Постанова

від 05.06.2024 по справі 917/1550/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1550/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Костюк О.В.,

Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - не з`явився,

Міністерства юстиції України - Мазур О.О.,

Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» - Гаврилюк С.Г.,

Приватного підприємства «Альфа-Капітал» - Нескородь В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)», Приватного підприємства «Альфа-Капітал»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (у складі колегії суддів: Істоміна О.А. (головуючий), Лакіза В.В., Радіонова О.О.)

у справі № 917/1550/21

за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Міністерства юстиції України

до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)», Приватного підприємства «Альфа-Капітал»

про визнання недійсними договорів підряду і купівлі-продажу та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Міністерства юстиції України до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (далі - ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)»; яке є правонаступником Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№29), Приватного підприємства «Альфа-Капітал» (далі - ПП «Альфа-Капітал»), у якому просив:

- визнати недійсним договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 15.01.2020 № 15-01/2020/Г1-1, укладений між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.06.2020 № Г-38, укладений між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал»;

- визнати недійсним договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 28.09.2020 № 28-09/2020/Г-77, укладений між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал»;

- визнати недійсним договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 31.03.2021 № Г-03/2021/Г-67, укладений між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.06.2021 № Г-06/2021/Г-80, укладений між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал»;

- зобов`язати ПП «Альфа-Капітал» повернути земельні ділянки площею 1700,67 га правокористувачу - ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані договори підряду та купівлі-продажу відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) є удаваними правочинами, які вчинено з метою приховати інший правочин - договір оренди землі, що в свою чергу суперечить вимогам законодавства та є підставою для визнання цих договорів недійсними, а також зобов`язання ПП «Альфа-Капітал» повернути земельні ділянки державному підприємству.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсними: договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 15.01.2020 № 15-01/2020/Г1-1, договір купівлі-продажу від 04.06.2020 № Г-38, договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 28.09.2020 № 28-09/2020/Г-77, договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 31.03.2021 № Г-03/2021/Г-67, договір купівлі-продажу від 01.06.2021 № Г-06/2021/Г-80, укладені між ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29) та ПП «Альфа-Капітал». У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ПП «Альфа-Капітал» повернути земельні ділянки площею 1700,67 га правокористувачу - ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2024 року ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, а рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 917/1550/21 за касаційною скаргою ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.05.2024.

Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)», у якому просило врахувати наведені в ньому доводи при розгляді касаційної скарги.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2024 року ПП «Альфа-Капітал» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, а рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 917/1550/21 за касаційною скаргою ПП «Альфа-Капітал» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.06.2024.

21.05.2024 ГУ Держгеокадастру через систему «Електронний суд» подало клопотання про проведення судового засідання 22.05.2024 без участі його представника. Також просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)».

Прокурор у відзиві на касаційну скаргу ПП «Альфа-Капітал» зазначив про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просив залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу ПП «Альфа-Капітал», у якому просило врахувати наведені в ньому доводи при розгляді касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 917/1550/21 на 05.06.2024.

ГУ Держгеокадастру у судове засідання свого представника не направило, подало клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, клопотання ГУ Держгеокадастру про проведення судового засідання без участі його представника, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що протягом 2020-2021 років між Державним підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» (Замовник, Продавець; правонаступником якого є ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)») в особі директора Панченка Віктора Миколайовича та Приватне підприємство «Альфа-Капітал» (Підрядник, Покупець) в особі директора Павлюченка Олександра Петровича уклали ряд договорів.

15.01.2020 укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 15-01/2020/Г1-1, які включають в себе підготовку площ та посів сільськогосподарських культур навесні 2020 року загальною вартістю договору 35 032 329,89 грн.

За умовами цього договору підряду: - Підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи на наданих Замовником сільськогосподарських полях/угіддях, що перебувають у користуванні Замовника на праві постійного користування та знаходяться на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області (пункт 2.1); - Підрядник виконує Замовнику наступні роботи на площах і в терміни: всі роботи та їх вартість вказані в Додатках, які є невід`ємною частиною цього договору, а саме: боронування, культивацію, коткування, посів кукурудзи (з урахуванням вартості насіння), внесення мінеральних добрив під кукурудзу, внесення гербіцидів під кукурудзу (пункт 2.2); - сільськогосподарські роботи, виконання яких є предметом договору, виконуються технікою Підрядника із застосуванням необхідних матеріалів (насіннєвих, добрива), що є власністю Підрядника, тобто Підрядник виконує роботи зі свого матеріалу і своїми засобами (пункт 4.1); - до моменту приймання - передачі виконаних робіт Підрядник залишається власником продукції, що буде одержана з матеріалу Підрядника в порядку статті 189 Цивільного кодексу України (пункт 4.2); - розрахунки і платежі за виконані Підрядником роботи проводяться на підставі виставленого Підрядником рахунку, складеного на підставі акту виконаних робіт протягом 10 (десяти) календарних днів (пункт 6.1); - сторони сплачують всі платежі, які передбачені договором, грошовими коштами в безготівковому порядку шляхом перерахування платіжними дорученнями коштів через установи банків з використанням рахунків, вказаних в договорі (пункт 6.2); - приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання Підрядником робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги, кількість виконаних Підрядником робіт та їх загальна вартість. Цей Акт являється підставою для повного розрахунку за виконані роботи (пункт 9.1).

Фактично ПП «Альфа-Капітал» надало послуги на загальну суму 35.032.329,83 грн (з ПДВ).

До загальної вартості послуг включена вартість сільськогосподарських робіт, а саме: боронування, культивація, боронування після внесення гербіцидів, посів кукурудзи (з урахуванням вартості насіння); внесення мінеральних добрив під кукурудзу (з урахуванням вартості мінеральних добрив); внесення гербіцидів під кукурудзу (з урахуванням вартості гербіцидів), які були виконані на наданих Замовником сільськогосподарських полях/угіддях, що перебувають у Замовника на праві постійного користування.

04.06.2020 укладено договір купівлі-продажу № Г-38 на предмет передачі, прийняття та оплати біологічних активів (незавершене виробництво - посіви кукурудзи на зерно), за умовами якого передбачено, що Продавець зобов`язується передати за актами приймання-передачі як незавершене сільськогосподарське виробництво (посіви кукурудзи на зерно), а Покупець - прийняти та оплатити біологічні активи (незавершене виробництво - посіви кукурудзи на зерно), що знаходиться на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а саме: посіви кукурудзи на зерно з площі 1700,67 га. Продавець зобов`язується на строк до закінчення збирання Покупцем врожаю передати за актами приймання-передачі незавершене сільськогосподарське виробництво (посіви кукурудзи на зерно). Загальна сума договору становить 42.085.206,00 грн. Покупцем проводиться шляхом 100% передоплати на рахунок Продавця з моменту переходу прав власності на біологічні активи (незавершене виробництво - посіви кукурудзи на зерно). визначені в пункті 1.1 договору (пункт 2.1).

Державне підприємство передало ПП «Альфа-Капітал» біологічні активи, а саме: посіви кукурудзи на зерно на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області на загальну суму 42 085 206 грн (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі біологічних активів від 04.06.2020 з площі 1700,67 га.

Сторони визначили, що з моменту підписання актів приймання-передачі власником сільськогосподарської продукції буде ПП «Альфа-Капітал».

12.06.2020 ПП «Альфа-Капітал» та Державне підприємство підписали угоду про залік зустрічних вимог, відповідно до якої ПП «Альфа-Капітал» підтверджує свою заборгованість перед ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» згідно з договором купівлі-продажу від 04.06.2020 у сумі 42.085.206,00 грн, а ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» підтверджує свою заборгованість перед ПП «Альфа-Капітал» згідно з договором підряду від 15.01.2020 в сумі 35 032 329,83 грн.

Отже, сторони дійшли згоди провести залік зустрічних вимог на суму 35 032 329,83 грн і після проведення зазначеного заліку взаємних вимог заборгованість ПП «Альфа-Капітал» перед Державного підприємства складає 7 052 876,17 грн.

