Ухвала

від 17.06.2024 по справі 916/2622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" червня 2024 р.м. Одеса № 916/2622/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№2683/24 від 12.06.2024)

за позовом: Підприємства «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Отамана Головатого, № 67/69, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 30127924)

до відповідача: Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) (приміщення AU-32-A, Голд Тауер (AU), ділянка №JLT-PH1-13A, Джумейра Лейкс Тауерс, Дубай, Об`єднані Арабські Емірати, реєстраційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 15 041 250,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 15 041 250,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов контракту №F29/07/21/1 від 29.07.2021 щодо повної поставки передбаченого контрактом товару в обумовлені строки, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено вимогу про повернення перерахованої ним на виконання попередньої оплати в сумі 15 041 250,00 грн.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом до подання позовної заяви зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення в поштовий конверт, який містить номер поштового відправлення, надані в оригіналі.

Слід зазначити, що позивач повинен надати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про належне повідомлення сторін, а суд повинен перевірити такий. Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

З урахуванням викладеного, позивачеві необхідно надати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів безпосередньо на адресу місцезнаходження Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC).

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Позовна заява містить майнову вимогу про стягнення заборгованості за контрактом в розмірі 15 041 250,00 грн, тому на підставі п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає оплаті судовий збір у розмірі в сумі 225 618,75 грн.

Отже, позивачем не подано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що суперечить вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що долучені позивачем до позову копії документів не містять найменування посади, власного імені та прізвища особи, яка засвідчує копію, та дати засвідчення копії, а отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.

До того ж, відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Приписами ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 10 ГПК України передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Частиною 1, частиною 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

З матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою. Водночас деякі додатки (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та посвідчують обставини виникнення спірних правовідносин, зокрема: контракт №F29/07/21/1 від 29.07.2021 та інвойс № 1 від 29.07.2021, складені російською та англійською мовами та подані без перекладу на українську мову.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Згідно з ст. 79 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд зауважує, що докази надані до заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.

З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суддя дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

В свою чергу, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається на часткову поставку товару відповідачем на суму 1 890 000,00 доларів США та часткове повернення суми раніше отриманих авансових платежів у розмірі 440000,00 доларів США, однак вказаних доказів поставки та оплати відповідно, на що позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, заявником до матеріалів позову не додано. Про неможливість подання таких доказів позивачем не зазначено у позові.

Відтак, всупереч положень ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме докази здійсненої відповідачем часткової поставки товару та оплати заборгованості.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи. При цьому стаття 25 цього Закону встановлює, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи (тобто право держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави).

Відповідно до частин першої, третьої статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

З метою дотримання вимог законодавства щодо правосуб`єктності сторін даного спору господарський суд має вживати заходів для встановлення статусу іноземного підприємства чи організації, яка є учасником судового процесу. При цьому доказом правосуб`єктності юридичної особи є сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують правовий статус Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC) як юридичної особи за законодавством країни, де її створено, зокрема Об`єднаних Арабських Еміратів, а саме оригіналу або нотаріально засвідченої копії сертифікатів реєстрації або витягу з торгового реєстру щодо вказаної особи.

Відтак, відсутність вказаних документів унеможливлює встановлення судом статусу відповідача як іноземної юридичної особи, що в свою чергу унеможливлює встановлення наявність процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи як учасника господарського процесу, адже це є обов`язком господарського суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначені обставини, позивачу необхідно надати суду докази правосуб`єктності юридичної особи Компанії «Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі» (GNT TRADE DMCC), що створена і існує за законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, зокрема, оригінал або нотаріально засвідчену копію сертифікату реєстрації або витягу з торгового реєстру із зазначенням її юридичної адреси (місцезнаходження).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Підприємства «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 2683/24 від 12.06.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Підприємства «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 2683/24 від 12.06.2024) залишити без руху.

2. Встановити Підприємству «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Підприємство «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 12.06.2024 за вх.№2683/24.

4. Роз`яснити Підприємству «Вторметекспорт» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 17.06.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський