Рішення

від 17.06.2024 по справі 920/386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2024м. СумиСправа № 920/386/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/386/24

за позовомАкціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Теса-групп (40022, Сумська область, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 25, кабінет 4, код ЄДРПОУ 39383446)

про стягнення 68421 грн 60 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. 09.04.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68421 грн 60 коп. збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем правил реєстрації податкових накладних та неможливістю для позивача скористатись податковим кредитом для зменшення своїх податкових зобов`язань.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 15.04.2024 у справі № 920/386/24 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху; надав Акціонерному товариству ДТЕК Добропільська ЦЗФ десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви: надання доказів сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

1.4. 17.04.2024 позивач, на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024, згідно заяви про усунення недоліків (вх. № 1141 від 17.04.2024), надав суду докази сплати судового збору, а саме платіжну інструкцію № 3444743 від 15.04.2024 на суму 3028 грн 00 коп.

1.5. Ухвалою від 18.04.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/386/24, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України; копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України); позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

1.6. Відзиву на позовну заяву відповідач суду не подав.

Копія ухвали про відкриття провадження у цій справі від 18.04.2024, направлена 18.04.2024 до електронного кабінету ТОВ «Теса-Групп». Документ доставлено до електронного кабінету 18.04.2024.

1.7. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. 14.01.2019 між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Замовник) та ТОВ «Теса-групп» (Виконавець) укладено договір № 639-ЦД-ДЦ про надання послуг (Договір), відповідно до якого Виконавець за дорученням Замовника, приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором надати Замовнику послуги з очищення вугільних бункерів, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити ці послуги.

2.2. Відповідач виконав роботи відповідно до умов договору № 639-ЦД-ДЦ від 14.01.2019, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт:

за травень 2019 № 01 від 24.05.2019 на суму 105019,20 грн.;

за липень 2019 № 01 від 16.07.2019 на суму 85924,80 грн.;

за вересень 2019 № 01 від 10.09.2019 на суму 105019,20 грн.;

за жовтень 2019 року № 01 від 16.10.2019 на суму 114566,40 грн.

2.3. Відповідно до зазначених вище актів сума ПДВ складає 68421,60 грн. (17503,20 грн. + 14320,80 грн. + 17503,20 грн. + 19094,40 грн.).

2.4. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

2.5. Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

2.6. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

2.7. Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

2.8. Згідно статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

2.9. Відповідач не виконав обов`язок складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договором № 639-ЦД-ДЦ від 14.01.2019 та реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, позивач втратив право на включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту та звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 68421 грн 60 коп. збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем правил реєстрації податкових накладних та неможливістю для позивача скористатись податковим кредитом для зменшення своїх податкових зобов`язань

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п.п. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Стаття 198.6 ПК України вказує, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів здати складення податкових накладних.

01.01.2022р. набрали чинності зміни, внесені законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 р. №1914-IX.

Оновленими нормами статті 198.6 ПК України право на включення до податкового кредиту зберігається протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. (ст. 58 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 14.01.2019 між АТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Замовник) та ТОВ «Теса-групп» (Виконавець) укладено договір № 639-ЦД-ДЦ про надання послуг (Договір), відповідно до якого Виконавець за дорученням Замовника, приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором надати Замовнику послуги з очищення вугільних бункерів, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити ці послуги.

Відповідач виконав роботи відповідно до умов договору № 639-ЦД-ДЦ від 14.01.2019, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до зазначених вище актів сума ПДВ складає 68421,60 грн. (17503,20 грн. + 14320,80 грн. + 17503,20 грн. + 19094,40 грн.).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Суд встановив, що податкові накладні з операції:

згідно Акту №01 від 24.05.2019 повинна бути складена до 15.06.2019;

згідно Акту №01 від 16.07.2019 повинна бути складена до 15.08.2019;

згідно Акту №01 від 10.09.2019 повинна бути складена до 30.09.2019;

згідно Акту №01 від 16.10.2019 повинна бути складена до 15.11.2019.

Відповідно, тоді граничним терміном права на включення до податкового кредиту для позивача є 14.06.2022 (14.06.2019 + 1095 днів), 14.08.2022р. (14.08.2019 + 1095 днів), 29.09.2022 (29.09.2019 + 1095 днів), та 14.11.2022 (14.11.2019 + 1095 днів) (згідно редакції ст. 198.6 ПК України на момент правовідносин).

Суд встановив, що відповідач не виконав обов`язок складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договором № 639-ЦД-ДЦ від 14.01.2019 та реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, що спричинило негативні наслідки для позивача у вигляді втрати права на включення суми ПДВ у розмірі 68421,60 грн. до податкового кредиту.

Суд дійшов висновку, що в діях відповідача наявні усі елементи складу господарського правопорушення: 1) відповідач порушив зобов`язання, передбачені п. 4.2 договору №639-ЦД-ДЦ від 14.01.2019р. та п. 201.10 ст. 201 ПК України; 2) шкідливий результату такої поведінки полягає в неможливості позивачем сформувати податковий кредит на суму ПДВ за податковими накладними, оскільки відповідно до положення пункту 201.10 статті 201 ПК України тільки зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є для позивача підставою для нарахування сум ПДВ до податкового кредиту; 3) оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні, як наслідок позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68421,60грн.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк. Заперечень щодо заявлених позовних вимог також не подав.

Крім того, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у cправі № 916/334/22).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та договором обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю позивача зменшити суму податкових зобов`язань з ПДВ, яка фактично є збитками, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 68421 грн 60 коп. збитків є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд установив, що позивачем, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., що підтверджено платіжною інструкцією № 3444743 від 15.04.2024.

Проте, враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему Електронний суд та позовні вимоги задоволено судом у повному обсязі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теса-групп (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 25, кабінет 4, код ЄДРПОУ 39383446) на користь Акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472) 68421 грн 60 коп. збитків; 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 18.06.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна