ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 204/9551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (колегія суддів: Чередко А.Є., Мороз В.Ф., Коваль Л.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАВЕРІНА-1" (далі - ОСББ)
про визнання дій такими, що порушують право на отримання якісних та в повному обсязі послуг, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди.
Суть спору
1. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання порядку апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції відповідно до ч.3 ст.255 Господарського процесуального кодексу (чи може така ухвала бути визначена окремо в апеляційній скарзі як оскаржуване рішення поряд із рішенням суду, ухваленим по суті спору).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 звернулась до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСББ про визнання неправомірними дій, скасування тарифу, зобов`язання здійснити перерахунок, скасування внесених змін та стягнення моральної шкоди.
3. Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 03.06.2019, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020, у задоволенні позову відмовив.
4. Верховний Суд постановою від 16.06.2021 постанову Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020 скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Дніпровський апеляційний суд постановою від 05.10.2021 залишив без змін рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03.06.2019.
6. Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 30.11.2022 рішення судів попередніх інстанцій скасував, провадження у справі закрив, роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
7. Верховний Суд ухвалою від 01.02.2023 передав справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
8. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.05.2023 позов залишив без розгляду. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2023 цю ухвалу скасував, справу передано для продовження розгляду.
9. 24.04.2023 ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог.
10. 20.04.2023 ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про огляд доказів за їх місцезнаходженням, просила суд призначити огляд доказів відповідача ОСББ за їх місцезнаходженням, а саме в приміщенні ОСББ будинку АДРЕСА_1 , а також дозволити за час ознайомлення з доказами відповідача ОСББ за їх місцезнаходженням позивачу ОСОБА_1 користуватися власними технічними засобами для фотографування та аудіо запису цього ознайомлення.
11. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21.04.2023 клопотання ОСОБА_1 про огляд доказів за їх місцезнаходженням відхилив.
12. 13.09.2023 ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з клопотанням про огляд доказів за їх місцезнаходженням, просила суд призначити огляд доказів відповідача ОСББ за їх місцезнаходженням, а саме: в приміщенні ОСББ в будинку АДРЕСА_1 ; дозволити за час ознайомлення з доказами відповідача ОСББ за їх місцезнаходженням позивачу ОСОБА_1 користуватися власними технічними засобами для фотографування та аудіо запису цього ознайомлення.
13. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 15.09.2023 визнав зловживанням процесуальними правами повторне подання позивачкою клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням; клопотання позивачки про огляд доказів за їх місцезнаходженням залишив без розгляду.
14. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 13.02.2024 в задоволенні позову відмовив.
15. ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, від 06.02.2024.
Короткий зміст оскаржуваного рішення
16. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.03.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольних ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, від 06.02.2024; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024.
17. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що оскаржувані ухвали господарського суду першої інстанції згідно з ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, а тому не можуть бути предметом окремого апеляційного провадження; відповідно до частин 2, 3 ст.255 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду; згідно з п.1 ч.1 ст.261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
18. 21.04.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2024, у якій просить її скасувати в частині відмови в оскарженні процесуальних ухвал та ухвалити нове рішення про відкриття апеляційного провадження на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, від 06.02.2024, тобто врахувати для оскарження ті ухвали, які оскаржуються разом із рішенням суду і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
19. Скаржниця, зокрема, зазначає, що відповідно до ч.2 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255 цього Кодексу; оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається; враховуючи зазначену норму, позивачка обґрунтовано оскаржила ухвали разом із рішенням суду першої інстанції; процесуальний закон передбачає можливість такого оскарження.
20. Крім того, у касаційній скарзі скаржниця, зокрема, вказує:
- оскаржувана ухвала постановлена без виклику учасників справи до суду та без попереднього повідомлення учасників справи про дату, місце та час судового засідання, в якому планується постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (посилається на п.5 ч.1 ст.310 ГПК);
- Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 27.03.2024 про відкриття апеляційного провадження без номеру відповідного провадження у справі №204/9551/18, що є істотним порушенням ч.2.2.5 розділу 2.2. "Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 в редакції від 06.10.2022 та ч.2 ст.236 ГПК;
- оскаржувана ухвала містить висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, від яких доцільно відступити, з причини того, що ГПК передбачає зовсім інші положення, ніж зазначенні в висновку Верховного Суду.
21. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
22. Верховний Суд ухвалою від 21.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвали суду першої інстанції
23. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч.1 ст.254 ГПК).
24. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255 ГПК. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 ГПК, окремо від рішення суду не допускається (ч.2 ст.255 ГПК).
25. З ч.1 ст.255 ГПК вбачається, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, згідно з переліком, наведеним у цій частині статті.
