Рішення

від 18.06.2024 по справі 925/554/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/554/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтин ДОВГАНЬ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/554/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АРДА до Фізичної особи-підприємця Соколенка Олексія Олексійовича про стягнення 18 173,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Компанія АРДА звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Соколенка Олексія Олексійовича по договору про відступлення права вимоги від 01.12.2023: 10 767,30 грн боргу, 5 961,45 грн втрат внаслідок інфляції та 1 444,90 грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання по договору поставки від 20.02.2015 № 26-ЧЕРК.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань щодо погашення заборгованості по договору про відступлення права вимоги від 01.12.2023 за договором поставки від 20.02.2015 № 26-ЧЕРК.

Ухвалою суду від 02.05.2024 розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності з вимогами статей 165, 178 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання ухвали суду.

Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача - ФОП Соколенка Олексія Олексійовича, в якій просив суд здійснити заміну належним відповідачем, що перебував станом на день подачі позову, в статусі фізичної особи - до Соколенка Олексія Олексійовича.

Суд, дослідивши подане позивачем клопотання, враховуючи положення ст.ст.51-52, 598-609 ЦК України та ч.2 ст.48 ГПК України вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, у зв`язку з чим здійснює заміну відповідача (ФОП Соколенка О.О.) належним фізичною особою ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що копія ухвали від 02.05.2024 направлялась відповідачу на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДРПОУ), а саме: АДРЕСА_1 . Проте, вказана ухвала була повернута до суду 22.05.2024 без вручення адресату із довідкою відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (ф.20) з посилання на підставу невручення: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд враховує, що згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала таку адресу для кореспонденції.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася вказана ухвала для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання необхідних документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

20.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (Постачальник; Первісний кредитор), та ФОП Соколенко Олексій Олексійович - (Покупець) був Договором поставки №26-ЧЕРК (далі Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник (Первісний кредитор) зобов`язався здійснити поставку Товару, а відповідач зобов`язався сплатити грошові кошти за поставлений Товар на умовах передбачених в Договорі поставки.

Факт належного виконання Постачальником договірних зобов`язань підтверджується, дослідженими судом, видатковими накладними, підписані представником відповідача:

- від 01.02.2019 № 419 на суму 3934,80 грн;

- від 27.10.2019 № 9471 на суму 2230,44 грн;

- від 04.10.2019 № 1834 на суму 1741,38 грн;

- від 11.10.2019 № 4252 на суму 2860,68 грн.

Перелік вищевказаних видаткових накладних, за якими був поставлений Постачальником Товар не був оплачений Покупцем і сума боргу становила 10 767,30 грн.

За умовами п.4.2. Договору поставки відповідач зобов`язався провести

розрахунки за наданий товар згідно накладної на умовах: не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів після здійснення поставки, шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Постачальника.

01.12.2023 між ТОВ «Арда-Трейдинг» (Постачальник, Первісний кредитор) і ТОВ «Компанія «Арда» (Новий кредитор) був укладений Договір про відступлення права вимоги за Договором поставки №26-ЧЕРК від 20.02.2015, згідно умов якого Первісний кредитор відступає (передає), а позивач (Новий кредитор) набуває/приймає від належного Первісному кредитору право грошової вимоги за невиконані зобов`язання відповідача (Боржника) щодо оплати поставленого Товару за Договором поставки, а саме: під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати відповідачем (Боржником) Первісному кредитору.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував для стягнення в порядку ч.2 ст.625 ЦК України на суму боргу за період з 04.11.2019 по 24.04.2023: 5 961,45 грн втрат в наслідок інфляції та 1 444,90 грн. 3 % річних.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч.1 ст.173 ГК України зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За правилами ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)

Відповідно до положень ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості по договору про відступлення права вимоги від 01.12.2023.

За умовами п.2 вище вказаного Договору Новий кредитор повністю одержав право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за Основним Договором поставки згідно накладних:

- від 01.02.2019 № 419 на суму 3934,80 грн;

- від 27.10.2019 № 9471 на суму 2230,44 грн;

- від 04.10.2019 № 1834 на суму 1741,38 грн;

- від 11.10.2019 № 4252 на суму 2860,68 грн.

Борг відповідача за отриманий ним Товар становив 10 767,30 грн.

Зокрема, зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст. 173, 193 ГК України).

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Отже, обов`язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні не вимагається.

Також суд зазначає, що обмежень щодо відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги, укладеним між ТОВ «Компанія «Арда» і між ТОВ «Арда-Трейдинг», вказаний договір не містить.

За правилами ст. ст. 530, 627, 629 ЦК України договір є обов`язковим для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов`язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив заборгованість за договором про відступлення права вимоги ні новому, ні первісному кредиторам, унаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу за договором про відступлення права вимоги.

Сума нарахованих позивачем відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення останнім виконання грошового зобов`язання за період з 04.11.2019 по 24.04.2023 становить: 5 961,45 грн втрат внаслідок інфляції та 1 444,90 грн. 3 % річних.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, вважає його обґрунтованим, арифметично правильним, та в межах терміну дії Договору.

Докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Судом з`ясовано, що згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2023 відповідачем була припинена господарська діяльність.

Ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Арда» (код ЄДРПОУ: 45018369; вул.Собінова,1, м.Дніпро, 49083) - 10767,30 грн (десять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 30 копійок; 5 961,45 грн. грн (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 45 копійок) втрат внаслідок інфляції; 1 444,90 грн (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 90 копійок) 3% річних та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено і підписано 18.06.2024.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