Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/10957/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/10957/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Волковицької Н. О.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (колегія суддів: Тищенко О. В., Станік С. Р., Шаптала Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 (суддя Чебикіна С. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Таволга Торг", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Інжиніринг", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент-Групп", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотрейдинг", 5) Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія", 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", 8) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни, 9) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, 10) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Роєнко Ірини Василівни, 11) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-4 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АгроГарант", про визнання недійсними договорів та визнання протиправними і скасування рішень державних реєстраторів,

за участю представників:

позивача - Луцький М. І., Тимофіюк Г. О.,

відповідача - 3 - Шендрик К. О.,

відповідача - 4 - Ласкавий Є. М.,

відповідача - 5 - Награбовський О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (далі - ТОВ "Файненс Компані"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" (далі - ТОВ "Корпус Сіті Інвест"), звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таволга Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Інжиніринг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент-Групп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернотрейдинг" (далі - ТОВ "Укрзернотрейдинг"), Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ ПУМБ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "ЦЕК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", Приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу: Бондар Тетяни Миколаївни, Юдіна Максима Анатолійовича , Роєнко Ірини Василівни та Коваль Катерини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-4 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Агрогарант" (далі - ПрАТ "СК "Агрогарант"), про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки, укладених відповідачами протягом 2020 року, стороною яких позивач не є, а також про визнання протиправними і скасування (вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) рішень державних реєстраторів та реєстраційних записів про право власності, іпотеку й обтяження. Предметом цих договорів є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у лютому 2020 року він на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.02.2020, укладеного між ТОВ "Файненс Компані" як іпотекодержателем і ТОВ "ЦЕК" як іпотекодавцем, набув у власність комплекс об`єктів нерухомого майна (будівлі і споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м, розташованих за названою вище адресою на земельній ділянці площею 35,3864 га. Попередній власник нерухомості - ТОВ "ЦЕК" відмовилося від права користування цією земельною ділянкою на користь позивача, після чого він звернувся до Київської міської ради із заявою про укладення нового договору оренди земельної ділянки. Згодом позивач дізнався про державну реєстрацію дев`яти інших об`єктів нерухомого майна за цією ж адресою, які відчужені іншим юридичним особам і частина з яких передана в іпотеку.

3. Позивач вважає, що оскаржувані реєстраційні дії порушують його першочергове право та інтереси як особи, яка має виключне право на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій зареєстроване спірне нерухоме майно, а оскаржувані договори стосуються відчуження та державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, виключне право на користування якою має позивач як власник єдиного зареєстрованого нерухомого майна на ній.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Протягом 2020 року відповідачі уклали договори купівлі-продажу та іпотечні договори щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за названою вище адресою.

5. 12.02.2020 ТОВ "Файненс Компані" як іпотекодержатель та ТОВ "ЦЕК" як іпотекодавець уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким погодилися, що ТОВ "Файненс Компані" є належним і законним кредитором/iпотекодержателем за кредитним договором вiд 30.07.2010 № 3.3ДС/35/2010-КЛТ, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", та іпотечним договором вiд 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК" на підставі договору про відступлення прав вимоги від 22.04.2019 № 1351/К, укладеного між ТОВ "Файненс Компані" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта банк").

6. Іпотекодавець передав іпотекодержателю у власність нерухоме майно (будівлі та споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м, розташоване за названою вище адресою, реєстраційний номер об`єкта 156523380000, перелік якого визначений у договорі.

7. Отже, нерухоме майно перебувало в іпотеці іпотекодержателя на підставі іпотечного договору від 30.07.2010 № 25/ДС/35/І01/2010-КЛТ, укладеного мiж ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК", та договору від 22.04.2019 № 1351/К про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ "Файненс Компані" та ПАТ "Дельта Банк".

8. 27.04.2021 ТОВ "Файненс Компані" прийняло рішення про заснування ТОВ "Корпус Сіті Інвест" і передало йому до статутного капіталу як майновий вклад засновника цей об`єкт нерухомого майна.

9. 15.01.2015 Київський районний суд міста Одеси ухвалив рішення у справі № 520/15904/14-ц, яке набрало законної сили, про задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами - ПрАТ "СК "Агрогарант" до фізичної особи, ТОВ "ЦЕК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" (далі - ТОВ "Гайсинський консервний комбінат"), ПАТ "Дельта Банк" у частині визнання недійсним з моменту вчинення договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК". Це рішення мотивовано порушенням прав ПрАТ "СК "Агрогарант", оскільки спірне майно на момент укладення названого договору іпотеки вже знаходилося в іпотеці ПрАТ "СК "Агрогарант". У цьому ж рішенні суд визнав недійсним з моменту вчинення іпотечний договір від 21.06.2007, укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (стороною іпотекодержателем за договором на момент вирішення спору по суті є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат".

10. ТОВ "Файненс Компані" оскаржило це рішення до суду апеляційної інстанції і 21.11.2019 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про поновлення ТОВ "Файненс Компані" строку на апеляційне оскарження названого рішення та відкрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.

11. У ході апеляційного провадження ТОВ "Файненс Компані" звернулося з клопотанням про відмову від поданої апеляційної скарги на рішення суду у частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПрАТ "СК "Агрогарант" про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ТОВ "ЦЕК" та ПАТ "Кредитпромбанк".

12. 01.06.2020 цей же суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Файненс Компані" щодо вимоги про визнання недійсним названого договору іпотеки, виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки та заборони відчуження предмета іпотеки.

13. 24.09.2020 Одеський апеляційний суд прийняв постанову про скасування рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц.

14. 17.03.2021 Верховний Суд прийняв постанову про скасування постанови Одеського апеляційного суду від 24.09.2020 та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

15. 13.05.2021 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про відмову ТОВ "Файненс Компані" у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц, тоді як причини для поновлення строку на таке апеляційне оскарження визнав неповажними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

16. 29.03.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, про відмову в позові. Судові рішення мотивовані відсутністю порушеного права позивача на тій підставі, що іпотечний договір, на підставі якого він був іпотекодержателем спірного майна, визнаний недійсним у судовому порядку, про що 15.01.2015 Київський районний суд міста Одеси прийняв рішення у справі № 520/15904/14-ц, тоді як недійсний правочин не створює жодних юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю, відповідно іпотека припинилася. У підсумку суди виснували про те, що іпотека за договором від 30.07.2010 № 25ДС/35/І01/2010-КЛТ є припиненою, іпотечний договір не створює юридичних наслідків, а тому позивач за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.02.2020, іпотека за яким припинилася, не набув у власність іпотечне майно. Відповідно у позивача не виникло право вимоги за цим позовом як в особи, яка не набула у власність іпотечне нерухоме майно.

17. Водночас суд апеляційної інстанції, крім посилання про не доведення позивачем наявності порушеного права як користувача земельною ділянкою, виснував про неналежно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, оскільки жодне право на цю земельну ділянку позивач не оформив.

Короткий зміст касаційної скарги

18. ТОВ "Корпус Сіті Інвест" оскаржило ці судові рішення до Верховного Суду і в касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

19. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку", викладених у постановах від 13.11.2019 у справі № 755/513/18 та від 28.07.2022 у справі № 922/1995/17, статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, а також принципів добросовісності, справедливості, розумності, викладених у постанові від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17.

20. Скаржник наполягає на відсутності висновку Верховного Суду, який би вказував на недійсність договору за наявності судового рішення про визнання нечинним рішення суду першої інстанції у частині визнання недійсним такого договору, а також на нечинність/скасування процесуальних ухвал, зокрема про закриття провадження у частині позовних вимог разом зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції у частині інших позовних вимог за наявності судових рішень, якими була підтверджена чинність відповідних ухвал.

21. На переконання скаржника, суди не дослідили доказів, а саме судових рішень Одеського апеляційного суду та Верховного Суду , якими підтверджена дійсність іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно дійшли необґрунтованого висновку про ненабуття ТОВ "Файненс Компані", а згодом ТОВ "Корпус Сіті Інвест" прав власності на майновий комплекс і помилково виснували про відсутність порушених прав.

22. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин, що мають значення для справи, а саме нечинності рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині, що стосується іпотечного договору від 30.07.2010 № 25ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ТОВ "ЦЕК" та ПАТ "Кредитпромбанк", і встановили обставини не набуття ТОВ "Файненс Компані" права власності на іпотечне майно без урахування цієї обставини. Не звернули уваги, що рішення Київського районного суду міста Одеси не має будь-яких правових наслідків для іпотечного договору від 30.07.2010 № 25/ДС/35/І01-КЛТ, оскільки воно у цій частині визнано нечинним, відповідно не може впливати на вирішення спору у справі № 910/10957/20. На переконання скаржника, вчинення незаконних правочинів та/або незаконних реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна у силу положень статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного кодексу України призводить до протиправного обмеження чи припинення права користування земельною ділянкою позивачем.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

23. АТ "ПУМБ" і ТОВ "Укрзернотрейдинг" у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

24. АТ "ПУМБ" посилається на те, що визнаний недійсним у судовому порядку іпотечний договір не створює будь-яких юридичних наслідків для сторін правочину й у позивача відсутні права користування земельною ділянкою під спірним нерухомим майном, а тому його права не порушені.

25. ТОВ "Укрзернотрейдинг" вважає, що суди правильно встановили обставини справи, зокрема послалися на чинне рішення Київського районного суду міста Одеси у справі № 520/15904/14-ц від 15.01.2015, яким визнаний недійсним іпотечний договір від 30.07.2010 № 25/ДС/35/І01-КЛТ з моменту його вчинення, і звернуло увагу на відсутність порушених прав позивача.

Позиція Верховного Суду

26. Розглядаючи справу, господарський суд передусім зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Тобто, вирішуючи спір по суті, суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, "належним" позивачем. При цьому відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

27. Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (див. правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

28. Отже, на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

29. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

30. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, є підставою для відмови у позові.

31. З оскаржуваних судових рішень убачається, що підставою для відмови у задоволенні позову став висновок саме про недоведеність позивачем наявності у нього прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, на захист якого й заявлено позов.

32. Обґрунтування касаційної скарги узагальнено звелися до тверджень щодо помилковості висновків судів про відсутність у позивача прав іпотекодержателя за названим іпотечним договором, в основу яких суди поклали рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц щодо визнання цього договору недійсним. Скаржник наполягає на тому, що такого висновку суди дійшли без дослідження усіх зібраних доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

33. Посилаючись на частину четверту статті 75 ГПК України, зважаючи на рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц, суди зробили висновок про відсутність у позивача прав іпотекодержателя за договором від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ і відповідно вказали на відсутність порушення його прав. При цьому спростували доводи позивача, який посилався на нечинність цього рішення саме у частині договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ. Зазначили про критичну оцінку аргументів позивача щодо нечинності цього рішення у частині, що стосувалася договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, з посиланням на те, що: "постановою Верховного Суду від 17.03.2021 було частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Централізована енергопостачальна компанія", скасовано повністю постанову Одеського апеляційного суду від 24.09.2020 та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження, з урахуванням того, що апеляційна скарга, подана первісно, містила вимоги про скасування рішення Київського районного суду міста Одеси у справі № 520/15904/14-ц повністю, зокрема і в частині договору іпотеки".

34. Разом з тим, обмежившись посиланням на відсутність порушеного права позивача, який не є іпотекодержателем за договором від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, визнаним недійсним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх доказів, не встановили суттєвих фактичних обставин справи та помилково обмежилися посиланням лише на це судове рішення, не з`ясувавши повністю обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

35. Так, як убачається з доводів скаржника та матеріалів справи, 15.01.2015 Київський районний суд міста Одеси ухвалив рішення у справі № 520/15904/14-ц, яке набрало законної сили, про задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами - ПрАТ "СК "Агрогарант" до фізичної особи, ТОВ "ЦЕК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" (далі - ТОВ "Гайсинський консервний комбінат"), ПАТ "Дельта Банк" у частині визнання недійсним з моменту вчинення договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК". Це рішення мотивовано порушенням прав ПрАТ "СК "Агрогарант", оскільки спірне майно на момент укладення названого договору іпотеки вже знаходилося в іпотеці ПрАТ "СК "Агрогарант".

36. У цьому ж рішенні суд визнав недійсним з моменту вчинення іпотечний договір від 21.06.2007, укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (стороною іпотекодержателем за договором на момент вирішення спору по суті є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат".

37. ТОВ "Файненс Компані" оскаржило це рішення до суду апеляційної інстанції і 21.11.2019 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про поновлення ТОВ "Файненс Компані" строку на його апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.

38. У ході апеляційного провадження ТОВ "Файненс Компані" звернулося з клопотанням про відмову від поданої апеляційної скарги на рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПрАТ "СК "Агрогарант" про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "ЦЕК".

39. 01.06.2020 цей же суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Файненс Компані" щодо вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "ЦЕК", виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки та заборони відчуження предмета іпотеки.

40. Крім того, 01.06.2020 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про задоволення заяви ПрАТ "СК "Агрогарант" про відмову від частини позовних вимог та прийняв відмову останнього від позову у частині визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК", виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки та заборони відчуження предмета іпотеки. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у цій частині визнав нечинним і провадження у справі у цій частині вимог закрив.

41. 24.09.2020 Одеський апеляційний суд прийняв постанову про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "Файненс Компані", скасував рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині позовних вимог ПрАТ "СК "Агрогарант" до ТОВ "Гайсинський консервний комбінат", ПАТ "Дельта Банк" в особі правонаступника ТОВ "Файненс Компані" про визнання недійсним договору іпотеки від 21.06.2007, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" (стороною іпотекодержателем за договором на момент вирішення спору по суті є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат", виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки та заборони відчуження предмета іпотеки, та провадження у справі у цій частині позовних вимог закрив з тих підстав того, що вони не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

42. 17.03.2021 Верховний Суд прийняв постанову про скасування постанови Одеського апеляційного суду від 24.09.2020 та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

43. 13.05.2021 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про відмову ТОВ "Файненс Компані" у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц, тоді як причини для поновлення строку на таке апеляційне оскарження визнав неповажними.

44. Отже, Київський районний суд міста Одеси ухвалив рішення від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц за позовом ПрАТ "СК "Агрогарант" про виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки, заборон відчуження предметів іпотеки та визнання недійсними двох договорів іпотеки, а саме:

- від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК",

- від 21.06.2007, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" (стороною іпотекодержателем за договором на момент вирішення спору по суті є ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат".

45. Згодом у ході апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ТОВ "Файненс Компані", ПрАТ "СК "Агрогарант" відмовилося від частини позовних вимог, суд прийняв відмову останнього від позову у частині визнання недійсним договору іпотеки саме від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК", рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у цій частині визнав нечинним і провадження у справі у цій частині вимог закрив.

46. Унаслідок визнання нечинним рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині визнання недійсним договору іпотеки саме від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК", наразі відсутні судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими були б встановлені певні обставини по суті правовідносин, що склалися між учасниками справи, та які могли б мати преюдиційне значення під час розгляду цієї справи.

47. Тобто рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц не є судовим рішенням, яким безпосередньо встановлені певні фактичні обставини на підставі дослідження наданих учасниками справи доказів.

48. Відповідно до положень процесуального законодавства позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

49. Згідно з принципом диспозитивності позивач може розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

50. Норми процесуального законодавства надають позивачеві право відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі на стадії апеляційного перегляду судового рішення, незалежно від того, хто з учасників справи подав апеляційну скаргу. У разі прийняття судом відмови позивача від позову суд одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

51. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.09.2019 у справі № 921/309/18 (пункт 75) виснував, що: "Колегія суддів також не погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що чинний ГПК України не передбачає право суду апеляційної інстанції частково визнати нечинним судове рішення першої інстанції у випадку прийняття відмови позивача від первісного позову з огляду на повноваження суду апеляційної інстанції, визначені пунктом 3 частини першої статті 275 ГПК України".

52. Натомість суди попередніх інстанцій не перевірили обставин, про які стверджує скаржник, що 01.06.2020 Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про задоволення заяви ПрАТ "СК "Агрогарант" про відмову від частини позовних вимог та прийняв відмову останнього від позову у частині визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" і ТОВ "ЦЕК", виключення записів про реєстрацію обтяжень іпотеки та заборони відчуження предмета іпотеки. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у цій частині визнав нечинним і провадження у справі у цій частині вимог закрив.

53. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди обох інстанцій передусім належним чином дослідили обставини порушення прав позивача як іпотекодержателя за договором іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, обмежившись лише тим, що цей договір визнаний недійсним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц. Суди не перевірили обставин, про які наголошував скаржник, стосовно нечинності цього судового рішення, про що йдеться вище.

54. Адже з`ясування обставин чинності/нечинності рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ впливає на порушення прав позивача, оскільки саме з цих підстав суди попередніх інстанцій відмовили у позові.

55. При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19. Зазначені вище позиції є загальними для спорів про визнання недійсними правочинів, є сталими і знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.06.2021 у справі № 916/2042/20 та від 11.04.2024 у справі № 907/37/22, яка враховується згідно з приписами частини четвертої статті 300 ГПК України.

56. Застосування приписів статті 86 ГПК України як норми процесуального права має загальний (універсальний, абсолютний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

57. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України).

58. Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин та у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами цих відносин.

59. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

61. Колегія суддів вважає, що викладені вимоги у касаційній скарзі знайшли часткове підтвердження, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а доводи, викладені у відзивах, з огляду на встановлене порушення норм процесуального права відхиляються з мотивів, викладених у цій постанові.

62. Що ж до решти доводів касаційної скарги, то їх розгляд є передчасним, адже встановлено порушення норм процесуального права, що є самодостатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи саме на новий розгляд до місцевого господарського суду.

63. Суди порушили норми процесуального права, оскільки неповністю з`ясували всі обставини справи, зокрема не встановили обставин чинності/нечинності рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2015 у справі № 520/15904/14-ц у частині визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, що є визначальним у цій справі для з`ясування обставин порушення прав позивача, а тому, враховуючи доводи касаційної скарги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

64. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного й об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін; з`ясувати, яким чином порушені права позивача як іпотекодержателя за іпотечним договором вiд 30.07.2010 № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ, і, залежно від установленого, ухвалити обґрунтоване та законне судове рішення з урахуванням правових висновків, на які посилається скаржник та які взяті до уваги Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

66. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

67. Оскільки суди попередніх інстанцій допустили порушення приписів процесуального законодавства стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

68. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі № 910/10957/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Н. О. Волковицька