грн. 28 коп., 3 % річних у розмірі 1 671 (одна тисяча шістсот сімдесят одну) грн. 03 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 811 (тринадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 60 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.06.2024.

Суддя І.В. Алєєва