Рішення

від 18.06.2024 по справі 922/690/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/690/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж підйом", 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 24 кв. 101 відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 відповідача 3 фізичної особи ОСОБА_2 простягнення 527 898,78 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж підйом", відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 , відповідача 3 фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 527 898,78 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 443 920,80 грн., сума заборгованості за відсотками 83 977,98 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 зобов`язань за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року в частині повного та своєчасного виконання умов договору щодо повернення кредиту.

Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовані забезпеченням виконання зобов`язань відповідачем 1 відповідно до договору поруки PSMB2021389/579/1 від 15.12.2021 року.

Позовні вимоги до відповідача 3 обґрунтовані забезпеченням виконання зобов`язань відповідачем 1 відповідно до договору поруки PSMB2021389/579/2 від 15.12.2021 року.

Відповідно до частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

На виконання вищезазначених вимог Господарського процесуального кодексу України судом було здійснено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, щодо надання інформації, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача 2 та відповідача 3.

13.03.2024 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області через канцелярію суду надійшла відповідна інформація щодо відповідача 3 за (вх. № 6879/24)

20.03.2024 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області через канцелярію суду надійшла відповідна інформація щодо відповідача 2 за (вх. № 7688/24).

Ухвалою суду від 21.03.2024 року позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вх. № 690/24) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Сенс Банк" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.04.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 9695/24) про усунення недоліків позовної заяви до якої було додано позовну заяву із усуненими недоліками, у якій позивач, просить суд:

- стягнути солідарно із відповідачів, яким(якою) є: Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦМОНТАЖ ПІДЙОМ, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 527 898,78 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 443 920,80 грн., сума заборгованості за відсотками 83 977,98 грн.

- стягнути з відповідачів, витрати по сплаті судового збору по 2 639,49 грн. з кожного.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/690/24. Розгляд справи № 922/690/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачам 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачам 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

06.05.2024 року від представника відповідачів 2, 3 через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 11787/24) про ознайомлення із матеріалами справи.

22.05.2024 року від представника відповідачів 2, 3 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13309) у якому останній, просить суд:

- витребувати у позивача оригінали договору поруки № PSMB2021389/579/1 від 15.12.2021 року та договору поруки № PSMB2021389/579/2 від 15.12.2021 року;

- відмовити позивачу у задоволенні його позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів по справі 922/690/24;

- забезпечити право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі 922/690/24 на ознайомлення з оригіналами договору поруки № PSMB2021389/579/1 від 15.12.2021 року та договору поруки № PSMB2021389/579/2 від 15.12.2021 року;

- призначити справу 922/690/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року у задоволенні клопотання відповідачів викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 13309/24 від 22.05.2024 року) про витребування оригіналів договорів відмовлено. У задоволенні клопотання відповідачів викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 13309/24 від 22.05.2024 року) про призначення справи № 922/690/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 16.04.2024 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на адресу відповідачів, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення відповідач 1: 0600261385071, відповідач 2: 0600261385055, відповідач 3: 0600261385047).

Проте, ухвала суду від 16.04.2024 року про відкриття провадження у справі № 922/690/24 яку було направлено на адресу відповідача 2 та відповідача 3 була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду 25.04.2024 року.

При цьому, у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача 2 та відповідача 3 про ознайомлення із матеріали справи, а також відзив на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 та відповідач 3 були повідомлені та обізнані про розгляд справи у суді.

Ухвала суду від 16.04.2024 року про відкриття провадження у справі № 922/690/24 яку було направлено на адресу відповідача 1 була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду 26.04.2024 року.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у суді.

Проте, відповідач 1 своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 15.12.2021 року між Акціонерним товариством « Альфа-Банк», (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Глобалпром» (позивачльник, відповдіач 1) було укладено кредитний договір № PSMB2021389/579.

Строк дії кредитної лінії закінчується 14.12.2022 року (пункт 1.4. договору).

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується «Кредитна лінія», та на підставі відповідних додаткових угод до цього договору та /або заяв на видачу кредитних коштів (траншу) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, в свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором. У цьому договорі терміном «відновлювальна кредитна лінія» позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини, банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту. У цьому договорі терміном «Кредит» позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернуті банку. У цьому договорі терміном «Транш» позначається частина кредиту, що надана позичальнику згідно з відповідною додатковою угодою до цього договору та /або заявою на видачу кредитних коштів про його надання і не повернуто банку.

Згідно пункту 1.2. сторони погодити ліміт кредитної лінії:

1). у період з дати набуття чинності цим договором по 14.03.2022 року (включно) 800000,00 грн.;

2). у період з 15.03.2022 року по 14.04.2022 року (включно) 720000,00 грн.;

3). у період з 15.04.2022 року по 14.05.2022 року (включно) 640000,00 грн.;

4). у період з 15.05.2022 року по 14.06.2022 року (включно) 560000,00 грн.;

5). у період з 15.06.2022 року по 14.07.2022 року (включно) 480000,00 грн.;

6). у період з 15.07.2022 року по 14.08.2022 року (включно) 400000,00 грн.;

7). у період з 15.08.2022 року по 14.09.2022 року (включно) 320000,00 грн.;

8). у період з 15.09.2022 року по 14.10.2022 року (включно) 240000,00 грн.;

9). у період з 15.10.2022 року по 14.11.2022 року (включно) 160000,00 грн.;

10). у період з 15.11.2022 року по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) 80000,00 грн.

Пунктом 1.3.1. договору, сторони зокрема визначили, що банк нараховує проценти на залишок заборгованості позичальника за кредитною лінією у розмірі, визначеного за формулою: індекс UIRD (3M) (змінена величина) (далі за текстом - індекс UIRD) + 7 % річних (фіксована маржа).

На день укладання цього договору розмір базової процентної ставки складає 7,31 % річних + 7% річних = 14,31 % процентів річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 14.12.2021 року (пункт 1.3.2. договору).

Згідно пункту 4.1. договору, у день укладання цього договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту.

Надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3. цього договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Для цілей цього договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно з цим пунктом (пункт 4.2. договору).

Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Максимальний строк дії траншу 3 місяці (пункт 4.3. договору).

Позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді /заяві про надання траншу, на підставі якої / яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим (пункт 8.1. договору).

При зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності до пункту 1.2. цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1. цього договору, зобов`язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував:

станом на 15.03.2022 року 720000,00 грн.;

станом на 15.04.2022 року 640000,00 грн.;

станом на 15.05.2022 року 560000,00 грн.;

станом на 15.06.2022 року 480000,00 грн.;

станом на 15.07.2022 року 400000,00 грн.;

станом на 15.08.2022 року 320000,00 грн.;

станом на 15.09.2022 року 240000,00 грн.;

станом на 15.10.2022 року - 160000,00 грн.;

станом на 15.11.2022 року 80000,00 грн.;

станом на 14.12.2022 року 0,00 грн.

При цьому в перше чергу погашаються транші з терміном повернення, який настає раніше, а якщо таких траншів декілька, то з них в першу чергу погашаються транші, які були надані раніше. Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених у пункті 8.1. та / або 8.3. цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, та днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем (пункт 8.3. договору)..

16.12.2021 року позичальником було подано заяву на видачу кредитних коштів (траншу) у розмірі 340000, 00 грн.

27.01.2022 року позичальником було подано заяву на видачу кредитних коштів (траншу) у розмірі 360000, 00 грн.

20.05.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до заяви на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року відповідно до пункту 1 якої, сторони погодили що, за ініціативи позичальника, на часткову зміну заявки на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до основного договору, сторони дійшли згоди, що надані банком позичальнику кредитні кошти (транш) в рамках основного договору в сумі 120000,00 грн. під процентну ставку за користування кредитними коштами (траншем) у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1.3. основного договору, підлягають поверненню позичальником банку у строк по 20.06.2022 року включно.

20.07.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 про внесення змін до заяви на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року відповідно до пункту 1 якої, сторони погодили що, за ініціативи позичальника, на часткову зміну заявки на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до основного договору, сторони дійшли згоди, що надані банком позичальнику кредитні кошти (транш) в рамках основного договору в сумі 120000,00 грн. під процентну ставку за користування кредитними коштами (траншем) у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1.3. основного договору, підлягають поверненню позичальником банку у строк по 20.07.2022 року включно.

Як зазначає позивач, 12.08.2022 року позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його у новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

Також позивач зазначає, що: 15.12.2021 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року між Банком та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки було укладено договір поруки № PSMB2021389/579/1.

15.12.2021 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року між Банком та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач 3) було укладено договір поруки № PSMB2021389/579/2.

Відповідно до пункту 1.1. договорів поруки, цим договором поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Глобалпром» (боржник) зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579, укладеного між банком та боржником 15.12.2021 року, з урахуванням усіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому, відповідно до якого боржник повинен виконати наступні обов`язки:

-Обов`язку повернути банку частину наданого на підставі основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 15.03.2022 року 720000.00 грн., станом на 15.04.2022 року - 640000,00 грн., станом на 15.05.2022 року 560000.00 грн., станом на 15.06.2022 року 480000,00 грн., станом на 15.07.2022 року 400000,00 грн., станом на 15.08.2022 року 320 000,00грн., станом на 15.09.2022 року 240000,00 грн., станом на 15.10.2022 року 160000,00 грн., станом на 15.11.2022 року 80000,00 грн., станом на кінець дня 14.12.2022 року 0,00 грн.;

-- обов`язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернути у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

- обов`язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (3M) (змінена величина) (далі за текстом - індекс UIRD) + 7 % річних (фіксована маржа), із урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору та застосовується до дати його погашення за умови його вчасного та у та у повному обсязі виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, або у будь якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк, визначений в основному договорі, максимальний можливий розмір процентної ставки за користування кредитом 30% річних, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;

-обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;

-обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті, повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

-обов`язку сплатити банку неустойку, пеню, штрафні санкції та понад суму неустойки, пені, штрафних санкцій відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за основним договором;

-обов`язок сплачувати банку проценти від простроченої уми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (3M) (змінена величина) (далі за текстом - індекс UIRD) + 7 % річних (фіксована маржа), а для прострочення, яке складає не більше 15 календарних днів, із урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору, максимальний можливий розмір процентів від простроченої суми кредиту 30 % річних, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк, визначений в основному договорі.

Згідно пункту 3 договорів поруки, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустив повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та / або чинним законодавством України строки, зазначених у пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договір поруки, цей договір складний у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної із сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов`язань боржника за основним договором.

Як зазначає позивач, останнім належним чином виконано свої зобов`язання за договором, та надано відповідачу 1 кредитні кошти відповідно до умов договору.

Проте, відповідачем 1 порушено умови кредитного договору, а саме в частині невиконання свого обов`язку по сплаті кредиту, у зв`язку із чим у позивача існує право задовольнити свої вимоги також і за рахунок пред`явлення їх до відповідача 2, відповідача 3 як поручителів.

За розрахунком позивача, станом на 18.08.2023 року у відповідача 1 наявна заборгованість у загальному розмірі 527 898,78 грн., а саме:

- сума заборгованості за кредитом у розмірі 443 920,80 грн., та сума заборгованості за відсотками у розмірі 83 977,98 грн.

Також позивачем 05.12.2023 року на адресу відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 було направлено вимогу про усунення порушень вих. № 2/05.

Проте, вищевказана вимога позивача, відповідачем 1, відповідачем 2 та відповідачем 3 залишена без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року, судом встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк дії кредитної лінії закінчується 14.12.2022 року (пункт 1.4. договору).

Позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді /заяві про надання траншу, на підставі якої / яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим (пункт 8.1. договору).

При зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності до пункту 1.2. цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1. цього договору, зобов`язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 15.03.2022 року 720000,00 грн.; станом на 15.04.2022 року 640000,00 грн.; станом на 15.05.2022 року 560000,00 грн.; станом на 15.06.2022 року 480000,00 грн.; станом на 15.07.2022 року 400000,00 грн.; станом на 15.08.2022 року 320000,00 грн.; станом на 15.09.2022 року 240000,00 грн.; станом на 15.10.2022 року - 160000,00 грн.; станом на 15.11.2022 року 80000,00 грн.; станом на 14.12.2022 року 0,00 грн.

При цьому в перше чергу погашаються транші з терміном повернення, який настає раніше, а якщо таких траншів декілька, то з них в першу чергу погашаються транші, які були надані раніше. Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених у пункті 8.1. та / або 8.3. цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, та днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.

Згідно вимог частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу 1 кредит, про що свідчить наявна у матеріалах справи виписка банку.

При цьому, виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника відкритих в рамках кредитного договору, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором (позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18).

Проте відповідачем 1 умови договору були виконані неналежним чином, та допущено прострочення строків сплати кредиту та процентів, у зв`язку із чим, у відповідача наявна заборгованість, яка за розрахунком позивача станом 18.08.2023 року складає суму у загальному розмірі 527 898,78 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 443 920,80 грн., та сума заборгованості за відсотками у розмірі 83 977,98 грн.

У зв`язку зі неналежним виконанням умов договору, позивачем на адресу відповідача 1 було направлено вимогу про усунення порушень вих. № 2/05 від 05.12.2023 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу вищевикладеного, та враховуючи вимоги статті 530 Цивільного кодексу України (боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги), у відповідача 1 виникло зобов`язання перед позивачем щодо повернення кредиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, невиконання відповідачем 1 умов договору і взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, відповідач 1 визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку суми заборгованості за кредитом, та встановлено що відповідні нарахування здійснено арифметично вірно, заборгованість за кредитом складає суму у розмірі 443 920,80 грн.

У зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині є цілком доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення суми заборгованості за відсотками 83 977,98 грн. за визначений у наданому до суду розрахунку загальний період нарахування, а саме з 01.10.2022 року по 17.08.2022 року, суд зазначає наступне.

Зокрема, згідно з положеннями статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абзац 2 частина 1 статті 1048 зазначеного Кодексу).

Водночас невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (статті 549, 610, 611 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно застосування наведених норм матеріального права Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Натомість в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

У вказаній постанові у справі №912/1120/16 також викладений висновок про необхідність тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів, що має здійснюватися у системному взаємозв`язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, у тому числі за порушення грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду відзначила про таке у контексті відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №913/11/18 щодо відсутності підстав для застосування відповідної правової позиції, наведеної в зазначеній постанові у справі №444/9519/12, через обумовлення сторонами у договорі нарахування процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку із невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми позики передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання із повернення кредиту, у цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

При цьому щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема у тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, і цей розмір може зменшити суд.

У даній справі судом встановлено, що основна заборгованість за кредитним договором підтверджена, проте заявлені проценти саме за користування кредитом нараховані банком станом по 17.08.2023.

Також судом встановлено, що відповідно до умов пункту 1.4. договору, строк дії кредитної лінії 14.12.2022 року, а згідно умов пункту 1.2. сторони погодити ліміт кредитної лінії: 1). у період з дати набуття чинності цим договором по 14.03.2022 року (включно) 800000,00 грн.; 2). у період з 15.03.2022 року по 14.04.2022 року (включно) 720000,00 грн.; 3). у період з 15.04.2022 року по 14.05.2022 року (включно) 640000,00 грн.; 4). у період з 15.05.2022 року по 14.06.2022 року (включно) 560000,00 грн.; 5). у період з 15.06.2022 року по 14.07.2022 року (включно) 480000,00 грн.; 6). у період з 15.07.2022 року по 14.08.2022 року (включно) 400000,00 грн.; 7). у період з 15.08.2022 року по 14.09.2022 року (включно) 320000,00 грн.; 8). у період з 15.09.2022 року по 14.10.2022 року (включно) 240000,00 грн.; 9). у період з 15.10.2022 року по 14.11.2022 року (включно) 160000,00 грн.; 10). у період з 15.11.2022 року по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) 80000,00 грн.

Згідно пункту 8.1. договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді /заяві про надання траншу, на підставі якої / яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

При цьому, згідно пункту 8.3. договору, сторони визначили, що при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності до пункту 1.2. цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1. цього договору, зобов`язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 15.03.2022 року 720000,00 грн.; станом на 15.04.2022 року 640000,00 грн.; станом на 15.05.2022 року 560000,00 грн.; станом на 15.06.2022 року 480000,00 грн.; станом на 15.07.2022 року 400000,00 грн.; станом на 15.08.2022 року 320000,00 грн.; станом на 15.09.2022 року 240000,00 грн.; станом на 15.10.2022 року - 160000,00 грн.; станом на 15.11.2022 року 80000,00 грн.; станом на 14.12.2022 року 0,00 грн.

Також в матеріалах справи наявні додаткові угоди, а саме: від 20.05.2022 року додаткова угода № 1 про внесення змін до заяви на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року відповідно до пункту 1 якої, сторони погодили що, за ініціативи позичальника, на часткову зміну заявки на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до основного договору, сторони дійшли згоди, що надані банком позичальнику кредитні кошти (транш) в рамках основного договору в сумі 120000,00 грн. під процентну ставку за користування кредитними коштами (траншем) у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1.3. основного договору, підлягають поверненню позичальником банку у строк по 20.06.2022 року включно, та від 20.07.2022 року додаткова угода № 2 про внесення змін до заяви на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року відповідно до пункту 1 якої, сторони погодили що, за ініціативи позичальника, на часткову зміну заявки на видачу кредитних коштів (траншу) від 22.02.2022 року до основного договору, сторони дійшли згоди, що надані банком позичальнику кредитні кошти (транш) в рамках основного договору в сумі 120000,00 грн. під процентну ставку за користування кредитними коштами (траншем) у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1.3. основного договору, підлягають поверненню позичальником банку у строк по 20.07.2022 року включно.

З аналізу вищевикладеного та умов договору, слідує, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді /заяві про надання траншу, на підставі якої / яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж день закінчення строку дії кредитної лінії, а саме як визначено пунктом 1.4. договору, строк дії кредитної лінії 14.12.2022 року.

З вищевикладеного та умов договору слідує, що датою повернення кредиту є 14.12.2022 року, у зв`язку із чим, за висновком суду, та враховуючи наведену вище позицію Великої Палати Верховного Суду, подальше нарахування процентів на підставі договору кредиту та відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України є неможливим.

При цьому, суд враховує, що після спливу строку кредитування 14.12.2022, за звичайних умов позивач мав би право здійснювати нарахування процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд вважає, що правомірно нарахованими є проценти за користування кредитом за період з 01.10.2022 року по 14.12.2022 року.

У зв`язку із чим, судом здійснено перерахунок і перевірку сум нарахованих позивачем відсотків, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 17607,76 грн.

В частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 66370,22 грн. - відмовити.

Щодо солідарного стягнення заборгованості із відповідачів, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Стаття 543 Цивільного кодексу України містить норму, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

15.12.2021 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року між Банком та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки було укладено договір поруки № PSMB2021389/579/1.

15.12.2021 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року між Банком та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач 3) було укладено договір поруки № PSMB2021389/579/2.

Відповідно до пункту 1.1. договорів поруки, цим договором поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Глобалпром» (боржник) зобов`язання, що виникло на підставі договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії № PSMB2021389/579, укладеного між банком та боржником 15.12.2021 року, з урахуванням усіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому, відповідно до якого боржник повинен виконати наступні обов`язки:

-Обов`язку повернути банку частину наданого на підставі основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 15.03.2022 року 720000.00 грн., станом на 15.04.2022 року - 640000,00 грн., станом на 15.05.2022 року 560000.00 грн., станом на 15.06.2022 року 480000,00 грн., станом на 15.07.2022 року 400000,00 грн., станом на 15.08.2022 року 320 000,00грн., станом на 15.09.2022 року 240000,00 грн., станом на 15.10.2022 року 160000,00 грн., станом на 15.11.2022 року 80000,00 грн., станом на кінець дня 14.12.2022 року 0,00 грн.;

-обов`язку повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернути у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

- обов`язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (3M) (змінена величина) (далі за текстом - індекс UIRD) + 7 % річних (фіксована маржа), із урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору та застосовується до дати його погашення за умови його вчасного та у та у повному обсязі виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, або у будь якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк, визначений в основному договорі, максимальний можливий розмір процентної ставки за користування кредитом 30% річних, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;

-обов`язку сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;

-обов`язку у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті, повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із основного договору;

-обов`язку сплатити банку неустойку, пеню, штрафні санкції та понад суму неустойки, пені, штрафних санкцій відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за основним договором;

-обов`язок сплачувати банку проценти від простроченої уми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі, який є базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (3M) (змінена величина) (далі за текстом - індекс UIRD) + 7 % річних (фіксована маржа), а для прострочення, яке складає не більше 15 календарних днів, із урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно основного договору, максимальний можливий розмір процентів від простроченої суми кредиту 30 % річних, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк, визначений в основному договорі.

Згідно пункту 3 договорів поруки, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1. цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктом 3.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустив повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені основним договором та / або чинним законодавством України строки, зазначених у пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договір поруки, цей договір складний у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної із сторін та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань боржника за основним договором. Порука за цим договором припиняється через 3 роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов`язань боржника за основним договором.

У зв`язку із виникненням заборгованості у відповідача 1, Позивач звернувся до позичальника (боржника) та поручителів із вимогою про усунення порушень вих. № 2/05 від 05.12.2023 року.

Проте, доказів виконання зобов`язання поручителями, та боржником, відповідачами у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надано не було.

Щодо посилань відповідача 2 та відповідача 3 у наданому до суду 22.05.2024 року відзиву на позовну заяву (вх. № 13309), а саме, що відповідач 2 та відповідач 3 не можуть погодитись із твердженням позивач, оскільки не укладали та не підписували договір поруки № PSMB2021389/579/1 від 15.12.2021 року та договір поруки № PSMB2021389/579/2 від 15.12.2021 року, не приймаються судом, оскільки останніми до суду не надано жодного доказу у підтвердження викладених у відзиві обставин, та спростовуються вище викладеними нормами та матеріалами справи.

При цьому, суд приймає до уваги, що самі лише посилання відповідачів у відзиві на позовну заяву на обставини які не підтверджені належними та допустимими доказами у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів, були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, та приймаючи до уваги, що відповідач 1 не надав суду належних доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором № PSMB2021389/579 від 15.12.2021 року, суд дійшов висновку, що часткове задоволення позвоних вимог, а саме про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 443 920,80 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 17607,76 грн.

В частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 66370,22 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу вищевикладеного слідує, що при повному або частковому задоволенні позовних вимог до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Таким чином, із урахуванням вищевикладених норм вимог Господарського процесуального кодексу України, та у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6922,93грн. у даній справі покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж підйом" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 24 кв. 101, ЄДРПОУ 40256508), фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_4 ) суму заборгованості за кредитом у розмірі 443920,80 грн., суму заборгованості за відсотками у розмірі 17607,76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж підйом" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 24 кв. 101, ЄДРПОУ 40256508) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_4 ) 2307,65 грн. судового збору.

Стягнути солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_4 ) 2307,64 грн. судового збору.

Стягнути солідарно з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_4 ) 2307,64 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 66370,22 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Акціонерне товариство Сенс Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ: 23494714);

відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж підйом" (61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд. 24 кв. 101, ЄДРПОУ 40256508);

відповідач 2: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

відповідач 3: фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Повне рішення складено "18" червня 2024 р.

СуддяО.О. Ємельянова