28.09.2020 укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 28-09/2020/Г-77, загальною вартістю робіт 2 550 930,00 грн, за умовами якого Підрядник виконує Замовнику роботи на таких площах і в терміни, які вказані в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.2).

31.03.2021 укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № Г-03/2021/Г-67, які включають в себе підготовку площ та посів сільськогосподарських культур навесні 2021 року загальною вартістю 23.952.049,07 грн.

Умовами цього договору підряду сторони визначили, що: Підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи на наданих Замовником сільськогосподарських полях/ угіддях, що перебувають у користуванні Замовника на праві постійного користування, які знаходяться на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області (пункт 2.1); Підрядник виконує Замовнику наступні роботи на площах і в терміни: всі роботи та їх вартість вказані в Додатках, які є невід`ємною частиною цього договору, а саме: боронування, культивацію, посів соняшника з підживленням (з урахуванням вартості насіння), внесення гербіцидів під соняшник, боронування після внесення гербіцидів (пункт 2.2); сільськогосподарські роботи, виконання яких є предметом договору, виконуються технікою Підрядника із застосуванням необхідних матеріалів (насіннєвих, добрива), що є власністю Підрядника, тобто Підрядник виконує роботи з свого матеріалу і своїми засобами (пункт 4.1 ); до моменту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник залишається власником продукції, що буде одержана з матеріалу Підрядника в порядку статті 189 ЦК (пункт 4.2); Розрахунки і платежі за виконані Підрядником роботи проводяться на підставі виставленого Підрядником рахунку, складеного на підставі акту виконаних робіт протягом 10 (десяти) календарних днів (пункт 6.1); сторони сплачують всі платежі, які передбачені договором, грошовими коштами в безготівковому порядку шляхом перерахування платіжними дорученнями коштів через установи банків з використанням рахунків, вказаних в договорі (пункт 6.2); прийомка-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання Підрядником робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги, кількість виконаних Підрядником робіт та їх загальна вартість. Цей Акт є підставою для повного розрахунку за виконані роботи (пункт 9.1).

Фактично, відповідно до цього договору ПП «Альфа-Капітал» надало послуги на загальну суму 23.952.049,07 грн, які були сплачені в повному обсязі на підставі платіжних доручень від 17.06.2021 за №№ 458, 459, 460, 461, 463, 464, 466.

01.06.2021 укладено договір купівлі-продажу № Г-06/2021/Г-80 на предмет передачі, прийняття та оплати біологічних активів (незавершене виробництво) на суму 36 706 699,07 грн, за умовами якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити біологічні активи (незавершене виробництво - посіви соняшника), що знаходяться на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Продавець зобов`язався на строк до закінчення збирання Покупцем врожаю передати за актами приймання-передачі, як незавершене сільськогосподарське виробництво (посіви соняшника). Остаточна ціна предмету договору буде визначена за результатами проведеної Продавцем обов`язкової агротехнічної експертизи щодо якості та майбутньої урожайності незавершеного виробництва - посівів соняшника, але в будь-якому випадку не менше зазначеної в пункті 1.2 цього договору (пункт 1.3). Витрати на проведення агротехнічної експертизи несе Продавець. Оплата Покупцем всієї вартості продукції проводиться з моменту переходу права власності на біологічні активи (незавершене виробництво - посіви соняшника), визначені в пункті 1.1 цього договору до 15.06.2021.

Кошти в сумі 36 706 699,07 грн було сплачено Покупцем на рахунок Продавця згідно з платіжними дорученнями № 5471 від 01.06.2021, № 6452 від 11.06.2021, № 6459 від 15.06.2021, № 6492 від 17.06.2021, № 6489 від 17.06.2021, № 6487 від 17.06.2021, № 6490 від 17.06.2021, № 6491 від 17.06.2021, № 6488 від 17.06.2021, № 6493 від 17.06.2021.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.09.2021 № 276862737 власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324084600:00:015:0004 є держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, правокористувач: ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 115)».

Прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом у цій справі, обґрунтував вимоги тим, що укладені між відповідачами договори відповідно до статті 235 ЦК є удаваними правочинами, оскільки вчинені з метою приховати інший правочин - договір оренди земельних ділянок державної власності, що наразі перебувають у постійному користуванні ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» на підставі Державного акту на постійне користування землею серії ЯЯ № 226048, виданого 10.06.2008. При цьому у державного підприємства земельні ділянки знаходяться виключно на праві постійного користування, що не передбачає розпорядження ними, а метою оспорюваних договорів підряду та купівлі-продажу є отримання ПП «Альфа-Капітал» прибутку від врожаю сільськогосподарських культур з огляду на те, що оплату за цими договорами підряду було здійснено вже після укладення договорів купівлі-продажу посівів сільськогосподарських культур на спірних земельних ділянках і шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, у задоволенні позову відмовлено з огляду на не доведення прокурором тих обставин, що стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Верховний Суд постановою від 21.03.2023 скасував зазначені судові рішення, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції та мотивував таке рішення тим, що всупереч нормам процесуального права суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та не відхилили належним чином доводи прокурора про те, що: 1) зважаючи на те, що внаслідок укладення оспорюваних договорів підряду в сукупності з оспорюваними договорами купівлі-продажу ПП «Альфа-Капітал» фактично отримало від ДП «СГП Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» право обробітку спірних земельних ділянок у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, сума грошових коштів відповідно до угоди про залік зустрічних вимог від 12.06.2020 за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок для вказаної діяльності (орендною платою); 2) пунктом 4.2 договору підряду від 15.01.2020 передбачено, що власником продукції (посівів кукурудзи) до моменту приймання-передачі виконаних робіт є підрядник, а враховуючи підписання актів надання послуг за вказаним договором лише 10.06.2020, на момент укладення договору купівлі-продажу від 04.06.2020 власником посівів фактично було не ДП «СГП Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)», а ПП «Альфа-Капітал», отже, відповідач-1 не мав правомочностей продавця на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу. Також ДП «СГП Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» в 2020 році не сплатило жодних коштів за виконані підрядником роботи з обробітку землі, натомість Підприємство сплатило кошти за користування земельними ділянками шляхом оформлення угоди про залік зустрічних вимог від 12.06.2020. Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не досліджено ті обставини, чи не є визначена в пункті 4 угоди про залік зустрічних вимог від 12.06.2020 сума заборгованості Підприємства (7 052 876,17 грн), яка залишилася після проведеного відповідачами взаємозаліку, а також різниця між вартістю біологічних активів (незавершене виробництво - посіви соняшника) на загальну суму 36 706 699,07 грн, сплаченій покупцем на рахунок продавця за договором купівлі-продажу від 01.06.2021, та вартістю робіт на загальну суму 26 502 979,07 грн, виконаних Підприємством за договорами підряду від 28.09.2020 і від 31.03.2021, компенсацією відповідача-2 за використання спірних земельних ділянок - орендною платою. Суди не надали належної оцінки змісту пункту 2.2 договору купівлі-продажу від 04.06.2020 на предмет його відповідності імперативним вимогам частини 3 статті 22 Закону України «Про оренду землі», якою допускається здійснення розрахунків щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній власності, виключно у грошовій формі, а не шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Наведене не виключає наявності достатніх підстав вважати, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів як удаваного правочину, під яким відповідачі насправді приховали договір оренди земельної ділянки державної власності.

За результатами нового розгляду справи суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив та мотивував таке рішення тим, що оспорювані договори укладені в межах господарської діяльності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)», земельна ділянка, яка перебувала в постійному користуванні Державного підприємства, не вилучалась та ПП «Альфа-Капітал» не передавалась, спірні договори підряду та купівлі-продажу не є прихованими договорами оренди землі, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними зазначених договорів є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив частково з підстав, передбачених статтею 235, 203, 215 ЦК, та доведеністю позовних вимог.

У поданій касаційній скарзі ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)», посилається, зокрема, на те, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 216, 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК, частини 4 статті 236 ГПК і не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21. Судом не враховано, що вимога про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки необхідно заявляти вимогу або про стягнення коштів або про витребування майна. Також скаржник зазначив, що оспорювані договори не мають ознак, притаманних договорам оренди землі, у зв`язку з відсутністю істотних умов договору оренди землі.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник послався на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 3-384гс17.

У поданій касаційній скарзі ПП «Альфа-Капітал» посилається на те, зокрема, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 216, 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК, частини 4 статті 236 ГПК і не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21, постановах від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, відповідно до положень статті 300 ГПК, виходить із такого.

Відповідно до положень статті 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК.

Так, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини сторін у цій справі урегульовано договорами підряду та купівлі-продажу, які просить визнати недійсними прокурор в інтересах держави особі ГУ Держгеокадастру та Міністерства юстиції України з тих підстав, що ці договори за своєю правовою природою є договором оренди землі, оскільки, зокрема, за їх умовами право, передбачене частиною 1 статті 92 ЗК, використовується не землекористувачем, тому ці правочини вчинені з метою приховання іншого правочину (удаваний правочин).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, встановити фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

При цьому виконання робіт може здійснюватися як із матеріалу підрядника та його засобами, так і з матеріалу замовника (статті 839, 840 ЦК).

У статті 655 ЦК визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (пункт 1 частини 1 статті 656 ЦК).

У свою чергу відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Таким чином, на відміну від договорів підряду та купівлі-продажу, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки) у визначений строк та отримання продукції/доходів від такої діяльності.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції на виконання вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 21.03.2023, при новому розгляді дослідив правовідносини між відповідачами за договорами підряду від 15.01.2020, від 28.09.2020, від 31.03.2021 та за договорами купівлі-продажу від 04.06.2020, від 01.06.2021, а також дослідив питання наявності/відсутності в оспорюваних договорах спільного предмета правового регулювання щодо використання спірних земельних ділянок у відповідний період (2020-2021 роки), порядку розрахунку за виконані на них сільськогосподарські роботи та встановив такі обставини:

- зміст оспорюваних договорів підряду та купівлі-продажу в їх сукупності та взаємозв`язку свідчить про те, що ПП «Альфа-Капітал» виконує весь обсяг сільськогосподарських робіт на земельних ділянках (із використанням власної техніки, пально-мастильних і насіннєвих матеріалів, із залученням власних працівників), а в рахунок вартості зазначених товарно-матеріальних цінностей і виконаних робіт для виробництва продукції отримує у власність сільськогосподарську продукцію, вирощену на земельних ділянках ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» як постійного землекористувача;

- внаслідок поєднання умов оспорюваних договорів (підряду та купівлі-продажу) не відбувається ані безпосереднього вирощування Державним підприємством сільськогосподарської продукції на належних йому земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках, натомість ПП «Альфа-Капітал» фактично отримало від ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» право обробітку спірних земельних ділянок у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, сума грошових коштів відповідно до угоди про залік зустрічних вимог від 12.06.2020 за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок для вказаної діяльності (орендною платою); при цьому протягом 2020 року Державне підприємство не сплатило жодних коштів за виконані Підрядником роботи з обробітку землі, натомість сплатило кошти за користування земельними ділянками шляхом оформлення угоди про залік зустрічних вимог від 12.06.2020;

- формальне зазначення, зокрема в пунктах 4.2, 6.1, 6.2, 9.1 договору підряду від 15.01.2020 щодо набуття ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)» права власності на продукцію з моменту підписання акта виконаних робіт та подальший її оплатний продаж ПП «Альфа-Капітал», спростовується змістом пункту 2.2 договору купівлі-продажу від 04.06.2020, за змістом якого допускається можливість зменшення зобов`язань ПП «Альфа-Капітал» на вартість виконаних ним робіт виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін; пунктом 4.2 договору підряду від 15.01.2020 передбачено, що власником продукції (посівів кукурудзи) до моменту приймання-передачі виконаних робіт є Підрядник, а враховуючи підписання актів надання послуг за вказаним договором лише 10.06.2020, на момент укладення договору купівлі-продажу від 04.06.2020 власником посівів фактично вже було ПП «Альфа-Капітал», а не ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 29)», отже, перший відповідач не мав правомочностей Продавця на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу;

- оспорювані договори є удаваними правочинами, оскільки як договори підряду, так і пов`язані з ними договори купівлі-продажу, укладені між відповідачами, за своєю суттю не є договорами такого виду, а вчинені сторонами з метою приховати інший правочин - договір оренди землі (який у цьому випадку зафіксовано у кількох документах) для здійснення відповідачем (ПП «Альфа-Капітал») як орендарем господарської діяльності;

- сторонами (відповідачами) за оспорюваними правочинами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку щодо передачі в оренду земельних ділянок державної форми власності, тому такі правочини суперечать актам законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК.

З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виконавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2023 у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення прокурором у встановленому процесуальним законом порядку обставин, що свідчать про наявність правових підстав для визнання оспорюваних договорів підряду та купівлі-продажу удаваними правочинами, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а вчинені з метою приховання договору оренди землі державної форми власності, який в свою чергу суперечать вимогам ЦК, ЗК, Закону України «Про оренду землі», які регулюють орендні правовідносини, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» та ПП «Альфа-Капітал» у касаційних скаргах підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, обґрунтували неврахуванням апеляційним судом при вирішенні цієї справи правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 3-384гс17.

Так, суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржників на постанову Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 917/1557/21, оскільки суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову прокурора про визнання недійсними договорів, змінивши та виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, зазначив, що визнання договору недійсним без поєднання із відповідною (відповідними) позовною (позовними) вимогою (вимогами), передбаченою (передбаченими) частинами 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК, не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, тому така позовна вимога не може бути задоволена.

Натомість у справі № 917/1550/21, що розглядається, судом апеляційної інстанції установлено, що предметом позову прокурора є вимога як про визнання договорів недійсними, так і вимога про повернення земельної ділянки землекористувачу, рішення щодо якої не оскаржується сторонами у цій справі, оскільки вимоги касаційних скарг зводяться до залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові.

Водночас суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що підставою касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування саме висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а не результату розгляду касаційної скарги судом касаційної інстанції в іншій справі, про що зазначають скаржники у касаційних скаргах, що у даному випадку не свідчить про різність висновків за своїм змістом, оскільки вони зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Посилання ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» у касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 3-384гс17, які, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки у цій справі Верховний Суд України залишив в силі постанову суду апеляційної інстанції, оскільки судом було встановлено про недоведеність удаваного характеру оспорюваного правочину, а відтак і про відсутність правових підстав для визнання його недійсним як такого, що вчинений з порушенням закону, проте у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено інші фактичні обставини, які зумовили прийняття відповідного рішення.

Також суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційних скарг стосовно того, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 216, 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК, частини 4 статті 236 ГПК та не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, які узагальнено зводяться до того, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Так, судом апеляційної інстанції у справі, що розглядається, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до фактичних обставин справи і норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, встановлено, що прокурором обрано такий спосіб захисту, який ефективно захистить порушене право позивачів щодо спірного майна, і такий спосіб захисту не суперечить вимогам законодавства.

З урахуванням наведеного, зазначені доводи скаржників про неправильне застосування судом апеляційної інстанції наведених норм матеріального та процесуального права з огляду на підстави оскарження є необґрунтованими, отже, підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

Доводи, наведені в касаційних скаргах, що стосуються процесу доказування, оцінки доказів судом, фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи касаційних скарг не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

Аргументи, наведені у касаційних скаргах, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального права та процесуального права, а також зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційних скарг про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» та Приватного підприємства «Альфа-Капітал» залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 917/1550/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко