Рішення

від 10.06.2024 по справі 914/468/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 914/468/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Марти Пришляк, розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом: Самбірської окружної прокуратури Львівської області,

в інтересах держави в особі позивача: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська ВЕС,"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної земельної ділянки,

представники сторін

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.;

від позивача: не з?явився;

відповідач: не з?явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Турківської міської ради Самбірського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська ВЕС" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної земельної ділянки.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 15.04.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд по суті.

В судове засідання 10.06.2024 прокуратура забезпечила участь представника, позивач та відповідач не з`явились.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 10.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокуратура стверджує, що у відповідача упродовж 2022 2023 років наявна заборгованість з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 4625582900:11:000:0091 площею 1,0000 га для будівництва та обслуговування вітрової електростанції, що є підставною для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки на користь держави.

Позиція позивача

Позивач пояснень з приводу позовної заяви не надав.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.04.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області та ТОВ «Карпатська ВЕС» укладено Договір оренди землі (ділянка № 11-з) кадастровий номер 4625582900:11:000:0091 площею 1,0000 га для будівництва і обслуговування вітрової електростанції (далі - Договір).

За умовами п.1 Договору, ГУ Держземагентства у Львівській області (Орендодавець) передає, а ТОВ «Карпатська ВЕС» (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та обслуговування вітрової електростанції, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мельничне Турківського району (на даний час - Турківської територіальної громади).

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0091.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 3 Договору).

Право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0091 на підставі вказаного Договору за Відповідачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2014 (номер запису про право: 5415909), що підтверджується інформаційною довідкою № 355469959.

Право комунальної власності земельної ділянки за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2022 (номер запису про право: 48095475).

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 17 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Пунктом 8 Договору визначено, що такий укладено на 49 років.

У встановленому Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон) та Договором порядку земельна ділянка передана Орендарю, що підтверджується актом приймання -передачі земельної ділянки до договору оренди землі. Статтею 2 Закону визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗКУ, ЦКУ, цим

Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Карпатська ВЕС» упродовж 2022-2023 років провела орендну плату за земельну ділянку в розмірі 2,4 тис. грн.

За інформацією Турківської міської ради Самбірського району від 12.12.2023 №2269-02.17 в ТОВ «Карпатська ВЕС» станом на 01.12.2023 існує заборгованість за 2022-2023 роки по орендній платі за використання земельною ділянкою кадастровий номер 4625582900:11:000:0091 в сумі 2 482,07 грн.

Згідно інформації ГУ ДПС у Львівській області від 05.12.2023 №13195/5/13-01-13-08-07 ТОВ «Карпатська ВЕС» має заборгованість по сплаті орендної плати за всі земельні ділянки на загальну суму 1 млн. 835,1 тис. грн.

Щодо ТОв «Карпатська ВЕС» Львівським окружним адміністративним судом 26.03.2021 прийнято рішення у справі №380/719/21 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати на землю в сумі 114,4 тис. грн. та 06.12.2021 прийнято рішення у справі №380/11214/21 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 231,5 тис. грн. 31 травня 2023 року судом задоволено позов в адміністративній справі № 380/3666/23 і стягнуто з боржника 1,4 млн. грн.

Заборгованість ТОВ «Карпатська ВЕС» з орендної плати за землю за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4625582900:11:000:0091 обліковується за Турківською територіальною громадою, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» території села Мельничне, увійшли до території Турківської територіальної громади.

Турківська міська рада, незважаючи на направлений Самбірською окружною прокуратурою лист від 27.11.2023 №14.56/04-22-4832вих-23 про існуючу заборгованість не зверталася в господарський суд з позовною заявою про розірвання договору оренди землі.

ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами за договором виникли договірні правовідносини з оренди земельних ділянок комунальної власності на підставі укладених договорів оренди землі, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі».

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, яка необхідна орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, згідно з яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Суд зазначає, що відповідач у порядку та на підставі договору оренди землі (ділянки №17-з) отримав у строкове платне користування земельну ділянку. Правовідносини з користування цією земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати.

За умовою договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі рівними частинами щомісячно.

Судом встановлено, що у порушення цих зобов`язань орендарем не виконувалися обов`язки з оплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою та за період 2022 - 2023 років заборгованість відповідача з орендної плати становить 2 482,07 грн.

Водночас, стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача не є предметом спору у цій справі, а прокурор звернувся із позовом про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку, у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору у частині несплати орендної плати.

Умовами договорів оренди землі визначені підстави припинення договору. Зокрема, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 6 частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» серед іншого передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Положеннями пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання так і неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, яка визначена умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання) є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

Згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, призвели до істотного порушення умов договору.

Матеріалами справи підтверджується факт систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Таким чином, уклавши з відповідачем договір, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, у відповідача з моменту розірвання договору відсутні правові підстави для використання спірної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0091 позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Аналізуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як встановлено судом, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, до компетенції якої віднесено розпорядження спірною земельною ділянкою.

Однак, з огляду на систематичну несплату орендної плати позивачем не вживалися заходи щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Таким чином, бездіяльність міської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів в сфері контролю за додержанням земельного законодавства та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку, Керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення, зокрема, вказавши, що ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному обсязі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки громади та держави в цілому, зокрема, органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сплата прокурором судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №205 від 06.02.2024 на суму 6056,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди землі від 01.04.2014 (ділянка № 11-з), укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, вул. Середня, 10, с. Завадівка, Самбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ - 36787838).

3.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (82540, вул. Середня, 10, с. Завадівка, Самбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ - 36787838) повернути на користь держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (82500, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 62, Самбірського району Львівської області, ідентифікаційний код 04056026) земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0091 площею 1,0000 га, розташовану за межами населеного пункту села Мельничне на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (ЄДРПОУ 36787838) на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 6056,00 грн за подання позовної заяви (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UА 138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.06.2024.

СуддяГорецька З.В.