Рішення

від 14.06.2024 по справі 912/1090/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 рокуСправа № 912/1090/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1090/24

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Євгена Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002, в інтересах держави в особі

1. Східного офісу Державної аудиторської служби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49600, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, 25006,

2. Соколівської сільської ради, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006

2. Відділу освіти Соколівської сільської ради, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 328 615,36 грн

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення №075395 від 01.03.2023;

від позивача 1 - Тодорова О.Л., самопредставництво, витяг з ЄДР;

від позивача 2 - Новікова С.В., положення про юридичний відділ, розпорядження № 247-к від 02.09.2021;

від відповідача 1 - Добровольська В.В., адвокат, посвідчення № 69 від 26.05.2008, довіреність № 82/07 від 27.12.2023;

від відповідача 2 - Мазурік А.М., розпорядження № 127-к від 22.12.2017, положення про відділ освіти.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Соколівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Відділу освіти Соколівської сільської ради з такими вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.02.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.08.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 25.08.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.09.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 23.09.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 27.10.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 29.10.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради,

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь загального фонду бюджету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надмірно отримані кошти в сумі 328615,36 грн,

- покласти судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржувані додаткові угоди, якими підвищено ціни на електричну енергію, не мають належного документального обґрунтування, укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Підставами звернення з даним позовом прокурор зазначив, що органи, уповноважені державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не вжили заходів на усунення порушень.

Ухвалою від 06.05.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1090/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.06.2024 на 11:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

15.05.2024 засобами поштового зв`язку від ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 просить в задоволенні позову відмовити повністю, зокрема з таких підстав. Соколівська сільська рада є особою уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачання коштів бюджету. Орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів , укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. В Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави по вказаній закупівлі, оскільки підставою для звернення до суду у даному випадку не є результати державного фінансового контролю здійсненого саме Управлінням. Прокурором в інтересах Управління не заявлено жодних позовних вимог. Прокурором не доведено підстави для визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів. При укладенні додаткових угод сторонами не порушено вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", так як ціна за одиницю товару не перевищувала 10% від попередньої ціни з урахування попередніх змін, внесених попердніми додатковими угодами.

24.05.2024 Кропивницькою окружною прокуратурою Кіровоградської області засобами поштового зв`язку подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 1, де, зокрема, зазначено, що порушень при визначенні сторін в позовній заяві не допущено. Відповідачем 1 не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до Договору та документального підтвердження факту збільшення ціни на певний період, а також, що підвищення ціни є непрогнозованим.

29.05.2024 Відділ освіти Соколівської сільської ради подав суду:

- відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 1;

- заяву на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2024 про підтримання позовних вимог прокурора, в якій просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 05.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №912/1090/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.06.2024 о 09:00 год.

04.06.2024 Східний офіс Державної аудиторської служби подав суду заяву від 31.05.2024 про підтримання позовних вимог прокурора.

14.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні прокурор та позивачі підтримали позовні вимоги. Відповідач 1 позовні вимоги заперечив. Відповідач 2 зазначив що погоджується з позовом прокурора.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

Водночас Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відтак, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійсняють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.

Згідно з ч. 2 ст. 2 вказаного Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За п. 10 ст. 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження, і використання активів (підп. 4, 9 п. 4 Положення).

Відповідно до п. 1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Таким чином органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

У відповіді №041103-17/775-2024 від 21.03.2024 Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області на лист Кропивницької окружної прокуратури №51-78-3225 від 19.03.2024 повідомило прокурора, що за результатами заходу державного фінансового контролю - ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Соколівської сільської ради складено Акт від 22.12.2023 №041103-20/6. Матеріали ревізії передано до ГУ Нацполіції в Кіровоградській області. Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представництва при обставинах, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з`ясування чи вживалися заходи до відновлення інтересів держави або ж про причини невжиття таких заходів, листом №51-78-3654 від 29.03.2024 (а.с. 129-132 т. 1) прокурор витребував від Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області, зокрема, оформлені копії матеріалів проведеної перевірки закупівлі UA-2020-12-08-004012а.

Зі змісту відповіді Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041103-17/893-2024 від 02.04.2024 (а.с. 133-134 т. 1) вбачається, що запитувана інформація є відомостями кримінального провадження. Також до відділу освіти застосовано фінансові санкції у формі зупинення операцій з бюджетними коштами, зменшення бюджетних асигнувань та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Вказане свідчить про невжиття Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області заходів звернення до суду на усунення порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель.

Також за приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування":

п. 1, 2 ст. 2 - місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна, здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст,

ч. 1 ст. 10 - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами,

ст. 18-1 - орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів, та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 БК України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відтак Соколівська сільська рада той представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Соколівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, наповнює свій бюджет і розпоряджається ним з метою охорони здоров`я, освіти, охорони навколишнього природного середовища, та інших функцій держави на підвідомчій території ради.

Як за Положенням про відділ освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради, затвердженим рішенням сесії Соколівської сільської ради № 906 від 22.12.2017 та і за Положення про відділ освіти Соколівської сільської ради затвердженим рішенням сесії Соколівської сільської ради № 821 від 27.05.2021, Відділ освіти Соколівської сільської ради є виконавчим органом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, створюється Соколівською сільською радою, підзвітне і підконтрольне Соколівській сільській раді, підпорядковане виконавчому комітету, Соколівському сільському голові, першому заступнику Соколівського сільського голови, заступнику Соколівського сільського голови та керуючому справами виконкому, відповідно до розподілу обов`язків, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольне відповідним органам виконавчої влади.

Згідно п. 1.3. Положень засновником Відділу є Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області. Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс рахунки в територіальних органах Державного казначейства України, печатку з зображенням Державного герба і своїм найменуванням, кутовий штамп, бланк встановленого зразка, має право від свого імені укладати угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, бути позивачем і відповідачем у судах.

За змістом розділу 6 Положень Відділ фінансується за рахунок коштів Соколівського сільського бюджету територіальної громади, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування Відділу є: кошти бюджету Соколівської територіальної громади, інші джерела, не заборонені законодавством України.

Відтак Відділ освіти Соколівської сільської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Соколівською сільською радою.

Відділ освіти Соколівської сільської ради звернувся до Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області з листом № 01-30/173 від 13.03.2024, де виклав обставини порушення інтересів держави та зазначив про неможливість самостійного звернення до суду та сплатити судовий збір.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представництва при обставинах, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з`ясування чи вживалися заходи до відновлення інтересів держави або ж про причини невжиття таких заходів, прокурор звернувся до Соколівської сільської ради з листом №51-78-3211 від 19.03.2024 (а.с. 109-112 т. 1) та Відділу освіти Соколівської сільської ради з листом №51-78-3212 від 19.03.2024 (а.с. 115-118 т. 1), де викладено встановлені факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", допущені при укладенні додаткових угод до Договору підзвітним та підконтрольним підприємством, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів, витребувано необхідні документи. Крім того, прокурором перед сільською радою поставлено питання чи вживались заходи до усунення виявлених порушень та чи планується вжиття таких заходів у подальшому.

У відповідь Відділ освіти Соколівської сільської ради листами №01-30/216 та № 01-30/217 від 27.03.2024 (а.с. 119-122 т. 1) надав прокурору витребувані документи та повідомив про необхідність здійснити представництво інтересів у суді щодо визнання додаткових угод недійсними.

Вказане свідчить про не здійснення захисту інтересів держави, яке виразилось в пасивній поведінці Соколівської сільської ради.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №910/175/23 зазначає, що у спорах, які пов`язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, залежно від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин.

При цьому закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор з`ясував вжиття позивачами заходів щодо усунення порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель, що підтверджується листами позивачів, та повідомив останніх про пред`явлення прокурором цього позову (листи від 05.04.2024). Позивачі проти представництва їх інтересів не заперечували, дії прокурора не оскаржували.

Єдиним засновником Відділу освіти є Соколівська сільська рада, тому прокурор, захищає інтереси територіальної громади в особі Соколівської сільської ради.

З урахуванням наведеного, з позовом у цій справі Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду діючи в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Соколівської сільської ради.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача 1 щодо неналежного звернення прокурора у даній справі в інтересах позивачів.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019), зробила обґрунтований висновок про те, що "...незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".

Також Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 360/4969/21 дійшов схожого висновку.

За результатами розгляду справи №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 висловила правову позицію щодо підстав звернення прокурора до суду та зробила такі правові висновки.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже сам факт не звернення до суду Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Соколівської сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Суд враховує, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес; звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави і у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Соколівської сільської ради та наявність підстав для представництва інтересів.

Листами від 05.04.2024 Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області повідомила Східний офіс Державної аудиторської служби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Соколівської сільської ради, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" має намір звернутись до суду з відповідним позовом (а.с. 225-230 т.1).

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З матеріалів справи вбачається таке.

У позові прокурор зазначає обставини оголошеної Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради закупівлі за процедурою відкритих торгів UA-2020-12-08-004012-а щодо закупівлі за предметом "Активна електрична енергія" обсягом 746206 кіловат-година з терміном постачання до 31.12.2021 з очікуваною вартістю 2 111 762,98 грн.

Учасниками вказаних відкритих торгів подано пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозбут-транс" - 1 567 032,60 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоносії України" - 2 081 914,74 грн та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" - 1 567 032,00 грн.

За результатами проведених відкритих торгів Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (Споживач) укладено з переможцем торгів ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) 15.01.2021 Договір № 09-181 про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 75-82 т. 1), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2021 році електричну енергію (код за ДК 021:2015-0931000-5 - Електрична енергія) в кількості 746 206 кВт*год, як різновид товарної продукції, для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість використаної електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами, що визначені Договором (п. 2.1.),

- обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Споживача (п. 2.2.),

- вартість цього Договору становить 1 567 032,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 261172,00 грн. На дату укладення Договору бюджетні зобов`язання виникають в межах кошторисного призначення, які складають 1 567 032,00 грн. Під час дії даного Договору бюджетні зобов`язання можуть змінюватись відповідно до кошторисних призначень та регламентуватися шляхом укладання додаткових угод, але в будь-якому випадку бюджетні зобов`язання не можуть перевищувати суму договору (п. 5.1.),

- цей Договір набирає чинності з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх завершення (п. 13.1.),

- Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування (п. 13.2.),

- істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в даному Договорі. У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо внесення відповідних змін до Договору. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або завіреними копіями довідок щодо ціни товару на момент укладання Договору та на момент звернення до органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Підвищення ціни за одиницю товару по даному Договору здійснюється шляхом підписання додаткових угод та з урахуванням вимог п. 5 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від внесення змін до Договору, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни товару, передбачене цим пунктом (п. 13.7.1, 13.7.2.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору сторони підписали Комерційну пропозицію (Додаток №1), за умовами якої ціна за одиницю товару для Споживача складає: 1,74999932994 грн/кВт*год без ПДВ і 2,09999919593 грн/кВт*год з ПДВ (а.с. 83 т. 1).

Також між сторонами Договору укладено низку додаткових угод, за умовами яких збільшено ціну за товару з 2,09999919593 грн до 3,684 грн (на 75,43 %) з одночасним зменшенням обсягу товару.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідачем 1 до Додаткових угод надано експертні висновки Кіровоградської регіональної ТПП.

На виконання умов Договору придбано електричну енергію в кількості 125 370 кВт*год на суму 263 277,00 грн. На виконання додаткових угод до Договору придбано електричну енергію в кількості 464 056 кВт*год на суму 1 303 132,59 грн.

Підставою позову прокурор зазначив порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору ціна за одинцю товару перевищила 10-ти процентну граничну межу.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до преамбули Закону метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідні зміни набрали чинності 19.04.2020.

За приписами ст. 41 Закону (в редакції на дату укладання договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (ч. 5).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке:

"43. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

44. Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

46. За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

47. Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

48. Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

49. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

50. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

51. Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

52. Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

53. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

54. Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

57. В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку".

Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається із встановлених обставин, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У ч. 4 ст. 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Відповідно до листа-роз`яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити і належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18 зазначив, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Як встановлено судом, фактично збільшення ціни на електричну енергію на 75,43% відбулось шляхом укладання Додаткових угод №1 від 18.02.2021, № 2 від 20.08.2021, № 3 від 25.08.2021, № 4 від 22.09.2021, № 5 від 23.09.2021, № 6 від 27.10.2021, № 7 від 29.10.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021.

Відповідно до Додаткової угоди № 8 від 14.12.2021 сторони припинити дію договору № 09-181 про постачання електричної енергії споживачу від 15.01.2021 у зв`язку з повним виконанням зобов`язань.

Так на підтвердження підстав укладення Додаткової угоди №1 від 18.02.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленням від 08.02.2021 № 112/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 01.02.2021, в додатку до якого зазначено експертний висновок Кіровоградської РТПП.

Разом з тим, експертний висновок Кіровоградської регіональної ТПП № В-67/8 (який сторони визначили як підставу укладення додаткової угоди № 1 від 18.02.2021) складено 09.02.2021 на підставі звернення відповідача 1 від 08.02.2021. Таким чином, на дату звернення Постачальника до Споживачаз повідомленням від 08.02.2021 №112/010 про підвищення ціни за одиницю товару такого висновку не було.

Вказане також відображено в Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Соколівської сільської ради за період з 01.01.2020 по 31.08.2023 складеному Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області за №041103-20/6 від 22.12.2023.

У експертному висновку Кіровоградської регіональної ТПП №В-67/8 від 09.02.2021 зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 31.01.2021 - 1457,52 грн та станом на 05.02.2021 - 1640,97 грн. Однак даний висновок не підтверджує наявність коливання ціни в бік збільшення за період між УКЛАДАННЯМ ДОГОВОРУ та укладанням додаткової угоди №1 від 18.02.2021, оскільки містить відомості про ціну на електричну енергію станом на 31.01.2021 - не дату укладення договору.

Більше того в п. 13.7.2. Договору сторони погодили, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або завіреними копіями довідок щодо ціни товару на момент укладання Договору та на момент звернення до органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку.

Однак таких доказів Постачальник не надав Споживачу разом із повідомленням від 08.02.2021 № 112/010 про підвищення ціни на одиницю товару з 01.02.2021.

Відтак відповідач 1 за відсутності інформації про наявність коливання ціни на ринку товару в бік збільшення повідомив відповідача 2 про підвищення ціни товару не обґрунтувавши таких підстав.

За умовами Додаткової угоди № 1 від 18.02.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 2,09999919593 грн до 2,3076 грн, тобто на 9,89% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 690 353,099 кВт*год, при цьому загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 01.02.2021.

З огляду на вказане, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 постанови Об`єднаної палати Верхового Суду у справі №927/491/19, п. 5.46 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21).

Більше того за інформацією розміщеною на вебсайті ДП "Оператор ринку" www.oree.com.ua середньозважена ціна електричної енергії ресурс січня з 15.01.2021 (дата укладення договору) до 31.01.2021 склала 1597,12 грн/МВт.год, за період лютого з 01.02.2021 по 18.02.2021 (дата укладення додаткової угоди № 1) склала 1662,49 грн/МВт.год (тобто збільшилась на 4,09%). При цьому що середньозважена ціна електричної енергії на 01.02.2021 (дата початку застосування умов додаткової угоди № 1 від 18.02.2021) становила 1763,77 грн/МВт.год, на дату укладення додаткової угоди № 1 від 18.02.2021 вартість становила 1731,67 грн/МВт.год. Тобто, упродовж лютого з дати початку застосування умов додаткової угоди № 1 від 18.02.2021 (1763,77) до дати укладення додаткової угоди № 1 від 18.02.2021 (1731,67) спостерігалось зменшення ціни на електричну енергію на 1,82%.

Таким чином, збільшення вартості товару відбулось не пропорційно, по відношенні до зростання ціни товару на ринку, що не відповідає п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до Договору на підставі відповідного висновку та правомірності укладення Додаткової угоди № 1 від 18.02.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 2 від 20.08.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленням від 09.07.2021 № 712/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 01.08.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-554/8 від 06.08.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 05.02.2021 - 1640,97 грн/МВт.год та станом на 06.08.2021 - 1993,30 грн/МВт.год.

Однак такий висновок складено станом на дату до укладення попередньої Додаткової угоди № 1 від 18.02.2021 та ним не підтверджено коливання ціни електричної енергії в бік збільшення в період між укладанням Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 від 20.08.2021.

Відтак відповідач 1 за відсутності інформації про наявність коливання ціни на ринку товару в бік збільшення повідомив відповідача 2 про підвищення ціни товару, не обґрунтувавши таких підстав.

За умовами Додаткової угоди № 2 від 20.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 2,3076 грн до 2,538 грн, тобто на 9,98% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 664 171,477 кВт*год, при цьому загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 01.08.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 3 від 25.08.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленням від 15.07.2021 № 720/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 09.08.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-558/1 від 09.08.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 06.08.2021 - 1993,30 грн/МВт.год та станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн/МВт.год.

Незважаючи на те, що Додаткову угоду №2 укладено 20.08.2021, експертний висновок № В-558/1 від 09.08.2021 містить відомості про середньозважену ціну на електричну енергію станом на 06.08.2021 та станом на 09.08.2021.

Отже експертний висновку Кіровоградської РТПП № В-558/1 від 09.08.2021 не може слугувати належним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару в період з 20.08.2021 до 25.08.2021 (дату укладення додаткової угоди № 3).

За умовами Додаткової угоди № 3 від 25.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 2,358 грн до 2,79168 грн, тобто на 9,995% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 640 562,613 кВт*год, загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 09.08.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 4 від 22.09.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленнями від 10.08.2021 № 802/010 та від 22.09.2021 № 664/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 01.09.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-628 від 10.09.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн/МВт.год та станом на 09.09.2021 - 2428,45 грн/МВт.год.

При цьому, незважаючи на те, що попередню додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару сторонами укладено 25.08.2021, експертний висновок містить відомості про середньозважену ціну на електричну енергію станом на 09.08.2021 та станом на 09.09.2021.

Таким чином, Експертний висновок Кіровоградської ТПП № В-628 від 10.09.2021 не може слугувати належним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару в період з 25.08.2021 до 22.09.2021.

За умовами Додаткової угоди №4 від 22.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 2,79168 грн до 3,0234 грн, тобто на 8,3% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 619 978,103 кВт*год, загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 01.09.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 5 від 23.09.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленням від 19.08.2021 № 839/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 09.09.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-651/1 від 20.09.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 09.09.2021 - 2428,45 грн/МВт.год та станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн/МВт.год.

При цьому, незважаючи на те, що попередню додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару сторонами укладено 22.09.2021, експертний висновок містить відомості про середньозважену ціну на електричну енергію станом на 09.09.2021 та станом на 14.09.2021.

Таким чином, Експертний висновок Кіровоградської ТПП № В-651/1 від 20.09.2021 не може слугувати належним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару в період з 22.09.2021 по 23.09.2021.

За умовами Додаткової угоди № 5 від 23.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 3,0234 грн до 3,232 грн, тобто на 6,9% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 609 924,797 кВт*год, загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 09.09.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 6 від 27.10.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленнями від 09.09.2021 № 951/010 та від 25.10.2021 № 726/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 01.10.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-667/3 від 27.09.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн/МВт.год та станом на 23.09.2021 - 2805,51 грн/МВт.год.

При цьому, незважаючи на те, що попередню додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару сторонами укладено 23.09.2021, експертний висновок містить відомості про середньозважену ціну на електричну енергію станом на 14.09.2021 та станом на 23.09.2021,

Таким чином, Експертний висновок Кіровоградської ТПП № В-667/3 від 27.09.2021 взагалі не може слугувати належним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару в період з 23.09.2021 по 27.10.2021.

За умовами Додаткової угоди № 6 від 27.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 3,232 грн до 3,4896 грн, тобто на 7,97% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 597 312,286 кВт*год, загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 01.01.2021.

На підтвердження підстав укладення додаткової угоди № 7 від 29.10.2021 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Споживача з повідомленням від 24.09.2021 № 991/010, де зазначено про підвищення ціни на одиницю товару з 18.10.2021.

Постачальник надав Споживачу експертний висновок Кіровоградської РТПП № В-739 від 18.10.2021, де зазначено середньозважену ціну РДН по ОЕС станом на 23.09.2021 - 2805,51 грн/МВт.год та станом на 18.10.2021 - 2964,57 грн/МВт.год.

При цьому, незважаючи на те, що попередню додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару сторонами укладено 27.10.2021, експертний висновок містить відомості про середньозважену ціну на електричну енергію станом на 23.09.2021 та станом на 18.10.2021.

Таким чином, Експертний висновок Кіровоградської ТПП№ В-739 від 18.10.2021 взагалі не може слугувати належним підтвердженням коливання ціни за одиницю товару в період з 23.09.2021 по 27.10.2021.

За умовами Додаткової угоди № 7 від 29.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год з 3,4896 грн до 3,684 грн, тобто на 5,57% та зменшено кількість предмету закупівлі, а саме обсяг електричної енергії до 589 594,950 кВт*год, загальна вартість договору не змінилась. Положення додаткової угоди починають діяти з 18.10.2021.

Узагальнюючи викладене суд зазначає, що вказані висновки Кіровоградської регіональної ТПП містять відомості про підвищення ціни за одиницю товару на певні дати та свідчить про свідоме зазначення у експертних висновках даних про рівень цін на вибіркові дати, найбільш вигідні для Постачальника, що суперечить принципу добросовісної конкуренції серед учасників.

Суд дійшов висновку, що всі послідуючі додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні із основним договором.

Приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень ст.652 ЦК України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.

За умовами Договору ціна електричної енергії становить 2,09999919593 грн/кВт*год, що враховано ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" під час формування тендерної пропозиції.

При цьому, оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для споживача електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.

Погодження відповідача 2 на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення Договору з однією ціною та її подальше підвищення більш ніж на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та свідчить про свідоме заниження ним цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Таким чином відсутні підстави для зміни Договору в порядку ст.652 ЦК України, оскільки така вартість електричної енергії могла бути закладена в підприємницький ризик при поданні тендерної документації.

Як передбачено положеннями частин першої, другої, третьої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідач 1 не довів виникнення у нього права змінити вартість предмета закупівлі, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таких доказів відповідачами не надано та відповідних обставин судом не встановлено. Виключно коливання цін на ринку на електричну енергію не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Натомість, судами встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість електричної енергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Покупець, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначив прокурор, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що оскаржені додаткові угоди укладені з порушенням ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 632 ЦК України, а тому за приписами ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України вказані додаткові угоди слід визнати недійсними та задовольнити позов в цій частині.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором, за яким ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" мало поставити Відділу освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (наразі - Відділ освіти Соколівської сільської ради) 746 206 кВт*год електричної енергії за ціною 2,09999919593 грн/кВт*год з ПДВ.

Однак за підписаними сторонами актами прийняття-передавання товарної продукції, що містяться в матеріалах справи відповідач 1 поставив відповідачу 2 на виконання умов Договору електричну енергію в кількості 125 370 кВт*год на суму 263 277,00 грн та на виконання додаткових угод до Договору електричну енергію в кількості 464 056 кВт*год на суму 1 303 132,59 грн, на загальну суму 1 566 409,59 грн. Враховуючи ціну погоджену сторонами у Договорі, відповідач 2 повинен сплатити відповідачу 1 за поставлену електричну енергію в кількості 464 056 кВт*год 974 517,23 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 328 615,36 грн (1 566 409,59 - 263 277,00 - 974 517,23).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 328 615,36 грн є безпідставно одержаними відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

За таких підстав позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" 328 615,36 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір за подання позову на відповідачів.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.02.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.08.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 25.08.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.09.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 23.09.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 27.10.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 29.10.2021 до Договору № 09-181 від 15.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (і.к. 42132581) та Комунальною організацією (установою, закладом) відділом освіти, молоді та спорту Соколівської сільської ради (і.к. 41830324).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006, і.к. 42132581) на користь загального фонду бюджету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Шевченка, 23, с. Соколівське(пн), Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641, і.к. 04364905) надмірно отримані кошти в сумі 328 615,36 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006, і.к. 42132581) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 15 527,23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відділу освіти Соколівської сільської ради (вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641, і.к. 41830324) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (і.к. 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету -2800) судовий збір в сумі 10 598,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до Електронних кабінетів: Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області; Кіровоградській обласній прокуратурі; Східному офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області; Соколівській сільській раді; Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія";

Відділу освіти Соколівської сільської ради, вул. Шевченка, 23, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641.

Повне рішення складено 18.06.2024.

Суддя В.Г. Кабакова