26. У цій справі ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а також скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, від 06.02.2024.
27. Ані протокольні ухвали, ані ухвала про зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням не визначені у вичерпному переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
28. Водночас відповідно до ч.3 ст.255 ГПК заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. При цьому не має значення, були ці ухвали протокольними чи викладені у вигляді окремого рішення суду (ухвали).
29. Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 10.07.2023 у справі №910/13020/22).
30. Так, скаржниця просила суд апеляційної інстанції саме скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, від 06.02.2024. Тобто виділила оскаржувані ухвали як окремі рішення суду, які просила скасувати поряд із рішенням суду по суті спору.
31. Втім, у будь-якому випадку такі ухвали не можуть оскаржуватися окремо від рішення суду.
32. Таким чином, суд апеляційної інстанції має розглянути доводи скаржниці щодо незаконності постановленої ухвали від 15.09.2023 та протокольних ухвал від 02.11.2023, від 06.02.2024 саме як один із доводів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024.
33. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу від 15.09.2023 та протокольні ухвали від 02.11.2023, від 06.02.2024, втім, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Щодо необхідності виклику учасників справи для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження
34. Скаржниця вказує, що оскаржувана ухвала постановлена без виклику учасників справи до суду та без попереднього повідомлення учасників справи про дату, місце та час судового засідання, в якому планується постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (посилається на п.5 ч.1 ст.310 ГПК).
35. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржниці з огляду на таке.
36. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (п.5 ч.1 ст.310 ГПК).
37. Втім, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не стосувалася розгляду справи по суті, а стосувалася можливості відкриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 , а саме, перевірки наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті апеляційного провадження.
38. Відповідно до частин 1-3 ст.262 ГПК про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. До відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст.260 ГПК.
39. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.261 ГПК).
40. Ані положення ст.260 ГПК, ані положення ст.261 ГПК не вимагають окремого проведення судового засідання для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі.
41. У ст.267 ГПК визначені дії, які вчиняються для підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (ст.268 ГПК).
42. Отже, про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до ГПК розглядається з їх повідомленням суд повідомляє учасників лише після вчинення передбачених ГПК дій.
43. Положення ГПК не передбачають, що питання про можливість відкриття апеляційного провадження має вирішуватися у відкритому судовому засіданні з обов`язковою явкою сторін. Скаржниця з посилання на відповідні положення ГПК зворотного не довела. З огляду на це, доводи скаржниці в цій частині є необґрунтованими.
Щодо реєстрації справи (формування номеру провадження)
44. На думку скаржниці, Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 27.03.2024 про відкриття апеляційного провадження без номеру відповідного провадження у справі №204/9551/18, що є істотним порушенням ч.2.2.5 розділу 2.2. "Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 в редакції від 06.10.2022 (далі - Положення) та ч.2 ст.236 ГПК.
45. Однак, згідно з п.2.2.4. Положення кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов`язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.
46. У п.2.2.4. Положення також конкретизовано, що структура єдиного унікального номера судової справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри)/номер судової справи за порядком у поточному році/рік реєстрації (дві цифри). Наприклад: 512/362/15.
47. Так, єдиним унікальним номером цієї справи (за позовом ОСОБА_1 до ОСББ) є 204/9551/18.
48. Автоматизованою системою може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер може містити, зокрема, індекс, код суду, номер судової справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду (п.2.2.5. Положення).
49. У п.2.2.5. Положення використовується вставне слово "може", яке вказує на вірогідність певної дії. З цього положення не вбачається обов`язковість формування саме номеру провадження на відміну від формування унікального номеру справи.
50. Скаржниця у касаційній скарзі не вказує, як саме Центральний апеляційний господарський суд порушив п.2.2.5. Положення, враховуючи, що її апеляційна скарга була зареєстрована саме в межах справи №204/9551/18. Саме лише посилання скаржниці на норми Положення не свідчить про їх порушення судом апеляційної інстанції.
Щодо відступу від висновків Верховного Суду.
51. Скаржниця зазначає, що оскаржувана ухвала містить висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, від яких доцільно відступити, з причини того, що ГПК передбачає зовсім інші положення, ніж зазначенні в висновку Верховного Суду.
52. Водночас скаржниця не наводить ані висновків Верховного Суду, ані конкретних постанов, від висновків у яких, на її думку, треба відступити.
53. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції відсутні будь-які посилання на постанови Верховного Суду.
54. Вказане свідчить, що доводи скаржниці у цій частині є необґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
56. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
57. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
58. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №204/9551/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119806301 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні