Рішення

від 11.06.2024 по справі 918/377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/377/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства 1728 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт технолоджі ЛТД"

про стягнення 8 669,48 грн

у судове засідання представники не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов КАТП 1728 до ТОВ "Стандарт технолоджі ЛТД" про стягнення 8 669,48 грн (з яких 5 038,50 грн - основного боргу, 2 190,06 грн - пені, 320,19 грн - 3% річних, 1 150,73 грн - інфляційних втрат).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем Договору оренди №546-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного від 01.11.2019 в частині оплати орендної плати за січень-лютий 2022 року.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі.

12.04.2024 позов КАТП 1728 надійшов до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 17.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09.05.2024.

Ухвалою від 09.05.2024 розгляд справи відкладено на 23.05.2024.

Ухвала від 17.04.2024 отримана відповідачем 16.05.2024 (штриховий код поштового відправлення АТ "Укрпошта" №0600263962750).

Ухвалою від 23.05.2024 судове засідання відкладено на 11.06.2024, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 17.04.2024, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.11.2019 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, як орендодавцем, та ТОВ "Стандарт технолоджі ЛТД", як орендарем, було укладено Договір №546-6 оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного (далі - Договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення будівлі ремонтної майстерні на вул. Курчатова, 22 у м, Рівне (далі - Майно) площею 58,0 м2 (відповідно дкожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача КАТП 1728 до 20 числа поточного місяця.

За п.3.6 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.2 Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.10.1, цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців; договір діє з 01.11 2019 до 30.09.2022 включно.

Сторонами не заперечується, що строк після закінчення строку Договору - 30.09.2022, орендні правовідносини між сторонами не пролонговувались, а приміщення було повернуто у відповідності до акта №740 прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.09.2022.

В той же час, звертаючись з даним позовом, позивач стверджує, що під час дії Договору, відповідач договірні зобов`язання не виконував належним чином, оплату за надані послуги оплачував не в повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість станом на 31.03.2024 в сумі 5038,50 грн, зокрема, останнім не оплачено оренди, нарахованої за січень-лютий 2022 року.

Розмір заборгованості підтверджує підписаними з боку відповідача актами надання послуг:

- №77 від 31.01.2022, згідно якого орендна плата за січень 2022 року склала 2 011,18 грн;

- №170 від 28.02.2022, згідно якого орендна плата за лютий 2022 року склала 3 027,32 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ГПК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "Стандарт технолоджі ЛТД", отримавши за Договором в оренду ремонтну майстерню площею 58,0 м2, користувалося нею на договірних засадах до 30.09.2022, проте допустило заборгованість з орендної плати за січень-лютий 2022 року.

Враховуючи положення п.3.5 Договору, строк оплати орендних платежів (2 011,18 грн за січень і 3 027,32 грн за лютий 2022 року) настав 20.01.2022 і 20.02.2022, відповідно. Оскільки на час розгляду справи доказів відповідних оплат не подано, відповідач вважається таким, що порушив зобов`язання, заборгувавши КАТП 1728 5 038,50 грн, а відтак позовні вимоги про їх стягнення є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Крім основної заборгованості КАТП 1728 просить стягнути 320,19 грн - 3% річних, 1 150,73 грн - інфляційних втрат, а також 2 190,06 грн - пені.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Позивач просив нараховувати 3% річних та інфляційні втрати з 01.02.2022, проте прострочення орендного платежу за січень 2022 розпочато з 21.01.2022, а за лютий з 21.02.2022 і тривало до звернення з позовною заявою (08.04.2024).

Здійснивши перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме:

- 3% річних, за розрахунками суду, склало 327,20 грн (133,68 грн за зобов`язаннями січня 2022 року і 193,52 грн за зобов`язаннями лютого 2022 року), тому в цій частині позов підлягає задоволенню в межах заявлених вимог 320,19 грн;

- інфляційні втрати, за розрахунками суду, склали 1595,03 (661,97 грн - за зобов`язаннями січня 2022 року, період нарахування: лютий 2022 березень 2024; 933,06 грн за зобов`язаннями лютого 2022 року, період нарахування: березень 2022 березень 2024), тому в цій частині позов підлягає задоволенню в межах заявлених вимог 1 150,73 грн;

Що стосується пені, то в даному випадку, позивач просить стягнути її у розмірі 2 190,06 грн, обраховуючи за період з 01.02.2022 по 31.03.2024.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).

Суд констатує правомірність нарахування пені виходячи з розміру, встановленого Договором (п.3.6) - подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, проте період нарахування повинен бути обмежений 6-ма місяцями і становить:

- 21.01.2022 - 22.07.2022 у розмірі 278,81 грн за простроченими зобов`язаннями оплати оренди за січень 2022 року;

- 21.02.2022 - 22.08.2022 у розмірі 496,81 грн за простроченими зобов`язаннями оплати оренди за лютий 2022 року. В загальному пеня складає 775,62 грн.

Таким чином, пеня у розмірі 1 414,44 грн - до стягнення не підлягає.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 7 285,04 грн, з яких: 5 038,50 грн заборгованості по орендній платі за січень-лютий 2022 року за Договором Договір №546-6 оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного від 01.11.2019; 320,19 грн - 3% річних, 1 150,73 грн - інфляційних втрат, 775,62 грн. - пені. В решті вимог - слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №484 від 09.04.2024, 2 535,68 грн з яких підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог (84%).

Інша частина судового збору у сумі 492,32 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт технолоджі ЛТД" (вул. Є. Коновальця, буд. 50, кв. 18, м. Рівне, 33016, код ЄДРПОУ: 42963635) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Володимира Стельмаха, 22, м. рівне, 33019, код ЄДРПОУ: 03361833) 7 285 (сім тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн 04 коп.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення 1 414,44 грн відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт технолоджі ЛТД" (вул. Є. Коновальця, буд. 50, кв. 18, м. Рівне, 33016, код ЄДРПОУ: 42963635) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Володимира Стельмаха, 22, м. рівне, 33019, код ЄДРПОУ: 03361833) 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 68 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК