Рішення

від 05.11.2007 по справі 22/377/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/377/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.07                                                                                        Справа №  22/377/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом Комунального підприємства “Запоріжагролізинг” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Трейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а)

про стягнення 88702,56 грн.

Суддя        Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Рижий А.В., довіреність № 58/ЮР-06 від 20.07.2006 р.;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Трейд” на користь комунального підприємства “Запоріжагролізинг”  заборгованості за лізинговими платежами з урахуванням індексу інфляції у сумі 83585,94 грн., 3880,47 пені, 1236,15 грн. три відсотки річних, всього 88702,56 грн..

Ухвалою суду від 09.10.2007 р. порушено провадження у справі № 22/377/07, судове засідання призначено на 05.11.2007 р..

У судове засідання 05.11.2007 р. представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду від 09.10.2007 р. документи, необхідні для розгляду справи, не надав.

У судовому засіданні 05.11.2007 р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 625, 1212, 1213 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України та положеннями договору позики № 27/3 від 26.08.2004 р., пояснив суду, що 26.08.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір займу № 27/3 з додатковою угодою від 01.07.2005 р., відповідно до якого позивач надав відповідачу у  позику грошові кошти у сумі 1405000,00 грн., а відповідач зобов'язався виплачувати позивачу відсотки за користування грошовими коштами.

Посилаючись на платіжні доручення, додані до матеріалів справи, позивач стверджує, що він виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 1405000,00 грн..

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, перерахувавши позивачу 1155000,00 грн. у рахунок повернення позики і 534,24 грн. у рахунок погашення відсотків за користування грошовими коштами за Договором, у зв'язку з чим у відповідача з'явилася заборгованість у розмірі 80068,50 грн., у доведення чого позивач посилається на акт звіряння взаємних розрахунків.

Крім заборгованості за лізинговими платежами та відсотками за користування грошовими коштами, позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України та п. 5.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 3880,47 пені, 1236,15 грн. три відсотки річних, а також інфляційні втрати у розмірі 3517,44 грн.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвалу суду від 09.10.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач по справі № 22/377/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний був направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

правовідносини сторін врегульовані договором позики № 27/3 від 26.08.2004 р. з додатковою угодою до нього від 01.07.2005 р., укладених між комунальним підприємством “Запоріжагролізинг” (позикодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Трейд” (позичальник, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався надати відповідачу у позику грошові кошти у сумі 1405000,00 грн.. Згідно з п. 1.2 Договору за користування грошовими коштами, переданими у позику, відповідач повинен сплачувати позивачу відсотки у розмірі та в порядку, передбаченому цим Договором. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що позичальник повинен повернути суму боргу в строк не пізніше 31.12.2008 р..

На виконання вимог договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1405000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

Встановлено, що відповідач частково сплатив суму позики, перерахувавши позивачу 1155000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору за весь час користування грошовими коштами, переданими у позику, позичальник сплачує позикодавцю відсотки у розмірі 20 відсотків річних, нарахованих на неповернуту суму позики. Відсотки сплачуються позичальником щоквартально, у строк не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачуються відсотки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач виконав своє грошове зобов'язання по сплаті відсотків за користування грошовими коштами, наданими у позику за Договором, не в повному обсязі, у зв'язку з чим за загальний період часу з 06.01.2007 р. по 06.10.2007 р. у нього виникла заборгованість за відсотками по Договору у розмірі 80068,50 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 06.10.2007 р., підписаним обома сторонами (оригінал в матеріалах справи). Відповідач документальних доказів погашення суми боргу суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 80068,50 грн. відсотків за користування грошовими коштами, наданими у позику, за період з 06.01.2007 р. по 06.10.2007 р. обґрунтована, підтверджується матеріалами по справі та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

За загальний період з 06.01.2007 р. по 06.10.2007 р. позивачем  нараховано відповідачу 1236,15 грн. три відсотки річних та  інфляційні втрати у розмірі 3517,44 грн..

Крім того, відповідно до п. 5.2 Договору за порушення обов'язку зі сплати відсотків за користування позиченими коштами відповідач на вимогу позивача сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. На підставі цього позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання також нараховано відповідачу 3880,47 грн. пені. Розрахунки зазначених сум перевірені у судовому засіданні та визнані такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Трейд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а; р/р 26003976712147 в ЗФ ПУМБ, м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 30641424) на користь Комунального підприємства “Запоріжагролізинг” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-В; р/р 26004056900001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32977175)  80068 (вісімдесят тисяч шістдесят вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 3517 (три тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 1236 (тисячу двісті тридцять шість) грн. 15 коп. три відсотки річних, 3880 (три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 47 коп. пені, 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 03 коп. - витрат на сплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.12.2007 р..

Суддя                                                                              Ю.О. Скиданова