Рішення

від 30.05.2024 по справі 911/92/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2024 р. Справа № 911/92/24

За позовом Фізичної особи підприємця Габльовського Михайла Васильовича, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗСЕРВІС", 08161, Київська область, Фастівський район, село Тарасівка, вулиця Київська, будинок 77/10

про стягнення попередньої оплати у розмірі 326 400,00 грн

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю:

представник позивача - не привув;

представник вiдповiдача - не прибув.

Суть спору: Фізична особа підприємець Габльовський Михайло Васильович (далі ФОП Габльовський М.В.) звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗСЕРВІС" (далі ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС") про стягнення попередньої оплати у розмірі 326 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем (заявником) на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №53 було перераховано 326 400,00грн за виготовлення обладнання (модуль 10 м куб), однак обладнання за місцем зберігання не встановлено та на вимогу позивача кошти не повернуті, що є порушенням договірних зобов`язань.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами: відзив на позов не надав, у судові засідання не з`явився. Про дату, місце та час проведення судових засідань належним чином повідомлявся судом засобами поштового зв`язку за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Ухвали суду повертались підприємствами поштового зв`язку по причині "адресат відсутній за вказаною адресою".

Позивач заявив клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

В С Т А Н О В И В :

ФОП Габльовський М.В. платіжними дорученнями №1 від 17.07.2020 та №139 від 21.08.2020 сплатив ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" 326 400,00грн (200 000,00грн + 126 400,00грн) за модуль 10м куб згідно рахунку на оплату №53 від 16.07.2020.

Позивач стверджує, що обладнання відповідачем йому не було передане і не може бути передано в майбутньому, оскільки воно відповідачем реалізовано іншій особі, що сплачені в порядку передоплати грошові кошти у сумі 326 400,00грн відповідачем позивачу не повернуті.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в частині першій статті 642 Цивільного кодексу України.

Вказаний в платіжних дорученнях №1 від 17.07.2020 та №139 від 21.08.2020 рахунку на оплату №53 від 16.07.2020, на підставі якого ФОП Габльовський М.В. сплатив ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" 326 400,00грн за модуль 10м куб, до матеріалів справи не наданий, і позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви повідомив про неможливість його надання.

Проте, про прийняття відповідачем замовлення позивача про виготовлення та поставку модуля 10м куб, про виставлення рахунку на оплату №53 від 16.07.2020 на суму 326 400,00грн з ПДВ, що становить 100% вартості обладнання, про його оплату 17.07.2020 у сумі 200 000,900грн і 21.08.2020 у сумі 126 400,00грн ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" підтверджує в адресованих позивачу листах №57-ю від 25.09.2020 та №21 від 15.11.2021.

Означене свідчить про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору про надання послуг та договору поставки.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно статті 902 цього Кодексу виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Згідно статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

За приписами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у формі позову.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання договору, укладеного в спрощений спосіб, позивач здійснив оплату за виготовлення та поставку товару.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем позивачу поставки оплаченого товару.

Докази досягнення сторонами домовленості щодо строку, способу та місця поставки відсутні.

А тому суд критично ставиться до твердження позивача про відсутність обладнання в місці доставки, а також до твердження відповідача в листах №57-ю від 25.09.2020 та №21 від 15.11.2021 про готовність обладнання та неприйняття його позивачем.

Натомість, ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" в адресованому позивачу листі №21 від 15.11.2021 повідомило про те, що виготовлений ним під потреби ФОП Габльовського М.В. модуль 10м куб був переоснащений і проданий іншому контрагенту, що ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС" пропонує в добровільному порядку повернути позивачу до 31.12.2022 попередню оплату за мінусом понесених збитків.

Питання щодо наявності чи відсутності збитків ТОВ "ЄВРОГАЗСЕРВІС", їх розміру не є предметом цього спору.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в даному випадку покладено на постачальника, і останній не надав суду доказів виконання зобов`язання по поставці модуля 10м куб позивачу або повернення йому суми попередньої оплати у розмірі 326 400,00грн, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗСЕРВІС" (08161, Київська область, Фастівський район, село Тарасівка, вулиця Київська, будинок 77/10, код ЄДРПОУ 38442274) на користь Фізичної особи підприємця Габльовського Михайла Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) попередньої оплати у розмірі 326 400 (триста двадцять шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн. 44 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 17.06.2024