Рішення

від 18.06.2024 по справі 912/679/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 рокуСправа № 912/679/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Левітан" від 27.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/679/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Левітан", вул. Олега Малицького, 42, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400

до відповідача Відділу освіти Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Незалежності України, 82, смт Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300

про стягнення 734 945,93 грн

Представники сторін участі не брали.

Рішенням від 20.05.2024 суд задовольнив позовні вимоги. Стягнув з Відділу освіти Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Левітан" 725 282,00 грн основного боргу, 4 578,25 грн 3% річних, 5 085,68 грн інфляційних втрат, а також 11024,19 грн судового збору.

27.05.2024 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Левітан" подало заяву від 27.05.2024 про ухвалення додаткового рішення, з вимогою стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн.

До такої заяви додано квитанцію №1105857 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЕСІТС від 27.05.2024, відповідно до якої заява з додатками доставлена юридичній особі Відділу освіти Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДР 44104488.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5-6 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

Датою ухвалення рішення суду у справі є 20.05.2024, тому, з огляду на приписи ч. 8 ст. 129 та ч. 5 ст. 240 ГПК України, останнім днем п`ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 27.05.2024 (з урахуванням того, що останній день строку 25.05.2024 припадає на вихідний день (суботу).

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду через систему "Електронний суд" 27.05.2024, тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою від 03.06.2024 суд призначив судове засідання для розгляду вказаної заяви ТОВ "БК Левітан" на 18.06.2024 о 14:00 год.

18.06.2024 до господарського суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі.

У засіданні суду 18.06.2024 представник відповідача не брав участі, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З підстав викладеного, суд проводить судове засідання з вирішення питання про судові витрати 18.06.2024 за відсутності представників сторін.

Вирішуючи питання про судові витрати, господарський суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 70 000,00 грн позивач подав суду договір про надання правової допомоги №13/03/24 від 13.03.2024, додаток №1 до нього (специфікація №1), акт прийняття - передачі наданих послуг, платіжні інструкції.

13.03.2024 між Адвокатським бюро "Дмитра Артюхова" (далі - Виконавець) та ТОВ "БК Левітан" (далі - Клієнт) укладено договір №13/03/24 про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується за завданням Клієнта надавати правову допомогу в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату, а також відшкодувати фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору, в порядку, протягом строку, на умовах і в обсязі, визначених в цьому Договорі.

У п. 3.1. Договору передбачено, що ціна договору, розмір гонорару (винагороди) Виконавця, строки та порядок розрахунків погоджені сторонами та зазначені у додатку №1 до даного договору.

За результатом надання правової допомоги за даним Договором, Виконавець, за необхідності, надає Клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (в двох примірниках), у якому наводиться опис наданих Виконавцем послуг за відповідний період (п. 4.1. Договору).

Положеннями п. 6.1. Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року.

У п. 1. Додатку №1 до Договору (Специфікація №1) сторонами погоджено, що ціна Договору за цією Специфікацією складається з сум, які становлять гонорар (винагороду) Виконавця та розраховується наступним чином:

1.1. 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) грн за підготовку та подання позовної заяви до Відділу освіти Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 44104488) про стягнення коштів за неналежне виконання договору про надання послуг з поточного ремонту споруд цивільного захисту №131 від 03.08.2023, яка включає: ознайомлення, аналіз та оцінку наданих Клієнтом документів, підготовку та подання позовної заяви, у випадку необхідності подання відповіді на відзив, заперечень та письмових пояснень у справі, а також участь у судових засіданнях.

1.2. 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) грн у вигляді гонорару успіху, за отримання позитивного рішення про стягнення коштів.

За умовами п. 2. вказаного додатку Клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг (гонорару) Виконавця за Договором, шляхом безготівкового перерахунку Клієнтом відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Сума зазначена у п. 1.1. даної Специфікації, у розмірі 35 000,00 грн перераховується протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору. Сума зазначена у п. 1.2. даної Специфікації здійснюється, у разі ухвалення позитивного судового рішення про стягнення коштів, протягом 3-х банківських днів, на підставі виставленого рахунку.

24.05.2024 сторонами складено акт прийняття - передачі наданих послуг за Договором, відповідно до якого сторони підтверджують, що Виконавець виконав свої зобов`язання за Договором про надання правової допомоги №13/03/24 від 13.03.2024 та надав, а Клієнт прийняв та оплатив юридичні послуги (гонорар), за ціною встановленою у п. 1 Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), а саме: ознайомлення, аналіз та оцінка наданих Клієнтом документів, визначення правової позиції у справі, підготовка та подання позовної заяви, участь в судових засіданнях у справі №912/679/24, гонорар успіху за отримання позитивного рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2024 у справі №912/679/24 про стягнення коштів у сумі 734 945,93 грн (п. 1. акта).

Також у вказаному акті зазначено, що вартість наданої правової допомоги (гонорар) відповідно до п. 1 Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) становить 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень (п. 2. акта).

Договір, додаток №1 до нього та акт підписано сторонами та скріплено печатками.

Згідно платіжних інструкцій №1171 від 13.03.2024, №1221 від 27.05.2024 вартість наданої правової допомоги в розмірі 70 000,00 грн оплачена позивачем.

Разом з тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідний правовий висновок містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як встановлено матеріалами справи, що під час її розгляду інтереси позивача представляв адвокат Артюхов Д.С. на підставі ордеру серії АТ №1063803 від 15.03.2024, виданим Адвокатським бюро "Дмитра Артюхова".

Так, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат у суді, а саме адвокатом подано та підписано позовну заяву.

Також адвокат позивача брав участь у призначених засіданнях суду, а саме: 30.04.2024, 20.05.2024.

Наведене свідчить про реальність надання адвокатом правової допомоги позивачеві у даній справі та понесення витрат на таку допомогу.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 визначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.

Поряд з цим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведені вище принципи застосовуються і у випадку наявності угод, які передбачають "гонорар успіху".

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

В той час, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності критеріям, зазначеним в ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Як вже зазначено, під час розгляду справи адвокатом подано та підписано лише позовну заяву.

При цьому, слід зазначити, що відповідач відзиву на позов не подавав, будь-які інші заяви по суті спору чи процесуальні клопотання, які б потребували відповіді позивача, в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з викладеним, від позивача не потребувало наведення будь-яких додаткових пояснень, нові докази позивачем не збирались і не подавались.

У даній справі було проведено лише два засідання.

Хоча предметом спору, крім суми основного боргу, є стягнення 3% річних та інфляційних втрат, однак їх нарахування становить незначну складність, з огляду на нетривалий період прострочення сплати основного боргу.

Зважаючи на наявність у справі доказів, поданих виключно позивачем, хід розгляду такої справи не вимагав від адвоката докладання додаткових процесуальних зусиль для "досягнення позитивного результату" для клієнта.

Зважаючи на положення ст. 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, суд дійшов висновку, що "гонорар успіху" у розмірі 35 000,00 грн не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи.

При цьому, суд враховує, що в попередньому (орієнтовному) розрахунку позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.

Разом з цим, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути 70 000,00 грн витрат на правничу допомогу, що відповідно до Додатку №1 до Договору, включає гонорар успіху в сумі 35 000,00 грн.

Однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 129 ГПК України позивач не наводить обставини, за яких не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та витраченим адвокатом часом і обсягом фактично наданих ним послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде 35 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 35 000,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу позивача покладаються на останнього.

Отже, заява ТОВ "БК Левітан" від 27.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у даній справі підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Левітан" від 27.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/679/24 задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Незалежності України, 82, смт Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300, ідентифікаційний код 44104488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Левітан" (вул. Олега Малицького, 42, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400, ідентифікаційний код 42572464) 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.

Повний текст додаткового рішення складено 18.06.2024.

Суддя В.Г. Кабакова